Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Освітньо-кваліфікаційна характеристика лікаря-спеціаліста-вірусолога






Згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фаху лікар-вірусолог повинен знати та вміти:

1. Загальні знання:

-організацію вірусологічної служби в Україні;

-основні законодавчі акти та інструктивно – методичні документи, регламентуючі діяльність вірусологічних лабораторій України;

-правові питання діяльності лікаря-вірусолога, питання трудового законодавства;

-функціональні напрямки діяльності лікарів – вірусологів, їх взаємозв’язок з лікувальними та іншими закладами;

-організацію та планування роботи вірусологічної лабораторії, її матеріальне забезпечення;

-правила роботи з інфікованим матеріалом, питання технікі безпеки та протиепідемічного режиму при роботі з вірусами 1-4 груп патогенності, види й методи дезинфекції та стерилізації, що застосовуються в вірусологічній лабораторії, заходи з ліквідації аварійних ситуацій;

-правила оформлення первиної, облікової та звітної медичної документації по існуючим формам;

-статистичний аналіз та основні показники діяльності лікаря-вірусолога;

-наукові принципи лабораторної діагностики вірусних інфекцій;

-аналіз результатів досліджень у вірусологічній лабораторії;

-основи стандартизації та метрології;

-санітарно-просвітню роботу;

-природу й походження вірусів;

-структуру, фізико- хімічні та біологічні властивості вірусів;

-сучасну класифікація вірусів;

-основи генетики вірусів та стратегії їх геномів;

-репродукцію вірусів;

-питання патогенезу та клінічного перебігу вірусних інфекцій;

-особливості противірусного імунітету;

-принципи хіміотерапії та хіміопрофілактики вірусних інфекцій;

-питання екології вірусів;

-основні питання епідеміології та перспективи боротьби з вірусними інфекціями;

-основи санітарної вірусології;

-питання організації лабораторної діагностики вірусних інфекцій в умовах виникнення екстремальних ситуацій.

2. Загальні навики:

-визначити об’єм клінічної та епідеміологічної інформації, необхідної для проведення вірусологічного обстеження;

-визначити характер /вид/, об’єм та термін одержання клінічного та секційного матеріалу для дослідження;

-при необхідності організувати пересилку клінічних проб та інфекційних матеріалів у відповідну лабораторію /центр/ з дотриманням відповідного режиму;

-визначити умови обробки, зберігання та знезаражування інфекційного матеріалу та ступінь придатності для досліджень;

-підібрати адекватний метод/методи (експрес-, виділення вірусу або серологічний) для дослідження кожного виду матеріалу;

-підготувати прилади, апаратуру, інструменти, посуд, реактиви, біосистеми для дослідження;

-виділити віруси на лабораторних тваринах;

-виділити віруси на курячих ембріонах;

-виділити віруси в культурах клітин;

-провести індикацію та ідентифікацію виділених вірусів;

-провести експрес - діагностику вірусних інфекцій;

-провести серодіагностику вірусних інфекцій;

-визначити напруженість противірусного імунітету;

-провести санітарно – вірусологічні дослідження об”єктів довкілля.

3. Перелік маніпуляцій, видів та методів дослідження, якими повинен володіти лікар-спеціаліст-вірусолог:

- Підготовка лабораторного посуду різного призначення для вірусологічних досліджень (дезінфекція, механічна очистка, обробка кислотами, стерилізація сухим жаром).
- Відбір клінічних та секційних проб заразного матеріалу, а також зразків з об”єктів довкілля для вірусологічних та сироваток крові для серологічних досліджень.
- Транспортування та зберігання зразків для вірусологічних і серологічних досліджень.
- Транспортування та зберігання культур клітин.
- Приготування суспензій з клінічного та секційного матеріалів.
-Деконтамінація зразків матеріалу для вірусологічних досліджень антибіотиками, фунгіцидами та жиророзчинниками.
- Світлова та люмінесцентна мікроскопія препаратів клітин
- Приготування, фільтрація та стерилізація поживних середовищ та розчинів.
- Підрахунок клітин у камері Горяєва під світловим мікроскопом. Розрахунок посівної концентрації клітин.
- Приготування первинно трипсинізованих культур клітин.
-Культивування перещеплюваних культур клітин.
-Індикація вірусів в культурах клітин за ЦПД або МФА.
-Овоскопування курячих ембріонів (КЕ).
- Зараження КЕ у алантоїсну порожнину та на хоріоналантоїсну оболонку (ХАО).
- Розтин КЕ та відбір ембріональних рідин.
- Індикація вірусів в ембріональних рідинах КЕ в реакції гемаглютинації (РГА) та виявлення бляшок на ХАО.
- Венепункція та венесекція тварин - донорів крові (півнів, морських свинок, кролів). Приготування зависі еритроцитів.
- Зараження лабораторних тварин (дорослих та новонароджених) під шкіру, в мозок, внутрішньом”язево, per os, респіраторним шляхом.
- Розтин лабораторних тварин та відбір матеріалів для подальшого вірусологічного дослідження.
- Визначення інфекційного титру вірусів.
- Реакція нейтралізації (РН).
- Реакція гемаглютинації (РГА) та реакція гальмування гемаглютинації (РГГА).
- Реакція гемадсорбції (РГадс.) та реакція гальмування гемадсорбції (РГГадс.)
- Реакція зв’язування комплементу (РЗК).
- Метод флюоресціюючих антитіл (МФА).
- Реакція непрямої гемаглютинації (РНГА).
- Імуноферментний аналіз (ІФА) - Імунохроматографічний аналіз (ІХА) – швидкі тести.
- Реакція латексаглютинації (РЛА).
 
- Виділення вірусів: поліомієліту, Коксаки А, Коксаки В, ЕСНО, РС-вірусу, респіраторних аденовірусів, вісповакцини.
- Виявлення антигенів вірусів у інфекційному матеріалі МФА: грипу А, В, С, парагрипу I-III типів, аденовірусу, РС-вірусу, вісповакцини, ротавірусу
- Виявлення антигенів вірусів в інфекційному матеріалі ІФА: НВs Ag вірусу гепатиту В (ГВ), вісповакцини, ротавірусу, норавірусу
- Виявлення противірусних антитіл у крові в РН на культурах клітин та новонароджених мишах при: поліомієліті, Коксакі А-інфекції, Коксакі В-інфеції, ЕСНО-інфекції.
- Виявлення противірусних антитіл у крові РГГА при: грипі, парагрипі, паротиті, кліщовому енцефаліті.
- Виявлення противірусних антитіл у крові РЗК при: респіраторній аденовірусній інфекцїї, РС-інфекції.
- Виявлення противірусних антитіл у крові РНГА при: кору, Коксакі В- інфекції, грипі, РС-інфекції.
- Виявлення противірусних антитіл та антигенів вірусів РНГА при: респіраторній аденовірусній інфекції, ротавірусній інфекції.
- Виявлення противірусних антитіл у крові ІФА при: гепатиті А (IgМ), гепатиті В (ГВ)-анти-HBc тотальні, гепатиті С, гепатиті Д, ВІЛ-інфекції. - Виявлення антигенів та противірусних антитіл простими/швидкими тестами при: гепатиті В, гепатиті С, ВІЛ-інфекції, грипі А і В, ротавірусній інфекції аденовірусній інфекції
- Методи санітарно-вірусологічного дослідження води.

 

 

Перелік практичних навичок, якими повинен володіти лікар-мікробіолог після закінчення інтернатури
№ п/п Назва виду лабораторної діагностики Ступінь оволодіння
  Мікроскопічні методи досліджень +++
  Методи хімічного та бактеріологічного контролю якості поживних середовищ +++
  Методи виділення чистих культур +++
  Загальні принципи ідентифікації культур +++
  Методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків (метод дифузії в агар) +++
  Реакція пасивної гемаглютиниції +++
  Реакція коаглютинації ++
  Імунодифузія в гелі +++
  Діагностика ешеріхіозів +++
  Діагностика шигельозів +++
  Діагностика сальмонельозів +++
  Діагностика захворювань, які викликаються умовно-патогенними ентеробактеріями (протеї, ієрсинії, ентеробактер, серації, гафнії, цитробактер та ін.) +++
  Діагностика кишкового дисбактеріозу +++
  Бактеріологічна діагностика холери та інших вібріогенних діарей ++
  Бактеріологічна діагностика сибірки +++
  Бактеріологічна діагностика чуми +++
  Методи індикації збудників особливо небезпечних інфекцій ++
  Мікробіологічна діагностика дифтерії +++
  Мікробіологічна діагностика кашлюку та паракашлюку і бронхісептікозу +++
  Мікробіологічна діагностика менінгококової інфекції +++
  Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами +++
  Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стрептококами +++
  Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених псевдомонадами +++
  Методи ідентифікації та диференціації НФГНБ ++
  Методи діагностики захворювань, спричинених гемофілами +++
  Мікробіологічна діагностика захворювань дихальних шляхів ++
  Мікробіологічна діагностика захворювань сечостатевої системи ++
  Мікробіологічна діагностика кандидозу +++
  Санітарно-мікробіологічне дослідження повітря закритих приміщень +++
  Санітарно-мікробіологічне дослідження питної, природної та стічної води +++
  Санітарно-мікробіологічне дослідження грунту +++
  Санітарно-мікробіологічне дослідження різних харчових продуктів +++
  Мікробіологічна діагностика харчових отруєнь мікробної етіології +++

 


 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.008 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал