Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Пояснювальна записка. дисципліни Будівельні конструкціїСтр 1 из 2Следующая ⇒
ЩОДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ «ЦИВІЛЬНІ БУДИНКИ» дисципліни Будівельні конструкції
Галузь знань: 0601 Будівництво і архітектура Напрям підготовки (Спеціальність): 5.06010101 Будівництво та експлуатація будівель і споруд
Розробив викладач Лехто Г.В.
Обговорено і схвалено на засіданні циклової комісії __________________________ (назва циклової комісії)
Протокол № ______ від „___“______________20___ р. Голова циклової комісії _________ _______________ (підпис) (П.І.Б.) „___“_____________ 20___ р.
Комсомольск 2012 р.
Зміст Вступ 1 Зміст курсового проекту 1.1 Графічна частини 1.2 Пояснювальна записка 2 Рекомендації до виконання графічної частини 2.1 Розробка планів поверхів 2.2 Розробка планів перекриття та покриття. 2.3 Розробка плану фундаментів 2.4 Розробка розрізу будівлі. 2.5Розробка плану покрівлі 2.6 Розробка фасаду будівлі 2.7Розробка генерального плану ділянки 2.8Розробка робочих креслень вузлів та деталей 3. Рекомендації по оформленню пояснювальної записки 5.Додатки Вступ Курсовий проект є окремим видом індивідуальаних завдань які виконуються самостійно, консультуючись у викладачів. Курсовий проект виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних під час навчання. Відповідно до навчальної програми предмету " Будівельні конструкції" передбачено виконання курсового проекту студента другого курсу. Теми курсових проектів розроблюються цикловою комісією з врахуванням вимог кваліфікаційної характеристики фахівця, актуальності реальності виробничих завдань, здібностей і побажань студента. Завдання для курсових проектів оформляє керівннк проекту і видає студентам. Завдання на КП повинно бути ідуальним та однаконим за ступінню складності та об'єму. Графік виконання курсового проекту доводить до відома студентів. Захист курсових проектов проходить у комісії, яка заслухає доповідь студента, знайомиться зі змістом проекту слухає відповіді студента на запитання по темі проекту та оцінює його. Результати захисту курсових проектів визначаються оцінками „відмінно", „добре", „задовільно", „незадовільно".
1 Зміст курсового проекту 1.1 Графічна частина Графічна частина курсового проекту виконується на двох листах формату А1 (594*841 мм) олівцем чи за допомогою комп’ютерної графіки.. На листах викреслюеться рамка, лінії рамки відстають від країв листа з трьох сторін на 5 мм, а з лівої сторони - 20мм. У правому нижньому куті міститься штамп встановленого розміру 185*55мм. Зразок штампу представлений у додатку 1.
На першому листі креслень розміщується: · Повздовжній та торцовий фасади (М 1: 100) · План 1-го поверху, чи план типового поверху. (М1: 100) · Генплан ділянки (М1: 500, 1: 1000) з накресленою над ним розою вітрів. · Біля штампу розміщаютъся таблиці експлікації приміщень, експлікації до генерального плану, техніко-економічні показники генерального плану та техніко-економічні показники будівлі. Зразки таблиць приведені у додатках 2, 3, 4. · Експлікація підлоги (якщо є місце). Зразок таблиці приведен у додатку 5. На другому листі креслення розміщується:
· Розріз будинку по сходинковій клітці. (М1: 50) · План перекриття чи покриття. (М1: 100 або М1: 200) · План фундаментів. (М1: 100 або М1: 200) · План покрівлі. (М 1: 200) · Чотири- шість вузлів, які характерні для даного будинку М1: 10 М1: 20
На кресленнях проставляються всі розміри необндні для повного уявлення про будівлю, а також пояснюючі надписм. Всі розміри необхідно проставляти в мм, розміри лінії повинні закінчуватися засічками під кутом 45°. Розміри на генплані проставляються в метрах. Листа креслень повинні заповнюватись графічним матеріалом на менше, ніж на 70 % Пояснювальна записка Пояснювальна записка виконується на листах паперу формату А4 (210*297 мм), креслярським шрифтом чи чітким почерком. Об'ем пояснювальної записки 15 – 20 сторінок. Пояснювальна записка курсового проекту представляється в прозорій папці з файлами або в обкладинці з ватману, на якій викреслюється етикетка розміром 100*100 мм чорною пастою. Зразок етикетки представлений у додатку 6. Кожен лист пояснювальної записки оформлюється рамкою. Ліворуч рамка обводиться на відстані 20 мм від краю листа, праворуч, знизу і зверху по 5 мм. Вадстань від рамки, а знизу від штампу до границь тексту повинна бути: зверху і знизу не менше 10 мм, ліворуч не менше 5 мм, праворуч не менше 3 мм. Перший лист пояснювальної записки (зміст)оформлюється штампом розміром 185 * 40 мм. Зразок штампа приведений у додатку 7. В Всі інші листи оформлюються штампом розміром 185 * 15 мм Зразок штампа высотою 15 мм приведений у додатку 8. Всі листи пояснювальної записки нумеруються. Номері листів проставляються у правому нижньому куті листа (в основному штампі). Відлік починасться зтитульного листа. Першим листом пояснювальної записки є титульннй лист (лист обкладинки). Другим листом пояснювальної записки є завдання на курсовий проект. Завдання оформлюсться викладачем на специальному бланку, затверджусться головою цикловоїкомісії та видається студентові. Третім листом пояснювальної записки є „Зміст". Слово„Зміст". записусться у вигляді заголовку (симетрично тексту). Під заголовком перелічуюгь номери розділів та пунктів. Відлік листів починасться з„Змісту". Виклад тексту починасться зі „Вступу". Наприкінці записки приводать список літературни, що були використана у ході виконання курсового проекту. Зміст пояснювальної записки 1. Вступ. 2. Об’ємно – планувальне рішення будинку. Розрахунок техніко економічних показників будівлі. 3. Генеральний план. Розрахунок техніко економічних показників генерального плану. 4. Архітектурно-конструктивне рішення будівлі. 4.1 Зовнішні стіни. 4.2 Внутрішні стіни та перегородки. 4.3 Плити покриття і перекриття. 4.4 Фундаменти. 4.5 Розрахунок сходової клітки, її елементи. 4.6 Вікна. 4.7 Двері. 4.8 Підлога. 4.9 Дах. 4.10 Інші конструкції 5. Зовнішне та внутрінне оздоблення будинку. 6. Специфікація збірних залізобетонних виробів і конструкцій. 7. Інженерне устаткування. 8. Список використаної літератури.. |обладнання| 2. Рекомендації до виконання графічної частини. 2.1Розробка планів поверхів. План дае уявлення про конфігурацію та розміри, виявляе форму тв розташування окремих приміщень, віконних та дверних прорізів, капітальних стін, колон, сходів, перегородок. При виконанні плану поверху положення уявної горизонтальної січної площини розрізи приймаються на рівні віконних прорізів або на 1/3 висоти поверху, що зображусться. Приступаючи до викреслювання плану поверху слід пам'ятати, що зображення плану будівлі необхідно розташовувати довгою стороною вздовж листа. Після визначення місцерозташування плану на лист та його масштабу приступають до креслення. Послідовність викреслювання плану: · Наносять координаційні вісі будинку, спочатку поздовжні потім поперечні. Ці вісі є умовними геометричними лініями. Вони необхідні для прив'язки будівлі до будівельної координаційної сітки, а також для визначення положения несучих конструкцій.Розбивні вісі наносять штрих пунктирними лініями.На планах розбивні вісі виводять за контур стін та маркерують. Маркеровочні кружечки виконують диаметром 10 мм. · Викреслюють тонкими лініями товщиною 0, 3 - 0, 4 мм контур зовнішніх та внутрішніх стін та колон. · Викреслюють контури перегородок. · Виконують розбивку віконних та дверних перерізів. · Викреслюють сходи та інщі елементи будівлі. · Обводять контури капітальних стін та перегородок лініями відповідної товщини. · Викреслюють умовні позначки санітарно-технічного обладнання, вказують направления відкриття дверей. · На планах наносять розмірні лінії, горизонтальні та вертикальні. · позначають лінії розрізів. Як правило з таким розрахунком, щоб в розріз попадали прорізи вікон, дверей, сходів. · Позначаються вузли та деталь · Проставляються площі приміщень у правому нижньому куті з підкреслюванням. · Проставляють нумерацію примщень у лівому верхньому куті. · За габаритом плану показують: а) на першій розмірній лінії — розміри віконних перерізів, дверних перерізів, перестінків та виступаючих частин будівлі, б) на друпй розмірній лінії — розміри між осями капітальних стін. в) на третій розмірній лінії - розмір між осями крайніх зовнішніх стін (габаритний розмір будівлі). · Виконують необхдні надписи. 2.2 Розробка планів перекриття та покриття На плані перекриття та покриття вказують у вигляді умовних або спрощених графічних зображень елементи перекриття та покриття. Тип перекриття та покриття вказується у завданні. Послідовність розробки схем розташування елементів плит покриття та перекриття: · проводять координаційні вісі будинку та маркерують їх. · викреслюють у тонких лініях всі несучі стіни. · вибирають з " Каталогу збірних залізобетонних елементів" плити перекриття та покриття. · розкладають плити, спираючи їх на несучі стіни не менше ніж на 120 мм. При симетричному плані будинку можна на одній половині будинку показати розкладку плит перекриття, а на другій - покриття. · при проектуванні каркасної будівлі крім панелей перекриття показують колони, ригелі, прогони. · маркерують всі елементи перекриття чи покриття. · вказують, якщо необхідно, монолітні ділянки, · за межами схеми (знизу та зліва) показують: а) на першій розмірній лінії - розміри між осями кашпітальних стін, б) на друпй розмірній лінії - розміри між осями крайніх зовнішніх стін (габаритний розмір). · позначають вузли та деталі. · виконують необхщні надписи. 2.3 Розробка планів фундаментів. На плані фундаментів вказують у вигляді умовних або спрощених графічних зображень елементів фундаменту даної будівлі. Фундамент викреслюють під всі несучі стіни. Тип фундаменту вказусться у завдані. Послідовність розробки планів фундаментів: Стрічковий фундамент зі збірних залізобетонних елементів.
а) на першій розмірній лінії- розміри між осями капітальних стін, б) на другій розмірній лінії - розмір між осями крайніх зовнішніх стін (габаритний розмір) · позначають вузли та деталі. · виконують необхідні надписи.
Стрічковий фундамент монолітний.
· проводять координаційні вісі будинку та маркерують · Призначають ширину обрізу фундаменту: ширина стрічкових монолітних фундаментів повинна бути на 50-150 мм ширше стін, що на них спираються (кратно 100 мм, уширення виконують з двох сторін симетрично) · Призначають ширину подошви фундаменту: Розміри сходинки приймають 200 – 250 мм · проставляють необхідні розміри: прив’язку обрізу та підошви фундаменту · за межами плана (знизу та зліва) показують: а) на першій розмірній лінії- розміри між осями капітальних стін, б) на другій розмірній лінії - розмір між осями крайніх зовнішніх стін (габаритний розмір), · позначають вузли та деталі. · виконують необхідні надписи.
Глибина залягання фундаменту призначається в залежності від характеру будівлі, виду грунту, глибину його промерзания та рівня грунтових вод.
2.4 Розробка розрізу будівлі. Розріз будівлі необхідний для виявлення об'ємного та конструктивного рішеня будівлі, взаємного розташування окремих конструкцій, приміщень т.п. При розробці розрізу будівлі необхідно намітити на плані лінію, по якій буде виконуватися розріз. У проектах, як правило, виконують поперечні розрізи, а в окремих випадках повздовжні розрізи. При викреслюванні розміру будівлі спочатку проводять горизонтальнулінію, яку приймають за рівень підлоги першого поверху (відм. (0.000). Послідовність розробки розрізу будівлі: · проводять горизонтальнулінію, яку приймають за рівень підлоги першого поверху (відм. (0.000). · проставляють розміри між осями зовнішніх і внутрішніх стін, колон, які відкладаються на лінії рівня підлоги. · через ці точки проводять вертикальні лінії осей стін · проводять лінії контуру капітальних стін та колон. · зображають контури перегородок, попадаючих у розріз · Зображають лінії контуру підлоги та стелі першого та інших поверхів. · Зображають рівень поверхів землі, верху покриття, контур покрівлі і т.п. · у зовнішніх та внутрішніх стінах та перегородках намічають віконні та дверні перерізи. які попадають у розріз. · на готове креслення наносять відмітки (бажано у одну лінію справа) · викреслюють флажок, де вказують всі шари покрівлі та їх товщини. · за габаритом розрізу (знизу) показують: а) на першій розмірній лінії-розміри між осями капітальних стін, б) на другій розмірній лінії - розміри між осями крайніх зовнішніх стін (габаритний розмір). · виконують необхідні надписи. 2.5 Розробка плану покрівлі На плані покрівлі вказують у вигляді умовних або графічних спрощень елементи покрівлі: парапет, водозабірні воронки, нахил покрівлі т.ін. Послідовність розробки плану покрівлі: · проводять координаційнівісі будинку та маркерують їх. · згідно заданого типу водовідводу підбирають всі елементи, необхідні для забезпечення стоку води · позначають нахили покрівлі. · на плані покрівлі показують деформаційні шви двома тонкими лініями. · вказують парапетні плити та інші елементи огородження покрівлі, · вказують воронки для стоку води, разжелобовку. · показують вузли та деталі (маркерують їх). · за межами плану покрівлі (знизу та зліва) показують: а) на першій розмірній лінії - розміри між осями каттальних стін, б) на другій розмірній лінії - розміри міжосями крайніх зовнішніх стін (габаритний розмір). · виконують необхідні надписи. 2.6 Розробка фасаду будівлі Фасад - ортогональна проекція будівлі на вертикальну площину - зовнішня сторона будівлі. Креслення фасаду дае уявлення про зовнішній вигляд будівлі його архітектури та окремих елементів. В курсовому проекті розробляеться один два (повздовжній та торцовий) фасади. Фасади проектуються на основі планів і розрізів. Послідовність розробки фасаду: · проводять горизонтальну лінію, яка є основною для побудування фасаду. · під першою лініею на вщстані 1 мм креслять другу лінію товщиною 1, 5-2 мм, яку виводять за межі фасаду на 30 мм. · показують розбивні осі, маркерують їх. · наносять горизонтальні лінії (лінії відмостки, карнизу, конька даху і т.п.) · наносять вертикальні лінії (зображають віконні перерізи, перепльоти, двері, балкони, лоджії, огорожі і т.п.) · Елементи фасаду обводять основною лінією · Виконують відмивку. · за межами фасаду (зліва) проставляють відмітки (в одну лінію). На відмітках вище нуля ставлять знак „+", на відмітках нижче нуля ставлять знак " -" · виконують необхідні надписи. 2.7 Розробка генерального плану ділянки На генеральному плані ділянки показують розташування проектуючого будинку, допоміжних будівель, сусідніх будівель, доріг, проїздів, озеленення та інші елементи благоустрою. Проектуючи будівлі прив: язуеться до меж ділянки та сусідніх будівель з обов'язковим виконанням санітарних та протипожежних розризів. Послідовність розробки генерального плану ділянки: · розташовують будівлю на ділянці, враховуючи вимоги інсоляції та рози вітрів житлових приміщень, шкіл, лікарень, дитячих установ; · розташовують на генеральному плані крім проектуючої будівлі інші будівлі і споруди; · крім будівель і споруд на генпланів показують площадки, проїзди, елементи благоустрою; · показують майданчики для дітей, спортивні майданчики, майданчики для відпочинку, господарчі майданчики; · весь вільний від забудови майданчик підлягае озеленению (декоративні дерева, кущі, газонна трава, клумби та інше); · показують майданчики для дітей, спортивні майданчики, майданчики для відпочинку, · проставляють розміри проектуючої будівлі у м. · 2.8 Розробка робочих креслень вузлів та деталей У відповідності з завданням студент підбирає для кожної будівлі вузли та деталі у кількості не менше чотирьох. Всі вузли та деталі повинні мати всі необхідні розміри та пояснюючі надписи. Посилання на вузол показують у колі діаметром 12-14 мм. 3. Рекомендації по оформлению пояснювальної записки Матеріал для складання пояснювальної записки збираеться та накопичується у процесі виконання архітектурно- будівельної частини курсовогом проекту. Текстова частина пояснювальної записки складається за таким планом: 1.Вступ, що висвітлює основні вимоги і завдання до будинків цивільного призначення і актуальність теми. 2. Об" емно-планувальне рішення В об'емно-планувальному рішенні вказують основні уніфіковані показники будівлі: висота будівлі, ширина та довжина будівлі, висота поверху, кількість поверхів. Описується призначення будівлі. Даеться перелік основних приміщень по поверхам або опис житлових секцій (кількість квартир, розміри кухонь, кількість житлових кімнат у квартирі, характер санвузлів і т.п.) Розрахунок техніко-економічні показники житлового будинку 1. Площу забудови слід визначати як площу горизонтального перерізу на рівні цоколя додати площу всіх виступаючих частин.
Sзаб. = Sгор. пер. + Sвист. част.
2. Площу квартир слід визначати як суму площ усіх приміщень квартири за винятком лоджій, балконів, веранд, терас, холодних комор і зовнішніх тамбурів.
Sкв. = (Sкім. + Sзал. + Sс.т.вуз + Sкух. ) * N. N –кількість квартир
3. Житлову площу слід визначати як суму площ усіх житлових кімнат та зали.
Sжит. = (Sкім. + Sзал.) × N.
4. Загальну площу квартир слід визначати як суму площ усіх приміщень квартири (за винятком вхідних тамбурів в одноквартирних будинках), вбудованихшаф і літніх приміщень, підрахованими з такими знижувальними коефіцієнтами: · для балконів і терас – з коефіцієнтом 0, 3; · для лоджій – 0, 5; · засклених балконів і лоджій – 0, 6; · веранд і холодних комор – 0, 8.
Sзаг. пл.кв.= Sжит. + Sзаскл. б. і лод. × 0, 6 + Sвер. × 0, 8 + Sс.т.вуз + Sкух.
5. Будівельний об’єм житлового будинку визначається вище позначки 0, 000. Будівельний об’єм визначається в межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів та ін., без урахування під’їздів і просторів під будинком на опорах.
Vбуд. = Sзаб. × hбуд.
Техніко-економічні показники громадського будинку 1. Площа забудови. (м2) Площа забудови визначається як площа горизонтального перетину по зовнішньому обводу будівлі на рівні цоколя, включаючи виступаючі частини. Площа під будівлею, розташованою на стовпах, а також проїзди під будівлею включаються в площу забудови. Sзаб. = Sгор. пер. + Sвист. част.
2.Корисна площа (м2) Корисна площа громадських будівель визначаєтьсяяк сума площ всіх розміщуваних в нім приміщень, за винятком коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів, а також приміщень, призначених для розміщення інженерного устаткування і інженерних мереж. 3. Допоміжна площа (м2) Допоміжна площа громадських будівель визначаєтьсяяк сума площ всіх розміщуваних в нім коридорів, тамбурів, переходів, сходових кліток ра рівне поверху, ліфтових шахт, а також приміщень, призначених для розміщення інженерного устаткування і інженерних мереж. включаючи технічні, мансардний, цокольний і підвальні). 4. Загальна площа (м2)Загальна площа громадської будівлі визначається як сума допоміжної та корисної площі (включаючи технічні, мансардний, цокольний і підвальні). Площу поверхів будівель слід вимірювати в межах внутрішніх поверхонь зовнішніх стін.
5. Будівельний об’єм (м3) Будівельний об’єм будинку визначається вище позначки 0, 000. Будівельний об’єм визначається в межах обмежуючих поверхонь із включенням огороджувальних конструкцій, світлових ліхтарів та ін., без урахування під’їздів і просторів під будинком на опорах. Vбуд. = Sзаб. × hбуд.0, 000;
3. Генплан, розрахунок техніко- економічних показників генплану. В описі генерального плану вказуються: місце будівництва, розміри ділянки, характер рельефу місцевості та грунтові умови, коротко освітлюються елементи благоустрою тереторії (дороги, проїзди, площадки, озеленення).
Розрахунок техніко-економічні показників генерального плану
1. Площа забудови генерального плану визначається множенням довжини генерального плану на його ширину. Sзаб. г.п. = A × B; (м2.)
2.Площу забудови будівлі слід визначати як площу горизонтального перерізу на рівні цоколя додати площу всіх виступаючих частин.
Sзаб. = Sгор. пер. + Sвист. част.
3. Площа будівель та споруд, визначається як сума площ будівель і споруд, які знаходяться на генеральному плані.
Sбуд. і сп. = S1. + S2+ S3+ …+Sn.; (м2)
4. Площа доріг та тротуарів визначається як сума площ доріг і тротуарів, які знаходяться на генеральному плані.
Sдор. і тр.= S1. + S2+ S3+ …+Sn (м2) 5.Площу озеленення генерального плану за формулою: Sоз. = Sзаб. г.п. – (Sбуд. і сп + Sдор. і тр+ Sзаб.); 6. Визначаємо коефіцієнт озеленення генерального плану як відношення площі озеленення до площі генерального плану.
4. Архітектурно-конструктивне рішення будівлі. В цій частині пояснювальної записки дається опис прийнятих у проекті всіх архітектурно-конструктивних елементів та будівлі: фундаментів, стін перегородок, перекриття та покриття, підлог, сходів, вікон, дверей, дахів, внутршне та зовнішне оздоблення стін.
4.1 Зовнішні стіни. Дається опис прийнятих у проекті зовнішніх стін: матеріал, товщина, прив’язка до вісі, виконується ескіз розрізу стіни з указанням товщини шарів 4.2 Внутрішні стіни та перегородки. Дається опис прийнятих у проекті внутрішні стіни: матеріал, товщина, прив’язка до вісі. Дається опис прийнятих у проекті перегородок матеріал товщина, якщо прийнята багатошарова перегородка (наприклад каркасна) виконується ескіз розрізу перегородки з указанням товщини шарів. 4.3 Плити покриття і перекриття. Дається опис прийнятих у проекті плит покриття та перекриття: тип конструкції, матеріал, виконується ескіз плити. Технічні характеристики плит вказуються в табличній формі:
Технічні характеристики елемента (наприклад)
|