Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря- спеціаліста- мікробіолога
|
|
Лікар-мікробіолог повинен знати:
І. Загальні знання.
| –основи організації бактеріологічної служби в Україні; |
| –основні директивні, інструктивно методичні та інші документи, що регламентують діяльність бактеріологічної служби; |
| –питання загальної та спеціальної мікробіології; |
| –основи сучасної імунології, механізми імунітету, вчення про інфекцію, закономірності інфекційного процесу; |
| –основні питання епідеміології і профілактики інфекційних хвороб; |
| –основні питання патогенезу і клініки бактеріальних інфекцій, |
| –мікроекологію людини |
2. Спеціальні знання.
| –знати умови, необхідні для якісного проведення бактеріологічних досліджень | |
| –знати правила дотримання санітарно-епідеміологічного режиму в бактеріологічній лабораторії та у вогнищі інфекційного захворювання, правила безпеки поводження з інфекційним матеріалом | |
| –знати принципи бактеріологічного дослідження | |
| –знати принципи серологічного дослідження | |
| – знати етику і деонтологію діяльності лікаря-бактеріолога | |
| -–знати правила відбору та доставки інфекційного матеріалу для бактеріологічного дослідження | |
| –знати критерії визначення етіологічності виділених культур бактерій | |
| –знати принципи раціональної антибіотикотерапії | |
| –знати етіологію та особливості виникнення і перебігу внутрішньолікарняних інфекцій | |
| –знати правила статистичної обробки результатів бактеріологічних досліджень | |
| Лікар-мікробіолог повинен вміти: | |
| І.Загальні вміння. | |
| -користуватись спеціальною літературою; | |
| -користуватись спеціальним обладнанням | |
| -визначити характер та обсяг матеріалу, що підлягає дослідженню, термін відбору тощо; | |
| -організувати відбір і доставку матеріалу до бактеріологічної лабораторії; | |
| -визначити умови і спосіб транспортування і зберігання матерілу; | |
| -обрати доцільний метод дослідження в залежності від походження матеріалу, клінічного діагнозу тощо; | |
| -провести бактеріоскопічне дослідження нативного матеріалу; | |
| -визначити оптимальний спосіб засіву матеріалу для бактеріологічного дослідження; | |
| - визначити оптимальний набір живильних середовищ для засіву досліджуваного матеріалу; | |
| - визначити якісні і кількісні характеристики виділенних культур; | |
| -реалізувати метод виділення чистої культури; | |
| - провести біохімічну ідентифікацію культур бактерій; | |
| -провести серологічну ідентифікацію культур бактерій; | |
| -провести бактеріоскопічне дослідження культур бактерій, визначиті оптимальний метод бактеріоскопічного дослідження, обрати доцільний метод фарбування; | |
| -організувати і провести серологічну діагностику інфекційних захворювань; | |
| -визначити антибіотикограму виділених культур; | |
| -дати обгрунтовану відповдь по результатам дослідження; | |
| -знешкодити інфекційний матеріал; | |
| -оформити звітну документацію; | |
| -планувати свою роботу і роботу підпорядкованого персоналу; | |
| -проконтролювати додержання правил техніки безпеки та протиепідемічного режиму персоналом; | |
| -провести санітарно-просвітню роботу серед населення. |
2.Спеціальні вміння.
| Лікар-бактеріолог повинан вміти провести бактеріологічне дослідження: | ||
| -води різного походження | ||
| -повітря | ||
| -грунту | ||
| -харчових продуктів | ||
| -лікарських форм та обладнання аптек | ||
| -матеріалу від здорових людей на носійство патогенних бактерій | ||
| -матеріалу від хворих з метою визначення збудника захворювання | ||
| -комплексне дослідження при харчових отруєннях | ||
| -дослідження на стерильність різних об'єктів | ||
| -провести ідентифікацію до роду, виду, підвиду тощо бактерій сімейства Enterobacteriaceae, вібріонів, коринебактерій, бордетел, нейсерій, псевдомонад, гемофілів, мікрококів, стафілококів, стрептококів, ентерококів, лактобактерій, клостридій, бацил, кампілобактерів, лістерій, патогенних грибів, бактеріальних збудників особливо небезпечних інфекцій, мікобактерій, лептоспир | ||
| -провести біохімічне, серологічне, фагове типування виділених культур | ||
| -виписати результати дослідження у відповідності до встановлених зразків. | ||
| Лікар-мікробіолог повинен володіти наступними маніпуляціями: | ||
| –Відібрати випорожнення за допомогою ректальної петлі | ||
| –Відібрати матеріал для дослідження на кашлюк за допомогою зігнутого ватного тампону | ||
| –Відібрати матеріал для дослідження на кашлюк методом “кашлевих пластинок” | ||
| –Відібрати матеріал для дослідження на дифтерію за допомогою ватного тампону | ||
| –Відібрати матеріал з гнійно-запального вогнища за допомогою ватного тампону | ||
| –Відібрати відібрати матеріал для дослідження мікробіоценозу шкіри методом “відтиску” | ||
| –Приготування препарату для бактеріоскопічного дослідження нативного матеріалу | ||
| –Приготування препарату для бактеріоскопічного дослідження з культури ізольованих бактерій | ||
| –Фарбування препарату для бактеріоскопічного дослідження простими методами | ||
| –Фарбування препарату для бактеріоскопічного дослідження складними (диференційними) методами | ||
| –Засів матеріалу на щільні та рідкі поживні середовища з метою виділення патогенних бактерій (тампоном, ректальною петлею, бактеріологічною петлею, крапельно) | ||
| –Засів матеріалу кількісно з метою визначення наявності умовно-патогенних бактерій (за Gould, методом серійних розведень) | ||
| –Засів виділеної культури на моносубстратні середовища з метою визначення біохімічних властивостей | ||
| –Постановка реакції слайд-аглютинації | ||
| –Постановка розгорнутої реакції аглютинації | ||
| –Постановка реакції непрямої гемаглютинації | ||
| –Постановка реакції преципітації (в рідині і в гелі) | ||
| –Постановка реакції зв’язування комплементу | ||
| –Постановка реакції імунофлюоресценції | ||
| –Зараження лабораторних тварин (підшкірне, внутрішньо брюшинне, внутрішньо м’язове, пероральне, інтраназальне) | ||
| –Розтин лабораторних тварин | ||
| –Виготовлення мазків-відбитків з органів лабораторних тварин | ||
| –Засів тканини легенів, печінки, мозку тощо лабораторних тварин з метою виділення патогенних бактерій | ||
| –Постановка проби на резистентність бактерій до хіміотерапевтичних препаратів методом серійних розведень | ||
| –Постановка проби на резистентність бактерій до хіміотерапевтичних препаратів методом “дисків”. | ||
| –Експресне визначення біохімічних властивостей культур бактерій за допомогою тест-систем. | ||
| –Створення умов для культивування капнофільних бактерій | ||
| –Створення умов для культивування мікроаерофільних і анаеробних бактерій в анаеростаті | ||