Шкала ринкової пропозиції

курчатини, 2005 p. (дані гіпотетичні)

Інший спосіб подання даних табл. 3 - це крива ринкової пропозиції, яка є графічним зображенням шкали ринкової пропозиції. По вертикальній осі відкладаємо ціну Р за одиницю товару, а по горизонтальній - величину пропозиції товару Q за одиницю часу (за рік). Рис. 10 показує ринкову криву пропозиції курчатини So, що базується на даних табл. 3.

Шкала пропозиції (табл. 3) показує прямий зв'язок ціни і величини пропозиції продукту. Такий тип зв'язку властивий більшості продуктів, що пропонуються на ринках. Цей зв'язок називають законом пропозиції. Його суть полягає в тому, що за інших однакових умов виробники, як правило, бажають виготовляти і продавати більшу кількість свого продукту за високої ціни, ніж за низької. Чому? Як і у випадку із законом попиту, дія закону пропозиції диктується здоровим глуздом і має теоретичне пояснення. Емпіричні дослідження показують, що ринкові криві пропозиції для більшості благ мають додатний нахил. Існує кілька причин такого їх нахилу. Головна з них пов'язана з дією закону спадної віддачі. Додатний нахил кривої пропозиції виражає зростання витрат на виробництво додаткової продукції за постійних виробничих потужностей. Так, наприклад, птахофабрика, що має сталі виробничі потужності, може відгодовувати більше курчат, якщо підвищить платню своїм працівникам, щоб вони надурочно використовували виробниче обладнання. Крім того, її власники можуть найняти додаткових працівників. Закон спадної віддачі проявиться або одразу, або зрештою, коли додаткові працівники вироблятимуть дедалі менше додаткового продукту: для отримання додаткового обсягу продукту виробники змушені будуть

Рис. 10. Крива ринкової пропозиції курчатини

Для пояснення висхідної траєкторії кривої пропозиції використовують також закон зростання альтернативної вартості.

Шкала пропозиції, так само як і крива пропозиції, грунтується на припущенні «за інших однакових умов». З'ясуймо, що приховується за цим припущенням. Як і у випадку з кривою попиту, це припущення приховує нецінові чинники, які впливають на пропозицію. Ціновий чинник, що впливає на пропозицію - це власна ціна товару, пропозицію якого досліджують (Р). До нецінових чинників відносять такі основні визначники пропозиції: тривалість часового періоду (t); технологія виробництва (Т); ціни споріднених (взаємозамінюваних) товарів (Р_R); ціни на фактори виробництва (P_f); організація ринку (О_m); число фірм, що виробляють конкретний товар (n); мета фірми інша, ніж максимізація прибутку (G); особливі чинники, які стосуються пропозиції лише деяких товарів (наприклад, пропозиція сільськогосподарської продукції надзвичайно чутлива до погоди) (S_f). У наведеному переліку чинників свідомо не виділено найважливіший серед них - витрати виробництва (С). Річ у тім, що витрати виробництва залежать і від технології виробництва, і від цін на фактори виробництва, і від організації ринку, і від інших особливих чинників. Тому витрати, як чинник, що впливає на пропозицію, неявно присутні в інших її чинниках. Варто звернути увагу й на те, що за умов чистої конкуренції витрати виробництва визначають криву пропозиції як для окремої фірми, так і всієї галузі. Отже, вони визначають ціну пропозиції і впливають на ціновий чинник.

Для зручності вивчення впливу цінового (власної ціни - Р) та нецінових чинників на пропозицію, доцільно використовувати поняття функція пропозиції, її записують у вигляді такого рівняння:

Q_s = f (P; t, Т, P_R, P_f, Оm, n, G, S_f, b),

де b – інші чинники.

Будь-яка крива пропозиції стосується певного періоду часу, і її вигляд та положення залежать від тривалості та інших характеристик цього періоду. Наприклад, якби оцінювали ринкову криву пропозиції курчатини для першого тижня 2005 року, вона відрізнялася б від кривої на рис. 10, яка стосується всього року. Зокрема, відмін­ність зумовлена тим, що виробники курчатини можуть краще пристосовувати свою пропозицію до змін ціни цього продукту протягом року, ніж протягом тижня.

Надзвичайно важливим чинником, що визначає поло­ження і вигляд кривої пропозиції, є технологія. Коли технологія прогресує, то це дозволяє знижувати витрати виробництва, внаслідок чого фірми пропонуватимуть певну кількість продукції за нижчою ціною, ніж раніше. Отже, удосконалення технології часто спричиняє переміщення кривої пропозиції вправо, як це показано на рис. 11.

			Q

Рис. І2. Зменшення пропозиції курчатини,

спричинене підвищенням ціни на індичатину

Інший важливий визначник, що впливає на вигляд і положення кривої пропозиції, - це ціни споріднених товарів, зокрема товарів, які легко замінюють один одного у виробничому процесі. Якщо підвищується ціна на товар-замінник, то пропозиція аналізованого товару зменшується, а отже, його крива пропозиції переміщується вліво (рис. 12). Наприклад, фермери можуть відгодовувати курчат так само, як і індиків; вирощувати пшеницю так само, як і жито. Для кожної з цих пар товарів, підвищення ціни на один з них (наприклад, на індичатину) спричинить зменшення пропозиції іншого (наприклад, курчатини).

Ще одним важливим чинником, що впливає на пропозицію, є рівень цін ресурсів (праці, капіталу, землі), що використовують у виробництві певного продукту. Зниження їхніх цін дозволяє здешевити виробництво продукту, а тому фірми зможуть пропонувати певну його кількість за меншу ціну, ніж раніше. Таке зниження цін ресурсів за інших однакових умов спричинятиме переміщення кривої пропозиції вправо. З іншого боку, підвищення ресурсних цін може спричиняти переміщення кривої пропозиції вліво. Наприклад, якщо заробітна плата працівників зросте, крива пропозиції переміститься вліво, як

Рис. 13. Зменшення пропозиції курчатини в умовах підвищення цін на ресурси

Наступний визначник пропозиції - це організація ринку. Зміни у податкових ставках, дотації окремим виробни­кам якогось товару, зменшення чи збільшення мита і квот на імпортні та експортні товари - все це впливає на зміни у пропозиції. Якщо на ринку якогось товару з'являється монополія, то, як правило, ціни за будь-якого обсягу виробництва зростатимуть, тоді як на досконало конкурентному ринку вироблятиметься максимально можлива кількість продукції за кожного рівня ціни.

Ринкова пропозиція товару залежатиме також від кількості фірм, що його виготовляють. За певного обсягу виробництва кожної фірми, ринкова пропозиція збільшуватиметься, коли нові фірми входитимуть у галузь. Як наслідок, - крива пропозиції, наприклад курчатини, переміщуватиметься вправо (рис. 14) через входження у галузь нових фірм.