Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря-спеціаліста-вірусолога
|
|
Згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фаху лікар-вірусолог повинен знати та вміти:
1. Загальні знання:
-організацію вірусологічної служби в Україні;
-основні законодавчі акти та інструктивно – методичні документи, регламентуючі діяльність вірусологічних лабораторій України;
-правові питання діяльності лікаря-вірусолога, питання трудового законодавства;
-функціональні напрямки діяльності лікарів – вірусологів, їх взаємозв’язок з лікувальними та іншими закладами;
-організацію та планування роботи вірусологічної лабораторії, її матеріальне забезпечення;
-правила роботи з інфікованим матеріалом, питання технікі безпеки та протиепідемічного режиму при роботі з вірусами 1-4 груп патогенності, види й методи дезинфекції та стерилізації, що застосовуються в вірусологічній лабораторії, заходи з ліквідації аварійних ситуацій;
-правила оформлення первиної, облікової та звітної медичної документації по існуючим формам;
-статистичний аналіз та основні показники діяльності лікаря-вірусолога;
-наукові принципи лабораторної діагностики вірусних інфекцій;
-аналіз результатів досліджень у вірусологічній лабораторії;
-основи стандартизації та метрології;
-санітарно-просвітню роботу;
-природу й походження вірусів;
-структуру, фізико- хімічні та біологічні властивості вірусів;
-сучасну класифікація вірусів;
-основи генетики вірусів та стратегії їх геномів;
-репродукцію вірусів;
-питання патогенезу та клінічного перебігу вірусних інфекцій;
-особливості противірусного імунітету;
-принципи хіміотерапії та хіміопрофілактики вірусних інфекцій;
-питання екології вірусів;
-основні питання епідеміології та перспективи боротьби з вірусними інфекціями;
-основи санітарної вірусології;
-питання організації лабораторної діагностики вірусних інфекцій в умовах виникнення екстремальних ситуацій.
2. Загальні навики:
-визначити об’єм клінічної та епідеміологічної інформації, необхідної для проведення вірусологічного обстеження;
-визначити характер /вид/, об’єм та термін одержання клінічного та секційного матеріалу для дослідження;
-при необхідності організувати пересилку клінічних проб та інфекційних матеріалів у відповідну лабораторію /центр/ з дотриманням відповідного режиму;
-визначити умови обробки, зберігання та знезаражування інфекційного матеріалу та ступінь придатності для досліджень;
-підібрати адекватний метод/методи (експрес-, виділення вірусу або серологічний) для дослідження кожного виду матеріалу;
-підготувати прилади, апаратуру, інструменти, посуд, реактиви, біосистеми для дослідження;
-виділити віруси на лабораторних тваринах;
-виділити віруси на курячих ембріонах;
-виділити віруси в культурах клітин;
-провести індикацію та ідентифікацію виділених вірусів;
-провести експрес - діагностику вірусних інфекцій;
-провести серодіагностику вірусних інфекцій;
-визначити напруженість противірусного імунітету;
-провести санітарно – вірусологічні дослідження об”єктів довкілля.
3. Перелік маніпуляцій, видів та методів дослідження, якими повинен володіти лікар-спеціаліст-вірусолог:
| - Підготовка лабораторного посуду різного призначення для вірусологічних досліджень (дезінфекція, механічна очистка, обробка кислотами, стерилізація сухим жаром). |
| - Відбір клінічних та секційних проб заразного матеріалу, а також зразків з об”єктів довкілля для вірусологічних та сироваток крові для серологічних досліджень. |
| - Транспортування та зберігання зразків для вірусологічних і серологічних досліджень. |
| - Транспортування та зберігання культур клітин. |
| - Приготування суспензій з клінічного та секційного матеріалів. |
| -Деконтамінація зразків матеріалу для вірусологічних досліджень антибіотиками, фунгіцидами та жиророзчинниками. |
| - Світлова та люмінесцентна мікроскопія препаратів клітин |
| - Приготування, фільтрація та стерилізація поживних середовищ та розчинів. |
| - Підрахунок клітин у камері Горяєва під світловим мікроскопом. Розрахунок посівної концентрації клітин. |
| - Приготування первинно трипсинізованих культур клітин. |
| -Культивування перещеплюваних культур клітин. |
| -Індикація вірусів в культурах клітин за ЦПД або МФА. |
| -Овоскопування курячих ембріонів (КЕ). |
| - Зараження КЕ у алантоїсну порожнину та на хоріоналантоїсну оболонку (ХАО). |
| - Розтин КЕ та відбір ембріональних рідин. |
| - Індикація вірусів в ембріональних рідинах КЕ в реакції гемаглютинації (РГА) та виявлення бляшок на ХАО. |
| - Венепункція та венесекція тварин - донорів крові (півнів, морських свинок, кролів). Приготування зависі еритроцитів. |
| - Зараження лабораторних тварин (дорослих та новонароджених) під шкіру, в мозок, внутрішньом”язево, per os, респіраторним шляхом. |
| - Розтин лабораторних тварин та відбір матеріалів для подальшого вірусологічного дослідження. |
| - Визначення інфекційного титру вірусів. |
| - Реакція нейтралізації (РН). |
| - Реакція гемаглютинації (РГА) та реакція гальмування гемаглютинації (РГГА). |
| - Реакція гемадсорбції (РГадс.) та реакція гальмування гемадсорбції (РГГадс.) |
| - Реакція зв’язування комплементу (РЗК). |
| - Метод флюоресціюючих антитіл (МФА). |
| - Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА). |
| - Імуноферментний аналіз (ІФА) - Імунохроматографічний аналіз (ІХА) – швидкі тести. |
| - Реакція латексаглютинації (РЛА). |
| - Виділення вірусів: поліомієліту, Коксаки А, Коксаки В, ЕСНО, РС-вірусу, респіраторних аденовірусів, вісповакцини. |
| - Виявлення антигенів вірусів у інфекційному матеріалі МФА: грипу А, В, С, парагрипу I-III типів, аденовірусу, РС-вірусу, вісповакцини, ротавірусу |
| - Виявлення антигенів вірусів в інфекційному матеріалі ІФА: НВs Ag вірусу гепатиту В (ГВ), вісповакцини, ротавірусу, норавірусу |
| - Виявлення противірусних антитіл у крові в РН на культурах клітин та новонароджених мишах при: поліомієліті, Коксакі А-інфекції, Коксакі В-інфеції, ЕСНО-інфекції. |
| - Виявлення противірусних антитіл у крові РГГА при: грипі, парагрипі, паротиті, кліщовому енцефаліті. |
| - Виявлення противірусних антитіл у крові РЗК при: респіраторній аденовірусній інфекцїї, РС-інфекції. |
| - Виявлення противірусних антитіл у крові РНГА при: кору, Коксакі В- інфекції, грипі, РС-інфекції. |
| - Виявлення противірусних антитіл та антигенів вірусів РНГА при: респіраторній аденовірусній інфекції, ротавірусній інфекції. |
| - Виявлення противірусних антитіл у крові ІФА при: гепатиті А (IgМ), гепатиті В (ГВ)-анти-HBc тотальні, гепатиті С, гепатиті Д, ВІЛ-інфекції. - Виявлення антигенів та противірусних антитіл простими/швидкими тестами при: гепатиті В, гепатиті С, ВІЛ-інфекції, грипі А і В, ротавірусній інфекції аденовірусній інфекції |
| - Методи санітарно-вірусологічного дослідження води. |
Перелік практичних навичок, якими повинен володіти лікар-мікробіолог після закінчення інтернатури
|