Порядок визнання суб'єкта господарювання банкрутом.

Підставою для застосування банкрутства до суб'єкта підприємництва є економічний фактор, визначений стат­тею 1 Закону «Про відновлення платоспроможності борж­ника або визнання його банкрутом» - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після на­стання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язан­ня перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі протягом 3-х місяців.

Фактичною підставою для порушення справи про банк­рутство може бути лише письмова заява до господарського суду, яка називається «заява про порушення справи про банкрутство» (п. 1 ст. 7 Закону). З такою заявою до госпо­дарського суду може звернутися будь-хто з кредиторів.

Із заявою про порушення справи про банкрутство до гос­подарського суду може звернутися боржник з власної ініціативи. Боржник реалізує таке право за наявності май­на достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено Законом.

Справа про банкрутство порушується господарським су­дом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до бор­жника сукупно складають не менше трьохсот мінімаль­них розмірів заробітної плати, які не були задоволені бор­жником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено Законом (п.3 ст.6).

Провадження у справах про банкрутство можна поділи­ти на кілька стадій:

- порушення провадження у справі;

- підготовче засідання господарського суду;

- виявлення кредиторів та інвесторів;

- попереднє засідання господарського суду;

- проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів;

- винесення ухвали про санацію;

- визнання боржника банкрутом і відкриття ліквіда­ційної процедури;

- припинення провадження у справі про банкрутство.

Процедури, що застосовуються до неплатоспроможного боржника.

(ст. 212 ГК)

1. У випадках, передбачених законом, щодо неплатоспроможного боржника застосовуються такі процедури:

розпорядження майном боржника;

мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідація банкрута.

2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з дотриманням вимог антимонопольно-конкурентного законодавства.

3. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство реорганізація юридичної особи — боржника власником (уповноваженим ним органом), а також передача майна боржника в статутний фонд допускаються лише у випадках та порядку, передбачених законом.