Основні терміни і позначення

У методичних вказівках наведені нижче терміни вживаються у значеннях рекомендованих відповідними Державними стандартами України (ДСТУ 2609–94, ДСТУ 2984–95 та ін.).

Автотранспортне підприємство (АТП) – підприємство автомобільного транспорту комплексного типу, що здійснює перевезення вантажів або пасажирів, зберігання, технічне обслуговування та ремонт рухомого складу, а також забезпечення його експлуатаційними матеріалами та запасними частинами.

Дорожній транспортний засіб (ДТЗ) – транспортний засіб, призначений для експлуатації переважно на автомобільних дорогах загального користування усіх категорій і сконструйований згідно з їх нормами.

Автомобіль – дорожній транспортний засіб, який приводиться у рух з допомогою двигуна, має не менш ніж 4 колеса, призначений для руху по безрейкових дорогах і використовується для:

- перевезення людей та (чи) вантажів;

- буксирування транспортних засобів, призначених для перевезення людей та (чи) вантажів;

- виконання спеціальних робіт.

Технічний стан – сукупність схильних до змін в процесі виробництва чи експлуатації якостей виробу, яка характеризується в певний момент часу ознаками, встановленими технічною документацією на цей виріб.

Справний стан (справність) – стан виробу, який відповідає усім вимогам нормативно–технічної документації.

Роботоздатний стан (роботоздатність) – стан виробу, в якому значення усіх параметрів, які характеризують здатність виконувати задані функції, відповідають нормативно–технічній і (або) конструкторській документації.

Система технічного обслуговування та ремонту техніки – сукупність взаємопов'язаних засобів, документації технічного обслуговування і ремонту та виконавців, які потрібні для підтримання і відновлення якості виробів, що входять у цю систему.

Технічне обслуговування (ТО) – комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.

Ремонт – комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздат–ності виробів та відновлення ресурсів виробів чи їх складових частин.

Ресурс – сумарне напрацювання виробу з початку його експлуатації чи поновлення експлуатації після ремонту певного виду до переходу в граничний стан.

Напрацювання – тривалість або обсяг роботи виробу (тривалість роботи в годинах, кілометрах пробігу, число робочих циклів, пусків і та ін.).

Граничний стан – стан виробу, коли його подальше застосування за призначенням недопустиме чи недоцільне або відновлення його справного чи роботоздатного стану неможливе чи недоцільне.

Сезонне технічне обслуговування (СО) – технічне обслуговування, яке виконується для підготовки виробу до використання в осінньо–зимових чи весняно–літніх умовах.

Періодичність технічного обслуговування (ремонту) – інтервал часу чи напрацювання між даним видом технічного обслуговування (ремонту) і наступним таким же видом або іншим більшої складності.

Трудомісткість технічного обслуговування (ремонту) – трудовитрати на проведення одного технічного обслуговування (ремонту) даного виду.

Поточний ремонт (ПР) – ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності виробу і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно, або за результатами діагностування, агрегатним, індивідуальним або іншими методами).

Капітальний ремонт (КР) – ремонт, який виконується для відновлення справ–ності та повного, або близького до повного відновлення ресурсу виробу із заміною чи відновленням будь–яких частин, у тому числі базових.

Базові агрегати ДТЗ – двигун з картером зчеплення у зборі, коробка передач, роздавальна коробка, гідромеханічна передача, задній міст (вісь), середній міст (вісь), передній міст (вісь), рульовий механізм, кабіна вантажного та кузов легкового автомобіля, кузов автобуса, рама, підіймальне обладнання платформ автомобіля–самоскида.

1.2 Вимоги до технічного стану автомобіля

Згідно з «Положенням про технічне об­слуговування і ремонт дорожніх транспорт­них засобів автомобільного транспорту» технічний стан дорожньо–транспортних засобів (ДТЗ) має відповідати вимогам та­ких нормативних документів:

Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.93 № 3353–ХІІ (ст. 12, 16, 29, 32, 33, 36, 37, 53); Закону «Про внесення змін до статті 32 Закону України " Про дорожній рух"» від 10.01.94 № 234/94–ВР;

Правил дорожнього руху України; ДСТУ 2322–93 «Автомобілі легко­ві відремонтовані. Загальні технічні умо­ви»;

ДСТУ 3649–97 «Засоби транспортні дорожні. Експлуатаційні вимоги безпеки до технічного стану та методи контролю»;

ДСТУ 4276–2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього при­родного середовища та раціонального ви­користання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювань димності відпрацьо­ваних газів автомобілів з дизелями або га­зодизелями»;

ДСТУ 4277–2004 «Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального ви­користання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювань вмісту оксиду вугле­цю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі»;

ДСТУ 2323–93 «Автомобілі легкові і мототехніка. Передпродажна підготовка». Інструкції заводів – виробників дорожньо – транспортних засобів.

Відповідальність за технічний стан дорожньо–транспортних засобів визначаєть­ся згідно з чинним законодавством України.