Тема №2: Історія соціологічних учень

Упродовж вивчення даної теми необхідно проаналізувати передумови виникнення соціології як самостійної науки, звернути уваги на те, що у даному випадку мова йде про цілий комплекс факторів, що стосуються різних сфер життя модерного суспільства: економічної, політичної, соціальної, культурно-інтелектуальної, тощо.

Окремо слід звернути увагу на так званий “протосоціологічний” період становлення і розвитку соціологічних учень, що власне передував безпосередньому виокремленню соціології у самостійну науку. Детального вивчення потребують такі важливі та цікаві соціальні ідеї як: варно-кастовий поділ суспільства Стародавньої Індії, “платонівський соціалізм”, теорія “середнього класу” Аристотеля, теологічні соціальні концепції Середньовіччя, географічна школа Монтеск’є, концепція “природних” прав людини Руссо, класовий поділ суспільства А. Сміта, тощо.

Важливою частиною даної теми є аналіз внеску видатного французького філософа О. Конта у становлення і розвиток соціології. Обов’язково слід з’ясувати сутність контівського “позитивізму”, як домінуючої наукової парадигми ХІХ – поч. ХХ ст. Розглядаючи розвиток соціології впродовж ХІХ–поч. ХХ ст. особливу увагу необхідно звернути на науковий доробок Г. Спенсера, К. Маркса, М. Вебера, Е. Дюркгейма. Слід з’ясувати у чому полягає сутність перевороту, здійсненого на основі ідей Дюркгейма як у соціології так і у всіх соціо-гуманітарних науках в цілому.

Характеризуючи розвиток соціології у ХХ ст. головну увагу слід приділити вивченню американської соціології, її шкіл та напрямів: біхевіоризму, функціоналізму, соціологічного психологізму, соціології управління, інтегральній соціології, конфліктології, тощо. Також необхідно розглянути внесок у соціологічне знання структуралістів та постструктуралістів, насамперед, французьких вчених: П. Бурд’є, М. Фуко, Р. Барта, К. Леві-Стросса та ін.

Другою складовою частиною даної теми є розгляд становлення і розвитку вітчизняної соціології. Спочатку слід проаналізувати соціальні ідеї, що належать до так званого “протосоціологічного” періоду, починаючи від доби Київської Русі і завершуючи другою пол. ХІХ ст. Говорячи про академічну українську соціологію, необхідно проаналізувати творчий доробок М. Драгоманова, І. Франка, М. Грушевського, С. Подолинського, М. Шаповала та ін. Слід з’ясувати в руслі яких світових соціологічних напрямів працювали ці вчені, чи були в їхній творчості власні оригінальні ідеї? Далі необхідно визначити причини занепаду соціології у радянські роки та з’ясувати, коли починається відродження вітчизняної соціології. Насамкінець, слід проаналізувати стан розвитку соціологічної думки в Україні на сучасному етапі, розглянути як її здобутки, так і проблеми.

Перелік рефератів до теми №2:

· Соціологічна концепція Е. Дюркгейма.

· Соціологія М. Вебера.

· Соціологія П. Сорокіна.

· Соціологічні погляди І. Франка.

· М. Грушевський і українська соціологія.

· М. Драгоманов як соціолог.

· Основні досягнення емпіричної соціології ХХ ст.

· Теорія соціального конфлікту Р. Дарендорфа та Л. Козера.