Фіксування прибутків від власності

Крім цього, є такі поняття як фіксовані прибутки та змінні прибутки. І. Ліпсиц у книзі " Економіка без таємниць" поділяє сім'ю на дві основні групи:.

сім'ї, що одержують фіксовані прибутки;

сім'ї, що одержують змінні прибутки. До першої групи належать сім'ї, прибутки членів яких не залежать від рівня їх активності (пенсіонери, інваліди, безробітні, студенти і багатодітні сім'ї). До цієї групи відносять і сім'ї, члени яких працюють у галузях з фінансовими ставками, що оплачуються бюджетними організаціями (заклади охорони здоров'я, освіти, правоохоронні органи, заклади зв'язку та соціальної служби тощо).

До другої групи відносять сім'ї, члени яких працюють на виробництві, підприємці та інтелігенція.

Прибуткова частина сімейного бюджету українських громадян може складатися з різних джерел.

Джерела прибуткової частини сімейного бюджету.

Прибутки сімейного бюджету = заробітна плата членів сім'ї + виплати та пільги з організацій + подарунки, виграші та інші джерела + прибутки від присадибного господарства + прибутки від підприємницької діяльності + прибутки від нерухомості та оренди + прибутки від цінних паперів + пенсії та стипендії.

Великий вплив на прибутки сім'ї має інфляція (роздмухування, розбурхання), переповнення сфери обігу надлишковою масою паперових грошей, знецінення їх, як наслідок цього - підвищення товарних цін, зниження валютного курсу та інше). Інфляція фактично знецінює заробітки членів сім'ї, що призводить до збільшення різниці між номінальними і реальними прибутками сім'ї. Номінальні прибутки виражаються в грошовій формі, а реальні - кількості предметів споживання та послуг, які можна придбати чи одержати за свої номінальні прибутки.

Сімейні прибутки складаються з сукупності особистих прибутків кожного з членів сім'ї.

Для економіки пересічної сім'ї характерна велика питома вага натурального господарства. Так, у Росії життя міських жителів на З відсотки, а сільських сімей на 25 відсотків забезпечується продуктами особистого присадибного господарства. Схожу ситуацію можна спостерігати і в Україні, якщо не сказати більшого, що прибутки від присадибного господарства сільських жителів є основним джерелом прибутків взагалі. Спостерігається тенденція забезпечення сімей продукцією присадибного господарства і в місті. Міські жителі беруть у держави садово-городні ділянки і намагаються забезпечити себе всією необхідною с.-г. продукцією самостійно.

Дані сімейного бюджету дають можливість оцінити рівень економічного розвитку країни. Визначається це законом Енгеля: з ростом прибутків у сім'ї питома вага витрат на харчування знижується, доля витрат на оренду житла і комунальні послуги зростає, а доля витрат на задоволення культурних та інших нематеріальних потреб зростає дуже

помітно. За цими показниками можна робити висновки про рівень добробуту різних груп населення країни і порівнювати добробут громадян різних країн. У першу чергу має задовольнитись потреба в харчуванні, тому і питома вага витрат на нього знижується першою. Потім відбувається задоволення потреб в одязі, взутті, житлі. Зі зростанням прибутків збільшується доля витрат на покращання житлових умов, оплату житла, а також на задоволення духовних потреб, на освіту, на музичне обслуговування.