Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Теоретичні відомості. Тема; Оцінка інженерної і пожежної обстановки в умовах НС*






Практичне-заняття №1

Тема; Оцінка інженерної і пожежної обстановки в умовах НС*

Мета: Дати студентам поняття про основні принципи і види прогнозування надзвичайних ситуацій (НС*) і обстановки, яка може скластися внаслідок їх виникнення, та дії керівника, під час прогнозування та ліквідації НС*.

Навчальні питання:

1. Оцінка інженерної обстановки в НС*.

2. Оцінка пожежної обстановки в НС*.

3. Порядок роботи керівника, спеціаліста з організації захисту населення і території від НС*.

Теоретичні відомості

1. Оцінка інженерної обстановки в НС*

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення; великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Під інженерною обстановкою при НС* розуміють сукупність наслідків дії вражаючих факторів НС*, у результаті яких мають місце руйнування різних об'єктів (будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж (КЕМ*), засобів зв'язку і транспорту, мостів, гребель, аеродромів тощо), особливо важливих для життєдіяльності людей.

Оцінка ІО НС* здійснюється за даними інженерної розвідки, проведеної у вогнищі ураження, а також методом прогнозування.

Основне завдання оцінки ІО НС* за даними розвідки — виявлення умов, видів і обсягів робіт для урятування й евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС* - (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території ведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опинитися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, у вогнищі пожеж. Тому інженерні роботи по­винні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою вентиляції — в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.

Оцінка ІО НС* повинна проводитися особами, які мають відповідну інженерну підготовку.

Завчасно необхідно вивчити особливості конструкції будівель і споруд: розташування підземних вуличних переходів, галерей і підвалів, де можуть укриватися люди, розміщення водозабірних свердловин, колодязів, ставків і водойм, місце розташування підприємств і складів, що мають матеріали, конструкції і техніку, які можна використати в ході аварійно-рятувальних робіт.

Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступенів руйнування будинків, споруд, а також об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди.

Ступені руйнування поділяються на: повні, сильні, середні та слабкі.

Повне руйнування — руйнування всіх елементів будинків, включаючи підвальні приміщення, ураження людей, що знаходяться в них. Збитки складають більше 70% вартості основних виробничих.

Сильне руйнування — руйнування частини стін і перекриття верхніх поверхів, виникнення тріщин в стінах, деформація перекриття нижніх поверхів, ураження значної частини людей, що знаходилися в них. Збитки складають від 30 до 70% вартості основних виробничих фондів.

Середнє руйнування — руйнування, головним чином, другорядних елементів будинків та споруд (покрівлі перегородок, віконних і дверних заповнень), виникненні тріщин в стінах. Перекриття, як правило, не повалені, підвальні приміщення збереглися, ураження людей — здебільшого уламками конструкцій. Збитки складають від 10 до 30% вартості основних виробничих фондів (балансової вартості будинків, споруд і комунікацій).

Слабке руйнування — руйнування віконних і дверних заповнень та пере­городок. Можливе ураження людей уламками конструкцій. Підвали і нижні поверхи повністю збереглися і придатні для тимчасового використання після поточного ремонту будинків, споруд, обладнання і комунікацій. Збитки складають до 10% вартості основних виробничих фондів (будинків і споруд).

Оцінка інженерної обстановки буде ефективною, якщо є карта району вогнища ураження, план об'єкта із визначенням розміщення захисних споруд, схеми прив'язки входів і повітрозаборів захисних споруд до орієнтирів, що не завалюються, плани КЕМ* з розміщенням оглядових колодязів, камер і вимикаючих пристроїв. Для виявлення ІО НС* необхідно провести такі заходи:

1. Оцінити умови входження у вогнище ураження.

2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у вогнищі.

3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на КЕМ*.

4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

Визначення необхідної кількості рятувальників і техніки

На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

Cv =

де Sср — площа зони сильних і повних руйнувань; S —- площа об'єкта. При надлишковому тиску 10 кПа, площа зони повних руйнувань становить приблизно 15%, площа зони сильних руйнувань — 10%, середніх руйнувань — 15% і слабких — 60%.

Кількість рятувальників розраховується за формулою:

 

де Qчі— трудові затрата в люд.-год на проведення і-ї роботи; і — час роботи змін, звичайно 24 год.; п — число змін, звичайно 3.

Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

 

де QTi— трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш. - год; ї — час роботи машин, звичайно 20 год., - 4 год. йде на зміну екіпажу і дозаправлення паливом

 

Оцінка умов введення сил у вогнище ураження

При рятувальних заходах на існуючих дорогах іноді необхідно проведення робіт по ремонту земляного полотна, улаштуванню проїзду через канави і залізничні шляхи, розчищенню завалів, ремонту або підсиленню мостів. Якщо обсяг роботи великий, застосовують об'їзди з улаштуванням колонних шляхів, переправ убрід через водотоки, а взимку по льоду

Переправи вбрід влаштовуються на ділянці водотоку з твердим дном, глибинами води, які не перевищують 0, 5-0, 6 м дня автомашин ГАЗ-69 і ГАЗ, 1-1, 2м

— для ГАЗ-66 і ЗІЛ-131, 1, 3-1, 5 м — для МАЗ-5, МАЗ-543 і КРАЗ-260 (перша цифра стосується швидкості течії понад 2 м/с, друга — менше 1 м/с).

Зимові переправи по льоду повинні мати ширину 15-20 м, з’їздами не крутіше 6°. Необхідна товщина льоду (см) визначасть за формулами:

для гусеничної техніки,

h = 9 – для гусеничної техніки,

h = 11 – для колісної техніки,

де т — маса машини.

При нульовій температурі повітря товщина льоду збільшується у 1, 3 рази, при плюсовій — в 1, 5 рази.

 

Оцінка інженерних робіт у вогнищі ураження

Основні види інженерних робіт у вогнищі ураження, улаштування проїздів для техніки в умовах завалів від зруйнованих будівель, подача повітря в завалені сховища з порушеною вентиляцією, відкопування і відкриття завалених сховищ, рятування людей, які знаходяться в завалах і в частково зруйнованих будівлях.

Значні завали від зруйнованих будівель виникають на проїздах при землетрусах, від руйнівної дії ударної хвилі ядерних вибухів або аварійних вибухів на промислових підприємствах.

Руйнування будівель з утворенням завалів спостерігаються при землетрусах силою понад 7-8 балів і надлишкових тисках ударної хвилі понад 0, 2-0, 3 кгс/см2 (табл. 1,).

 

Таблиця. Характер завалів при надзвичайних ситуаціях

Сила землетрусу, бал Надлишковий тиск, кгс/см1 Характер завалів
7, 5-9 0, 3-0, 9 окремі
9 і більше понад 1 суцільні

 

Завали при землетрусах вирізняються великою висотою безпосередньо на місці зруйнованої будівлі, середина вулиці може бути не заваленою. При вибухах уламки розлітаються, висота завалів менша, але площі завалів більші.

Для подачі повітря в захисні споруди з порушеною вентиляцією і заваленими входами здійснюється розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, відкривання або підривання захисних і герметичних дверей або пробивання отвору в стіні з відкопаного приямка.

Повітря об'ємом не менше 1 м3 люд.- год подається переносними вентиляторами або від компресорів з надійним протипиловим фільтром.

Існують такі способи відкопування і відкриття завалених сховищ:

1. Відкопування аварійного виходу.

2. Відкопування входу з відкриванням або вирізанням отвору 0, 4 х 0, 6м.

3. Улаштування приямка з пробивання отвору в стіні.

4. Розбирання завалу з пробиванням отвору в перекритті сховища. Вибирають той спосіб, який дозволяє виконувати відкопування в найкоротші терміни з урахуванням наявних сил і засобів.

Уражених, які знаходяться під уламками біля поверхні завалу, звільняють, розбираючи завал вручну, тих, хто знаходиться в глибині завалу, - використовуючи і розширюючи домкратами пустоти і щілини між великими елементами. Необхідно уникати ЗС* увів елементів завалу, бо це може призвести до додаткових травм постраждалих. При урятуванні уражених інженерним формуванням надаються сандружини і рятувальні групи З-під завалів у першу чергу звільняють голову і верхню частину тулуба людини та негайно надають першу меддопомогу.

Мінімальна тривалість роботи у вогнищі ураження визначається, виходячи з умов обстановки на місцевості, і становить не менше 2-4 годин, а максимальна - не більше 10-12 год. для однієї зміни. Всі роботи по врятуванню постраждалих повинні проводитися цілодобово, безперервно, позмінно. Для забезпечення безперервної роботи засобів механізації підготовлюються 2-3 бригади механіків-водіїв і обслуговуючих команд (не менше 2-3 чоловік на кожну машину).

2. Оцінка пожежної обстановки в НС*

Основна причина виникнення пожеж — необережне поводження з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, в результаті природних явищ (грозові розряди, землетруси, виверження вулканів, самозаймання газів, торфу і Т.Д.).

Оцінка пожежної обстановки здійснюється на основі методик, розроблених для міських і лісових пожеж, які дозволяють визначити основні кількісні характеристики пожеж.

Аналіз пожежної небезпеки і захисту технологічних процесів виробництв здійснюється поетапно. Він містить у собі вивчення технологій виробництв, оцінку пожежонебезпечних властивостей речовин, виявлення можливих причин виникнення і запобігання пожеж.

Під пожежною обстановкою розуміється сукупність наслідків впливу уражаючих факторів НС*, у результаті яких виникають пожежі, які впливають на життєдіяльність людей.

Для оцінки пожежної обстановки необхідно:

- визначити вид, масштаб і характер пожежі;

- провести аналіз впливу пожежі на стійкість роботи окремих елементів об'єкту а також на життєдіяльність населення;

-вибрати найбільш доцільні дії пожежних підрозділів та формувань ЦЗ* з локалізації і гасіння пожежі, евакуації принеобхідності людей і матеріальних цінностей із зони пожежі.

Відповідно до ДБН 201-85 будинки і споруди поділяються на 8 ступенів вогнестійкості.

І ступінь. Будинки з несучими загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових та плитових негорючих матеріалів.

ІІ ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону чи залізобетону із застосуванням листових і плитових негорючих матеріалів. У покриттях будинків допускається застосовувати незахищені сталеві конструкції.

III ступінь. Будинки з несучими і загороджувальними конструкціями з природних або штучних кам'яних матеріалів, бетону, чи залізобетону. Для перекриттів допускається використання дерев'яних конструкцій, захищених штукатуркою або важкогорючими листовими, а також плитовими матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриття з деревини піддаються вогнезахисній обробці.

Ша ступінь. Будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених конструкцій, загороджувальні конструкції — зі сталевих профільованих листів або інших негорючих листових матеріалів із важкогорючим утеплювачем.

Шб ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою.

Елементи каркаса — з цільної або клеєної деревини, піддані вогнезахисній обробці яка забезпечує необхідну межу поширення вогню. Загороджувальні конструкції з панелей або поелементного складання, виконані із застосуванням деревини чи матеріалів на її основі. Деревина й інші горючі матеріали загороджувальних конструкцій повинні бути піддані вогнезахисній обробці або захищені від впливу вогню і високих температур таким чином, щоб забезпечувалася необхідна межа поширення вогню.

IVступінь. Будинки з несучими і загороджувальними конструкціями з цільної або клеєної деревини й інших горючих чи слабкогорючих матеріалів, захищених від вогню і високих температур штукатуркою або іншими листовими чи плитовими матеріалами. До елементів покриттів не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і меж поширення вогню, при цьому елементи покриттів з деревини піддаються вогнезахисиій обробці.

ІVа ступінь. Будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркаса — зі сталевих незахищених загороджувальних конструкцій — зі сталевих профільований листів або інших негорючих матеріалів з горючим утеплювачем.

Vступінь. Будинки, до несучих та загороджувальних конструкцій яких не ставляться вимоги щодо меж вогнестійкості і межі поширення вогню.

Межа вогнестійкості, вимірювана в годинах, визначається здатністю несучих конструкцій протистояти вогню без обвалювань, прогинів, тріщин і отворів, через які проникають продукти горіння. Вона становить для будинків і споруд І ступеня вогнестійкості понад 2 години, II ступеня 2 години, III — 1, 5 години, IV — 1 годину (приблизно).

За вибухопожежонебезпечністю введені з 1987 р. норми ОНТП 24-86 підрозділяють усі приміщення на 5 категорій: А, Б — вибухопожежонебезпечні, В, Г, Д — пожежонебезпечні (табл. 2.).;

Таблиця 2. Категорія приміщень

Категорія приміщення Характеристика речовин і матеріалів, які є в приміщенні
А Вибухо- пожежонебезпечні. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при запалюванні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні і перевищує 5 кПа. Речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним у такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищуе 5 кПа.
Б вибухонебезпечні Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28°С, горючі рідини в такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалаху яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, який перевищує 5 кПа.
В пожежонебезпечні Легкозаймисті, горючі і важкогорючі рідини, тверді пальні і важкогорючі речовини й матеріали, речовини і матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря чи одне з одним тільки горіти за умови, що приміщення, у якому вони знаходяться, не належать до категорії А і Б.
Г Негорючі речовини і матеріали в гарячому, розпеченому чи розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор і полум'я, горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Д Негорючі речовини і матеріали в холодному стані.

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал