Вихідні дані

ТАВРІЙСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА БІЗНЕСУ

Кафедра економічної теорії

МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

для студентів ОКР “Магістр” за напрямами підготовки 8.03050401 – “Економіка підприємства”, 8.03050901 – “Облік і аудит”, 8.03050701 “Маркетинг” та 8.03050801 – “Фінанси і кредит”

денної форми навчання

Мелітополь, 2014

ББК 65.012я73

УДК 330.101.542(075.8)

М-18

Мікроекономічний аналіз. Методичні вказівки до практичних занять для студентів ОКР “Магістр” за напрямом підготовки 8.03050401 – “Економіка підприємства”, 8.03050901 – “Облік і аудит”, 8.03050701 – “Маркетинг” та 6.03050801 – “Фінанси і кредит” денної форми навчання. – Мелітополь: Таврійський державний агротехнологічний університет, 2014. – 70 с.

Розробник: доцент кафедри економічної теорії ТДАТУ Кукіна Наталя Володимирівна

Рецензенти: кандидат економічних наук, доцент кафедри «Фінанси і кредит» ТДАТУ Когут І. А.

Розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри економічної теорії «__» _ ___ 2014 р., протокол № 1.

Затверджено методичною комісією факультету економіки та бізнесу «__» _ ___ 201 _ р., протокол №.

Методичні вказівки до практичних занять розроблені у відповідності із робочою програмою дисципліни «Мікроекономічний аналіз», що передбачена для студентів економічних спеціальностей.

Методичні вказівки призначені для здійснення поточного контролю знань студенів в процесі вивчення дисципліни.

ЗМІСТ

ВСТУП

Можна виділити дві головні складові реальної ринкової трансформації економіки України. По-перше, формування особливого соціального прошарку дієздатних громадян, чия господарська діяльність буде спрямована на задоволення потреб суспільства та одержання особистого доходу. По-друге, формування надійної системи економічної безпеки, яка б сприяла створенню самодостатньої, конкурентоспроможної, соціально спрямованої економіки та забезпечила б її захист від зовнішніх та внутрішніх деструктивних впливів. Однак на сьогоднішній день не визначено систему принципів та закономірностей функціонування підприємств у межах галузевих ринків. Відсутнє формування навичок оцінювання конкурентної поведінки підприємства на ринках продукції та ресурсів і можливих наслідків рішень для економіки загалом і окремих ринків. Вирішенню саме цього важливого завдання сприяє вивчення курсу «Мікроекономічний аналіз».

Мета курсу – формування знань з методології та організації мікроекономічного аналізу поведінки підприємства.

Щоб реалізувати цю мету, студент повинен знати:

- термінологію та основні методи мікроекономічного аналізу ринкової поведінки підприємства;

- загальні моделі поведінки підприємства в умовах недосконало конкурентних ринків продукції та ресурсів;

- принципи прийняття й реалізації підприємством управлінських рішень;

- хінституціональних аспектів поведінки підприємств..

Студент повинен вміти:

- аналізувати і систематизувати фактори, що визначають специфіку поведінки підприємства на продуктових та ресурсних ринках;

- оцінювати прийняті підприємством економічні рішення;

- виявляти закономірності взаємодії ринку та його учасників;

- досліджувати причинно-наслідкові зв’язки і прогнозувати наслідки прийнятих рішень суб’єктами ринку;

- оцінювати ефективність заходів державної політики щодо регулювання ринків і галузей.

Методичні рекомендації розкривають можливі підходи до визначення загальних моделей поведінки фірми в умовах недосконало конкурентних ринків продукту і ресурсів та допомагають студентам успішно виконати практичні вправи з курсу даної дисципліни.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

«МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»

для студентів за напрямами підготовки 8.03050401 – «Економіка підприємства» та 8.03050801– «Фінанси і кредит»

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ

«МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АНАЛІЗ»

для студентів за напрямами підготовки 8.03050901 «Облік і аудит» та 8.03050701 «Маркетинг»

ОСНОВНА ЧАСТИНА

Практичне заняття № 1-2 (4 год.)

ТЕМА 1. Підприємство як об’єкт мікроекономічного аналізу

Мета: з’ясувати сутність фірми як суб’єкта мікроекономіки, дослідити особливості двофакторної виробничої функції та механізм визначення оптимальної комбінації ресурсів, мінімізації вартості виробництва та максимізації прибутку, визначити альтернативні цілі фірми.

Після опрацювання теми студент повинен:

1) знати:

а)зміст наступних економічних категорій:

Фірма. Юридична особа. Виробництво. Технологія. Фактори виробництва. Короткотерміновий та довготерміновий періоди. Виробнича функція. Виробнича функція Кобба-Дугласа. Сукупний, середній та граничний продукт змінного фактору. Основні стадії виробництва. Закон спадної граничної продуктивності. Гранична норма технологічного заміщення. Стала, спадна та зростаюча віддача від масштабу. Оптимальна комбінація ресурсів, що мінімізує витрати фірми. Правило максимізації прибутку. Лінія експансії фірми. Технологічна ефективність. Економічна ефективність. Технологічна концепція фірми. Контрактна концепція фірми. Стратегічна концепція фірми. Трансакційні витрати. Витрати контролю. Мета індивідуального власника. Мета менеджера. Мета самокерованої фірми.

б) відповіді на наступні питання:

1.1 Ознаки фірми як суб’єкта ринку.

1.2 Критерії одержання прибутку фірми.

1.3 Альтернативні цілі фірми.

2) вміти: розв’язувати задачі

Задача 1.

Невелика фабрика виробляє стільці у відповідності з виробничою функцією Кобба-Дугласа:

Q = 10 · K ^{0, 5} · L ^{0, 5}.

1. Побудуйте ізокванти для обсягів виробництва 20, 40, 60. Яка віддача від масштабу характеризує виробництво?

2. Визначте, чому дорівнюють середні продукти праці та капіталу, якщо використовуються 2 верстати та 4 робітника; яким буде граничний продукт праці, якщо за тієї ж кількості верстатів наймуть ще одного працівника?

Задача 2.

Виробництво телевізорів характеризується функцією . На протязі тижня витрачається 16 год. праці і 6 год. роботи машин.

Визначити:

1) скільки телевізорів випускається за тиждень;

2) як потрібно змінити обсяг капіталу, щоб випуск не змінився, якщо в цілях економії було вирішено зменшити кількість використаної праці до 4 год.;

3) як зміниться обсяг випуску, якщо адміністрація прийме рішення збільшити використання ресурсів вдвічі.

Задача 3.

В таблиці 1.1 наведені комбінації ресурсів, що має можливість використати фірма при виробництві певного обсягу продукції.

Ціна праці дорівнює 20 дол., ціна капіталу – 10 дол.

На підставі даних, наведених в таблиці 1.1:

1. Побудуйте напрямок експансії фірми.

2. Визначте найменші сукупні змінні витрати для кожного обсягу продукції.

Таблиця 1.1

Вихідні дані

3. Побудуйте криву сукупних змінних витрат.

4. Визначте сукупні витрати, середні валові, середні змінні та середні постійні витрати, якщо сукупні постійні витрати дорівнюють 50 дол.

Задача 4.

Функція попиту фірми на ринку має вигляд: Q ^D = 201 – P, функція її загальних витрат – TC = 100 + Q + Q ².

1. Визначте, за якою ціною буде продаватися продукція при прагненні фірми до максимуму прибутку. Яким буде розмір прибутку.

2. Визначте, за якою ціною буде продаватися продукція при прагненні фірми до максимуму інтересів менеджерів. Яким буде розмір прибутку

Задача 5.

Виробнича функція фірми у короткостроковому періоді описується рівнянням: Q (L) = 40 L – L ². Ціна продукції Р = 2, ставка заробітної плати w = 8. Фірма керується менеджерами, які прагнуть максимізації виплат адміністративно-управлінського персоналу. Функція адміністративних витрат має вигляд: Е = 10 + 0, 1П + 2L, де П – це прибуток фірми.

Визначити, обсяг продажу, кількість занятых, рівень змінних витрат на одиницю продукції.

Задача 6.

Фірма, яка керується працівниками максимізує чисту виручку в розрахунку на одного працівника. Виробнича функція фірми у короткостроковому періоді описується рівнянням: Q (L)= 40 L – L ². Постійні витрати фірми становлять FC = 10.

Визначити:

1) функцію пропозиції фірми за умови, що вона діє на ринку досконалої конкуренції.

2) як зміниться функція прропозиції, якщо постійні витрати зростуть до FC = 40?

3) чим буде відрізнятися функція пропозиції фірми, що керується працівниками від фірми, яка максимізує прибуток? Ставка заработної плати працівників дорівнює 20.

Методичні вказівки до розв’язання задачі № 1

1. Ізокванта – це крива, на якій показані всі комбінації виробничих факторів, використання яких забезпечує однаковий обсяг випуску продукції.

Карта ізоквант – це множина ізоквант, що характеризують ма­ксимально можливий випуск продукції при будь-якому наборі виробничих факторів (рис. 1.1).

Рис. 1.1. Карта ізоквант

Для побудови ізоквант необхідно скласти таблицю, в якій по горизонталі вказати кількість використовуваної праці, по вертикалі – кількість капіталу, а в середині таблиці – відповідні цим кількостям значення обсягу виробництва, розраховані за заданою виробничою функцією.

2. Коли кількості всіх ресурсів зростають пропорційно, описується величина наслідкових змін у обсязі виробництва із використанням концепції віддачі від масштабу.

Якщо подвоєння всіх ресурсів має наслідком точне подвоєння обсягу виробництва, то ми маємо справу з постійною віддачею від масштабу. Якщо подвоєння кількості всіх ресурсів спричиняє зростання обсягу продукції більш як удвічі, то функція виробництва виявляє зростаючу віддачу від масштабу. Якщо подвоєння всіх ресурсів спричиняє зростання обсягу виробництва менш як удвічі, то ми одержуємо спадну віддачу від масштабу.

Для функції Кобба-Дугласа можна визначити віддачу за обсягом як суму коефіцієнтів α і β: α + β > 1 – при зростаючій віддачі; α + β = 1 – при постійній віддачі і α + β < 1 – при спадній віддачі за обсягом.

Показники ступеню α і β у виробничій функції Кобба-Дугласа – це значення еластичності випуску Q по витратах ресурсів L і K. Таким чином, збільшення на 1% витрат фактору К призводить до збільшення випуску на α %, а збільшення на 1% витрат фактору L – до збільшення випуску на β %.

3. Середній продукт змінного фактора виробництва – співвідношення обсягу сукупного продукту змінного фактора і використаної кількості цього фактора:

, (1.1)

де - середній продукт праці (капіталу), од.;

- сукупний продукт праці (капіталу), од.;

- кількість годин праці (капіталу), годин (од.)

Граничний продукт змінного фактора виробництва – зміна (при інших рівних умовах) () сукупного продукту цього фактора у відповідності зі зміною його кількості (), що ви­користовується:

(1.2)

Граничний продукт є першою частинною похідною функції валового продукту по відповідному змінному фактору виробництва:

, (1.3)

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 2

1. Визначити обсяг випуску продукції, підставляючи величини капіталу та праці в рівняння виробничої функції.

2. З рівняння виробничої функції вивести функцію витрат капіталу.

3. Підставити у функцію витрат капіталу значення обсягу випуску з пп. 1 та нову величину використання праці. Знайти нову величину капіталу після зміни обсягу праці.

4. Визначити величину зміни обсягу капіталу як різницю між його величиною після зміни обсягу праці та за її першочергового значення.

5. Розрахувати величини праці та капіталу після їх зміни.

6. Знайти обсяг випуску продукцію при зміні кількості ресурсів.

7. Визначити величину зміни обсягу випуску після зміни величини використання ресурсів як різницю між новим значенням обсягу випуску та першочерговим.

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 3

1. За даними таблиці 1.1 побудувати три ізокванти для кожного окремого випуску продукції на рис. 1.1. “Лінія експансії фірми”.

2. Для побудови ізокост необхідно задати їх кут нахилу. Для цього необхідно довільно взяти певний рівень витрат ТС, який по черзі розділити на ціни кожного з ресурсів. Побудувати ізокосту.

3. Перемістити ізокосту таким чином, щоб вона доторкнуласть до однієї з побудованих ізоквант.

4. Інші дві ізокости будуємо паралельно заданій таким чином, щоб вони мали точки дотику з іншими ізоквантами на рис. 1.1.

5. Крізь точки дотику ізоквант та ізокост з початку координат провести лінію, яка буде характеризувати лінію експансії фірми.

6. Величину мінімальних змінних витрат розрахувати як суму добутків обсягів відповідно праці та капіталу (координати точок дотику ізоквант та ізокост із пп.5) та цін ресурсів, що задані за умовою задачі.

7. Побудувати грфік сукупних змінних витрат за даними розрахунків пп. (2).

Методичні вказівки до розв’язання задачі № 4

1. Умова максимізації прибутку фірми: MR = MC, де .

2. Максимізація інтересів менеджерів полягає у максимізації виручки. Виручка фірми буде максимальною, якщо

MR = 0. (1.4)

Методичні вказівки до розв’язання задачі № 5

1. Визначаємо функцію прибутку підприємства:

П = TR – TC = (Р · Q) – (w · L) (1.5)

2. Альтернативна мета менеджерів – максимізація адміністративних витрат

Е => max

Це досягається за умови:

(1.6)

3. У функцію Е необхідно підставити отриману функцію прибутку, та знайти її похідну.

4. З отриманого рівняння визначаємо кількість зайнятих (L), після чого й інші необхідні показники виробництва фірми.

Методичні вказівки до розв’язання задачі № 6

1. Фірма максимізує чисту виручку на одного зайнятого, коли ця величина дорівнює граничному продукту праці у грошовому виразі:

. (1.7)

2. Граничний продукт праці розраховується за формулою (1.2)

3. Шліхом підстановки даних у формулу (1.7) визначається кількість зайнятих (L). Після чого, щляхом підстановки L у виробничу функцію отримуємо функцію пропозиції фірми.

4. Після підвищення величини постійних витрат алгоритм розрахунків зберігається, змінюється лише величина FC

5. Умова максимізації прибутку фірми: MR = MC, де .

Виходячи з даної умови визначається величина L, після чого, шляхом підстановки у виробничу функцію, визначається та порівнюється пропозиція фірми.

3) володіти навиками аналізу оптимізації параметрів виробництва фірми

Рекомендована література: [1- гл. 1, 2; 3-гл. 2; 4-гл.2; 5-гл. 3; 7-гл.1, 8; 9-гл. 9, 10].

Практичне заняття № 3 (2 год.)

ТЕМА 2. Детермінанти галузей та ринкових структур

Мета: вміти визначати основні детермінанти галузевих структур та характеризувати механізм їх проявів у різних моделях ринку.

Після опрацювання теми студент повинен:

1) знати:

а)зміст наступних економічних категорій:

Ринок. Ринкова структура. Основні детермінанти структури ринку. Монополія. Олігополія. Монополістична конкуренція. Досконала конкуренція. Монопсонія. Двостороння монополія. Структура ринку. Доля ринку. Ринкова концентрація. Індекс Херфиндаля-Хіршмана. Крива Лоренца та коефіцієнт Джині. Індекс Холла-Тайдмана. Індекс Бейна. Індекс Лернера. Індекс Тобіна. Ринкова (монопольна) влада.

б) відповіді на наступні питання:

2.1. Детермінанти узагальнених ринкових структур.

2.2. Внутрішня структура ринку та критерії концентрації виробників.

2.3. Показники ринкової влади фірми.

2) вміти: розв’язувати задачі

Задача 1.

Використовуючи метод ціноутворення “витрати плюс” визначити:

1) яку ціну повинен встановити монополіст щоб максимізувати прибуток, якщо граничні витрати фірми-монополіста становлять 20 грош. од., а еластичність попиту на продукцію фірми становить ;

2) індес Лернера для цієї фірми;

3) якою була б монопольна влада фірми, якби значення граничних витрат та ціни зрівнялись?

Задача 2.

За даними таблиці 2.1 підрахуйте норму ринкової концентрації в галузях А, В, С.

Таблиця 2.1

Вихідні дані

Задача 3.

На ринку діє чотири фірми, кожна з яких контролює 25% ринкового продажу в умовах взаємодії по Курно. Пакети акцій усіх фірм можна продати втричі дорожче номіналу. Акціонерний капітал кожної фірми становить за номіналом 100 млн. дол., розмір прибутку - 23%. Нормальний прибуток для галузі становить 8% на акціонерний капітал. Відомо, що еластичність ринкового попиту становить (-2). Визначте можливі показники монопольної влади. Інтерпретуйте отримані результати.

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 1

1. Визначити ціну, яку повинен встановити монополіст щоб максимізувати прибуток, за умовою МС = MR

2. Розрахувати величину індексу Лернера за формулою

(2.1)

де Е_d – цінова еластичність попиту.

3. Розрахувати величину індексу Лернера за формулою (2.1) за умови рівності граничних витрат та ціни реалізації продукції. Зробити висновок стосовно монопольної влади фірми.

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 2

Для вирішення задачі необхідно скористатися індексом Херфиндаля-Хіршмана.

Індекс Херфиндаля-Хіршмана (ННІ) визначається як сума квадратів долей усіх фірм, що діють на ринку.

(2.2)

де - доля виробництва (продажу) і-ої фірми у загальному обсязі випуску (збуту) галузевого ринку, тобто Q_i / Q_Σ ;

n – кількість фірм на ринку.

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 3

1. Розраховується індекс Бейна

Індекс Бейна визначається як відношення економічного прибутку фірми до вартості активів фірми та показує віддачу від кожної інвестованої у виробництво грошової одиниці. Індекс Бейна вимірюється у відсотк5ах.

2. Розраховується індекс Тобіна

Індекс Тобіна (q) розраховується як відношення ринкової (зовнішньої, біржової) вартості активів фірми до внутрішньої вартості її активів (відновленої вартості).

3. Визначаємо індекс Лернера за формулою (2.1).

3) володіти навичками оцінки концентрації виробників та ринкової влади.

2) вміти: розв’язувати задачі

Задача 1.

Функція ринкового попиту описується рівнянням: Р = 100 – (Q₁ + Q₂), де Q₁ – випуск фірми-старожила, а Q₂ – випуск потенційної фірми, яка бажає увійти у галузь. Функція загальних витрат фірми-старожила на ринку дорівнюють: ТС(Q₁) = 40Q₁, а функція фірми-новочка становить: ТС(Q₂) = 100 + 40Q₂, де 100 – це витрати на віхд у галузь. Фірма новачок спостерігає рівень випуску старої фірми, передбачаючи, що такий випуск буде підтримуватися і надалі. Який мінімальний рівень випуску старої фірми, що утримує фірму-новачка від входу у галузь?

Задача 2.

Припустимо, що дві однакові фірми вирішують, чи варто входити на ринок. Витрати на вхід - S. Продукт однорідний. Функція попиту представлена у вигляді: P = 100 – Q, де Q – сукупний обсяг продажу на ринку. Граничні витрати дорівнюють нулю.

1. Припустимо, що фірми очікують жорстку цінову конкуренцію, якщо увійдуть на ринок. Розрахуйте рівноважну кількість фірм, ціну та прибуток для кожної фірми.

2. Припустимо, що фірми конкурують обсягами продажу, якщо увійдуть на ринок. Розрахуйте рівноважну кількість фірм, які увійдуть на ринок, ціну та прибуток для фірм.

3. Як зміниться рівновага у питанні 2, якщо S = 2000?

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 1

1. Визначається величина середніх витрат фірми-новачка (АТС):

(3.1)

2. Фірмі-старожилу вигідно встановити такий обсяг виробництва, за якого фірма-новачок отримуватиме нульовий прибуток:

АТС₂ = Р (3.2)

За формулою (3.2) розраховується необхідний рівень обсягу виробництва фірми-старожила, щоб не пустити у галузь фірму 2.

3. Розраховується прибуток фірми-старожилу за формулою (1.5).

Якщо прибуток старої фірми позитивний, то дана стратегія бар’єру входу у галузь фірми 2 є допустимою.

Методичні вказівки до розв’язку задачі № 2

1. Якщо на ринок увійде одна фірма, то вона буде монополістом. Визначається функція прибутку фірми-монополіста.

Монополіст максимізує прибуток якщо:

(3.3)

Виходячи з формули (3.3) визначається обсяг виробництва та ціна продукції. Маючі розрахункові дані, визначаємо функцію прибутку монополіста, з урахуванням витрат на вхід S.

Якщо S > π _M, то прибуток навіть фірми-монополіста після входу на ринок буде від’ємним. За таких високих витратах входу жодна фірма не увійде у галузь.

При 0 < S < π _M, якщо обидві фірми увійдуть на ринок та між ними розпочнеться цінова війна, то у результаті фірми будуть знижувати ціни до рівня граничних витрат, а так як МС = 0, то до нуля. Тоді прибуток кожної фірми становитиме: π ₂ = 0 – S < 0.

Результати заносяться до табл. 3.1.

Таблиця 3.1.