Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Загальні рекомендації по складанню протоколу
Фактичні дані, що були виявлені під час огляду місця події та мають відношення до розслідуваного злочину, стають доказами лише при правильному їх закріпленні, що здійснюється у встановленому законом порядку. Обов’язковим процесуальним документом, в якому фіксується хід та результати цієї слідчої дії, є протокол. При його складанні необхідно керуватися правилами, передбаченими ст. 104 КПК України та дотримуватись вимог, розроблених криміналістичною наукою. Основні з них полягають у тому, що протокол повинен повно і точно відображати фактичну картину, що виявилась на місці злочину. Неможна допускати крайностей: перевантажувати протокол описанням деталей, які не мають відношення до справи, чи, навпаки, обмежуватися відображенням свідчень, що підтверджують лише одну версію, висунуту учасниками огляду. Слідчий зобов’язаний критично аналізувати і узагальнювати доказову інформацію, зіставляти деталі, встановлювати взаємозв’язок фактів та фіксувати такі дані, що можуть мати відношення до злочину. За наявності навіть найменшої можливості використання фактичних даних в ході розслідування справи їх варто заносити до протоколу. Краще розмістити інформацію, яка потім може виявитись зайвою, ніж не зафіксувати обставини, що мають значення для справи. Точність протоколу забезпечується загальновживаною термінологією, простим, ясним, коротким грамотним текстом, який не потребує додаткових роз'яснень і виключає можливість його різного тлумачення. Необхідно уникати невизначених виразів типу «поруч», «недалеко», «майже», а також різних вульгаризмів і найменувань предметів, що вживаються тільки в даній місцевості. При виникненні труднощів з визначенням об'єкта, що оглядається доцільніше описати його особливі ознаки, а не давати йому довільне найменування. Можна також назвати загальновідомий предмет, з яким подібний цей об'єкт, наприклад, написати, що по вигляду він нагадує авторучку або який-небудь інший предмет. В одному протоколі один і той же предмет повинен іменуватися однаково. Щоб відрізнити один від одного аналогічні предмети, їм необхідно присвоювати умовні номери (наприклад, стілець № 1, № 2 і т. п.). Фіксуючи положення об'єкта, потрібно вказувати точну відстань від нього до двох або більше постійних орієнтирів, яке визначається за допомогою відповідних вимірювальних приладів. При цьому найкраще користуватися одними і тими ж одиницями виміру. При характеристиці кольору доцільно звертатися до відповідних колірних таблицями, вживати найменування квітів, точність яких не підлягає сумніву. У протоколі повинні об'єктивно фіксуватися тільки ті фактичні дані, які виявляються в ході огляду місця події. Об'єктивність протоколу несумісна з розміщенням в ньому якихось висновків і припущень учасників огляду, а також показань потерпілих, підозрюваних і свідків. При описання окремих предметів і слідів не можна вказувати на такі їх властивості, які можуть бути виявлені тільки в ході проведення спеціального дослідження. Наприклад, у разі виявлення на місці події маслянистої рідини темного кольору не можна писати, що це мазут. В протоколі слід зазначити лише добре помітні ознаки цієї рідини, наприклад, такі, як колір, запах, ступінь її маслянистості. При виявленні обручки потрібно написати про колір металу, з якого вона виготовлена, маркувальних позначеннях та інших її відмітних ознаках. У деяких випадках можна скористатися порівнянням, послатися на схожість даного предмета або його властивостей з іншими предметами або їх властивостями. Зокрема, можна написати про те, що зазначені сліди нагадують сліди волочіння. Протокол повинен відображати ту послідовність, в якій проводився огляд. При цьому необхідно дотримуватися принципу «від загального до конкретного», тобто спочатку показувати загальну картину місця події, а потім переходити до опису окремих об'єктів і їх ознак. Не рекомендується, не закінчивши опису одного об'єкта, переходити до опису іншого. Об'єкти, пов'язані між собою, найкраще описувати один за одним. Якщо місце події складається з кількох самостійних ділянок, опису кожного з них можна присвятити самостійний розділ, відповідно назвавши його (наприклад: «Торговий зал № 1», «Відділ галантереї», «Підсобне приміщення» і т. п.).Протокол огляду місця події складається з трьох частин – вступної, описової та заключної. Вступна частина повинна містити такі відомості: 1) найменування документа; 2) місце і час його складання; 3) час початку і закінчення огляду; 4) посада, звання, прізвище та ініціали особи, яка проводила огляд; 5) на підставі чого і коли здійснений виїзд на місце події, дата отримання повідомлення про подію (тобто привід до огляду); 6) посади, прізвища та ініціали осіб, які брали участь у проведенні огляду; 7) прізвища, імена та по-батькові, адреси понятих; 8) роз'яснення прав і обов'язків осіб, які брали участь в огляді; 9) посилання на статті КПК, що відносяться до проведення огляду; 10) умови проведення огляду (освітлення, метеорологічні умови тощо). В описовій частині в довільній формі викладаються встановлені при огляді фактичні дані. Її зміст залежить від виду і обставин скоєного злочину. Однак у будь-якому випадку в ній повинні бути зазначені: 1) загальна характеристика місця події, його кордони і шляхи підходу до нього; 2) обстановка місця події і всі об'єкти огляду; 3) детальний опис слідів і відомості про додаткові способи їх фіксації (зняття копій, фотографування, виготовлення зліпків); 4) обставини, що полегшили вчинення злочину, а також негативні обставини (наприклад, відсутність охоронної та пожежної сигналізації, слідів там, де вони могли бути залишені злочинцем, і т. п.). Заключна частина протоколу повинна містити такі відомості: 1) про використані науково-технічних засобів. При проведенні фото-, кінозйомки, відеозапису вказується модель апаратури, марка об'єктива і світлофільтрів, вид освітлення, частота (швидкість) кінозйомки, назва і чутливість фото-, кіноплівки, тип магнітної стрічки, кількість витрачених кадрів фотоплівки, метрів кіноплівки чи магнітної стрічки; 2) про вилучені з місця події об'єкти та їх упаковку. При наявності трупа слід зазначати, в якій морг або лікарню він направлений разом з одягом і взуттям; 3) про застосування службово-розшукової собаки та залученого до протоколу акту про це; 4) про складання планів на місці події; 5) про ознайомлення з протоколом понятих і учасників огляду, їх заявах і прийнятих у зв'язку з цим рішеннях. Після цього протокол підписується слідчим, особами, які брали участь в огляді, і понятими. Внесені в нього виправлення і доповнення повинні бути обумовлені та завірені підписами всіх осіб, які брали участь у виробництві цієї слідчої дії.
|