Технологія складання опису ознак зовнішності людини.

Словесний портрет — це метод опису людини з ме­тою її ідентифікації за ознаками зовнішності.

Застосову­ється в оперативно-розшуковій, слідчій і експертній прак­тиці.

Головними принципами словесного портрета є пов­нота і систематичність опису.

Принцип повноти полягає в докладному описі зовнішньої анатомії, функціональних ознак (постава, хода, жестикуляція, міміка, мовлення, ма­нера поведінки) і одягу. Принцип систематичності означає:

1) певну черговість опису окремих груп зовнішніх ознак;

2) послідовність опису кожної групи зовнішніх ознак за правилом «від загального — до окремого», «зверху дони­зу»; 3) обов'язкове використання спеціальної термінології.

Словесний портрет використовується для: 1) розшуку невідомих злочинців за їх прикметами; 2) розшуку осіб, які переховуються від слідства і суду, втекли з місць по­збавлення волі; 3) розшуку безвісти зниклих осіб; 4) вста­новлення загиблих осіб за неупізнаними трупами; 5) пере­вірки осіб, заарештованих на слідстві, у суді, у місцях ви­конання покарань; 6) проведення впізнання живих осіб і трупів; 7) проведення огляду; 8) експертизи фотозобра­жень з метою ототожнення особи; 9) перевірки документів, що посвідчують особу; 10) проведення оперативно-розшу-кових заходів.

Всі ознаки зовнішності поділяють на групи: анатоміч­ні (характеризують зовнішню будову тіла людини: зріст, статуру, форму голови, риси обличчя тощо); функціональ­ні (рухові, мовні та інші функції, які виявляються зовніш­ньо, у тому числі поведінки: хода, постава, жестикуляція, міміка, голос, звички та ін.); прикмети одягу, взуття та інших постійно носимих предметів.

Дані зовнішності людини, що підлягають опису. При характеристиці загальнофізичних зовнішніх даних опису­ються стать (чоловіча, жіноча) та вік (визначається за документами, на вигляд або шляхом освідування). Демогра­фічні дані охоплюють відомості про расу, національність, народність, етнічну групу. При характеристиці анатоміч­них даних використовуються такі показники, як розміри, контури (форма), положення, колір. Розміри вказуються звичайно не в абсолютних цифрах, а стосовно інших час­тин (деталей) тіла і передаються через такі поняття, як малий, середній, великий; низький, середній, високий; до­вгий, середній, короткий; вузький, середній, широкий; глибокий, середній, дрібний; товстий, середній, тонкий. Контур описується за подібністю з геометричними фігура­ми, а форма — стосовно до форм поверхні (або за анало­гією з загальновідомими предметами).