Фітопатологічне обстеження та вивчення санітарного стану лісів.

Тема. Вивчення росту, відновлення та санітарного стану лісів.

План

Вивчення природного відновлення лісу.

Вивчення штучного лісовідновлення та лісорозведення.

Фітопатологічне обстеження та вивчення санітарного стану лісів.

1. Вивчення росту, відновлення та санітарного стану лісів зв’язане з виконанням великого обсягу польових робіт. Тому для їх раціонального розміщення по території начальник лісовпорядної партії повинен попередньо познайомитись з особливостями лісових насаджень об’єкту лісовпорядкування. Для цього використовують таксаційні та планово-картографічні матеріали минулого лісовпорядкування, аерознімки, звітні дані про господарську діяльність держлісгоспу в минулі роки, а також дані власної попередньої рекогносцировки лісових насаджень. Маршрут огляду насаджень повинен охоплювати якомога більше різних категорій лісових земель та насаджень.

Попереднє знайомство з об’єктом лісовпорядкування повинно виявити:

- деревні породи та характер їх змішування;

- переважаючі типи лісу;

- будову деревостанів, їх склад, вік, та умови місцезростання;

- характер розподілу за категоріями земель;

- місця закладання пробних площ для тренування персоналу лісовпорядної партії в окомірній таксації і в дешифруванні аерофотознімків.

При виконанні лісоінвентаризаційних робіт, окрім таксації лісу проводиться обстеження природного поновлення та наявних лісових культур.

На землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо), проводиться відновлення лісів, а на землях, не вкритих лісовою рослинністю, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві, низькопродуктивних (яри, еродовані балки, крутосхили, балки, пустища тощо), - лісорозведення.

Відновлення лісів здійснюється природним, штучним і комбінованим методами, причому на ділянках, де є відповідні для того умови, перевага віддається природному поновленню, що дає можливість створити високопродуктивні й біологічно стійкі деревостани протягом короткого терміну з мінімальними затратами.

У разі проведення рубки головного користування на ділянках із задовільною кількістю самосіву та підросту головних і супутніх порід, технологія лісозаготівель має бути спрямована на їхнє збереження. На лісосіках, які рубатимуться в зимовий період, після закінчення всіх робіт має бути збережено: в рівнинних лісах не менше 70% всього підросту, а на схилах з крутизною більше 10 градусів – 60%. Під час рубки лісу у весняно-літній період кількість збереженого підросту має відповідно складати 60% і 50%.

Завданням таксатора є визначення стану та кількості підросту у лісосічному фонді з тим, щоб на основі отриманих результатів, шляхом порівняння їх з нормативними показниками, призначити відповідні способи лісовідновлення та записати у макет господарських заходів картки таксації: “природне зарощення” – за наявності достатньої кількості підросту, “сприяння природному поновленню” (це може бути залишення насінників на лісосіці, розпушення та мінералізація ґрунту тощо) – при можливості наступного після рубки насіннєвого чи порослевого поновлення лісу за рахунок виникнення більш сприятливих на свіжих зрубах умов лісовідновлення (наприклад, збільшення освітлення), або ж “лісові культури” – при неможливості відновлення лісу іншим способом (підріст відсутній чи рідкий та неблагонадійний).

Природне поновлення вважається задовільним за наявності під пологом лісу рівномірно розміщеного життєздатного підросту господарськи цінних лісових порід насіннєвого походження заввишки до 0, 5 м у кількості не менше: в сосняках – 6, дубняках – 10, ялинниках – 12, букових та ялицевих насадженнях - 15 тис.шт. на 1 га.

Підріст вважається рідким, коли його кількість становить 3, 0 та менше тис.шт., середнім 3, 1 – 10, 0 тис.шт. та густим – понад 10, 0 тис.шт. на 1 га.

Мабуть ще більше значення для лісового господарства має оцінка природного поновлення на невкритих лісовою рослинністю площах (рідколісся, зруби минулих років, загиблі насадження, галявини) та при їх переведенні у вкриті лісовою рослинністю землі. При цьому користуються шкалою якості атестації природного поновлення. Дана шкала для лісорослинних умов Україна наведена в табл. 1

Таблиця 1

Оцінка якості природного поновлення на невкритих лісовою рослинністю землях

Отже, як видно з таблиці, оцінка стану природного поновлення проводиться за трьома градаціями: добрий, задовільний та незадовільний, а його якості – за трьома класами.

Визначення стану природного поновлення, в основному, проводиться окомірно, хоча для отримання надійних результатів інколи застосовують і перелікові методи. Для тренування окоміру проводять суцільний перелік природного поновлення на облікових площадках. Облікові площадки закладають паралельними рядами впоперек зрубу (відстань між рядами 100-300 м, між площадками в ряду – 10-20 м). Кількість площадок, що закладають, залежить від площі виділу і складає: на площі до 3 га - 10 штук, 3-5 га – 30, більше 5 га – 40 площадок. Розміри облікових площадок залежать від віку підросту або його гущини: густий – 5 кв.м, середній - 10 кв.м та рідкий – 20 кв.м. В залежності від гущини підросту на виділі переліком охоплюється від 0, 5 до 2% площі. На обліковій площадці підріст підраховують за породами, походженням і станом (життєздатний чи ненадійний). Вік підросту визначають по зрізах біля кореневої шийки не менше, як на трьох екземплярах кожної породи. Результати обліку заносять у спеціальну картку. Загальна кількість (шт./га) підросту (N) визначається за формулою: N =

де n- кількість екземплярів підросту на всіх облікових площадках;

P- площа всіх облікових площадок, м².

В табл. 2 наведено нормативи необхідної кількості облікових робіт для оцінки природного поновлення лісу.

Всі площі за ступенем успішності лісовідновлення заносять до категорії незаліснених, недостатньо заліснених та заліснених.

За матеріалами обстеження природного відновлення на невкритих лісовою рослинністю землях складається відомість, у якій інформацію записують за породами, а в межах породи – за категоріями земель, причому для зрубів відомість складається за віком зрубів. Після зрубів інформацію записують за згарищами, потім – галявинами. Окремо вказується відновлення під пологом лісу.

На основі даних відомості природного поновлення роблять висновки про те, в яких лісорослинних умовах природне відновлення лісу проходить задовільно, а де ні. У пояснювальній записці аналізується вплив на хід поновлення таких факторів, як умови місцезростання, способи рубки, очистки та примикання лісосік, випас худоби, сінокосіння на галявинах, наявність насінників та ін.

Таблиця 2

Нормативи необхідної кількості облікових робіт для оцінки природного поновлення лісу.

2. Штучне відновлення лісів здійснюється шляхом створення лісових культур (заліснення) на зрубах, згарищах тощо, де природне поновлення головної породи неможливе або відбувається незадовільно.

Лісові культури створюються шляхом садіння сіянців, саджанців, дичок, живців або висівання насіння деревних порід та чагарників.

На кожну ділянку після ретельного обстеження за рік або більше до її заліснення, складається проект створення лісових культур, який затверджується керівником лісогосподарського підприємства.

Дані проектів лісових культур і захисних насаджень, результати технічного приймання робіт та інвентаризації лісопосадок заносяться до книги лісових культур і книги захисних насаджень, які веде постійний лісокористувач. Ці книги є основними документами, що містять дані про обсяги, технологію та якість робіт з лісовирощування.

Обстежуючи лісові культури, встановлюють типи, способи, техніку і час створення насаджень, найбільш ефективних у даних умовах місцезростання. Виявляють чинники, які позитивно або негативно впливають на ріст і стан лісових культур. Причинами незадовільного стану лісових культур можуть бути:

· посадка на землях, заражених травневим хрущем;

· вимокання культур;

· потрава свійськими та дикими тваринами;

· посадка недоброякісним садівним матеріалом;

· використання порід, що не відповідають умовам місцезростання;

· відсутність належного догляду;

· порушення агротехнічних правил підготовки грунту.

Згідно з вимогами лісовпорядної інструкції, обстеження лісових культур обчислювальним способом повинно охоплювати не менше 10-15% від площі культур останнього 10-річчя. Кількість пробних площ на ділянках культур площею до 10 га встановлюється з розрахунку – одна пробна площа не більш, ніж на 3 га, а на більших - одна проба не більш, ніж на 10 га.

На кожній обліковій площадці повинно бути не менше 100 посадкових місць, а загальна довжина облікових рядів має бути не меншою 100 погонних метрів, причому облікова площадка повинна охоплювати не менше 4 рядів головної породи і відтворювати повну схему змішування порід.

Оцінка культур проводиться окремо для зімкнутих і не зімкнутих лісових культур і дається за 4 градаціями: добрі (1 та 2 класи якості), задовільні (3 клас), незадовільні та загиблі (не атестуються).

Оцінка зімкнутих лісових культур проводиться за їхньою повнотою (добрі мають повноту 0, 8-1, 0; задовільні – 0, 6-0, 7; незадовільні 0, 4-0, 5 та загиблі – 0, 3 і нижче), а не зімкнутих – за процентом приживлюваності лісових культур (добрі – не нижче нормативної за місцевою шкалою; задовільні – 26-100% нормативної приживлюваності; незадовільні – 26-100%, але створених з порушенням нормативів з лісовідновлення і загиблі, що мають приживлюваність не більше 25% від нормативної).

Незадовільні лісові культури з участю природного поновлення у їх складі понад 70%, таксують як молодняки природного походження, а ділянки загиблих культур відносять до тієї категорії земель, на якій вони були створені. Культури, створені посівом, оцінюють за тією ж методикою, за якою оцінюють природне поновлення.

3. При проведенні лісовпорядкування, в разі необхідності виконуються такі спеціальні обстеження лісу, як лісопатологічне та оцінка санітарного стану насаджень.

Одночасно із таксацією насаджень при лісовпорядкуванні визначають ступінь пошкодження їх шкідниками та хворобами, а також загальний санітарний стан насаджень. Основний спосіб оцінки насаджень – окомірний.

У картках таксації вказують:

· види шкідників та хвороб і ступінь зараження насадження (визначається за % ушкоджених дерев);

· характер розміщення пошкоджених дерев (поодиноке: 1-2 дерева; групове: 3-10 дерев; куртинами: більше 10 дерев);

· наявність захаращення на виділі (куб.м/га), що вимірюється як загальним, так і ліквідним запасом;

· господарські розпорядження.

За наявності насаджень, заселених шовкопрядом, сосновою совкою, п’ядуном, сосновим пильщиком, золотогузкою обов’язково заповнюють сигнальний листок про появу шкідників. Його заповнюють також за наявності лісових культур, пошкоджених травневим хрущем або хворобою Шютте, кореневою губкою, при незрозумілому для таксатора виді шкідника чи хвороби. Сигнальні листки передають начальнику партії або лісничому.

Оцінка санітарного стану насаджень і невкритих лісовою рослинністю земель полягає у визначенні сухостою, вітровалу, бурелому, захаращеності, а також невивезеної деревини, облік яких проводиться в куб. м на 1 га.

В лісогосподарських підприємствах, де виявлені масові пошкодження насаджень на значній території внаслідок стихійних лих, вогнищ шкідників та хвороб, можуть проводитися спеціальні обстеження за участю вузьких спеціалістів – фітопатологів чи ентомологів. При цьому облік дерев здійснюється за категоріями стану: 1 група – здорові дерева; 2 – ослаблені; 3 – сильно ослаблені (крім вогнищ кореневої губки); 4 – всихаючі, сильно ослаблені (у вогнищах кореневої губки); 5 – свіжий сухостій; 6 – старий сухостій.

Детальне обстеження санітарного стану проводиться шляхом обліку поваленої (бурелом, вітровал, захаращеність, невивезений ліс) деревини та стоячих дерев (за категоріями стану) в кожному 10-20 виділі, площею понад 1 га з використанням реласкопічних чи кругових площадок. Необхідна кількість таких площадок залежить від площі та повноти виділу і складає від 2 до 15 штук на кожному виділі. Площадки закладають в вузлах сітки квадратів, що накладається на дослідну ділянку. По кожній переважаючій породі повинно бути обстежено не менше 50 виділів.

Для визначення характеристики насаджень при лісопатологічному обстеженні в вогнищах поширення шкідників та хвороб рівномірно по площі закладаються проби прямокутної форми, в кожній з яких має бути не менше 100 дерев основної породи, що обліковують за категоріями стану. При обстеженні площ до 50 га, обліку підлягає 5% загальної площі, 50-100 га – 2% і понад 100 га – 1%. В матеріалах обліку обов‘язково зазначається заселеність дерев 3-6 категорій стану шкідниками та їх ураженість хворобами. Крім пробних площ прямокутної форми, під час лісопатологічного обстеження можна закладати реласкопічні площадки чи кругові площадки постійного радіуса.

В насадженнях незадовільного санітарного стану намічаються заходи з їхнього оздоровлення у відповідності з Санітарними правилами в лісах України, до яких відносяться: вибіркові та суцільні санітарні рубки, ліквідація захаращеності, запобігання виникненню та поширення осередків шкідників та хвороб лісу, а також захист заготовленої деревини від шкідників та хвороб.