Містоформуючі факти розвитку населених пунктів. Визначення проектної людності у містах і сільських населених пунктах.

Лекція 4

Попередні розрахунки для розроблення генерального плану населеного пункту

План:

1. Містоформуючі факти розвитку населених пунктів. Визначення проектної людності у містах і сільських населених пунктах.

2. Розрахунок площі під населений пункт

Містоформуючі факти розвитку населених пунктів. Визначення проектної людності у містах і сільських населених пунктах.

У своєму складі населеного пункту (місто, село), поєднує об’єкти різного функціонального призначення:

1. Містоутворюючі

2. Містообслуговуючі

Містоформуюча група населення - це та група, що зайнята в сфері матеріального виробництва. При проектуванні населеного пункту величина А подається у завданні на проектування. Вона визначається за науково-обґрунтованими нормами затрат праці на виробництво одиниці продукції.

Ці нормативи залежать від рівня механізації і автоматизації виробничих процесів і з розвитком науково-технічного прогресу мають тенденцію до зниження. Нормативи затрат праці на виробництво одиниці продукції прогнозуються науково-дослідними інститутами економіки народного господарства.

Містообслуговуюча група населення зайнята в сфері обслуговування населення і виробництва. Величина цієї групи залежить від рівня суспільного розвитку держави. Для сільських поселень ця величина приймається в межах 15-22 % (ДБН).

Несамодіяльна група населення не приймає участі ні в сфері матеріального виробництва, ні в сфері обслуговування. До неї відносяться діти дошкільного і шкільного віку, пенсіонери інваліди, населення працездатного віку, що навчається з відривом від виробництва. Величина цієї групи залежить від демографічного складу населення.

Демографія - це розподіл населення за віковими групами, і в різних регіонах, залежно від конкретних факторів, може бути різною.

Для оперативних розрахунків ця величина приймається в межах 40-55 %.

За повними даними населення на перспективу визначається за формулою:

де Н - чисельність населення на перспективу, чол;

А - містоформуюча група населення, чол.;

Т - чисельність населення працездатного віку, %;

а - чисельність населення, що зайнята в домашньому підсобному господарстві, %;

в - кількість населення, що навчається з відривом від виробництва, %;

п - кількість непрацюючих інвалідів праці в працездатному віці, %;

т - кількість пенсіонерів, що працюють. %;

Б - обслуговуюча група населення, %;

Для значних і великих поселень з значною кількістю працюючих, що доїжджають з приміських зон, чисельник формули може бути таким:

100* (А - Р),

де Р - кількість працюючих, що доїжджають на роботу до міста, але проживають за його межами і входять до містоформуючої групи за місцем проживання.

Одержану проектну чисельність населення для населеного пункту перевіряють і при потребі корегують її величину з врахуванням природного і механічного приросту населення на перспективу. За природним приростом чисельність населення на перспективу визначається за формулою:

Нф - фактична кількість населення в даному населеному пункті, чол.;

Р - природний приріст населення, %;

V - приріст населення за рахунок механічної міграції, %;

t - кількість років на перспективу.

Середньорічний відсоток P+V природного і механічного руху населення за певну кількість років розраховується за такою схемою:

Визначається середня чисельність населення за останні n років (наприклад 5 років).

Основою дня розрахунку житлового, культурно-побутового будівництва, а також визначення площі території під населений пункт є чисельність населення, яке буде проживати в цьому населеному пункті на перспективу.

Розрахунок населення на перспективу проводиться за двома методами:

- за методом трудового балансу;

- за методом природного приросту населення (статистичний метод).

Метод розрахунку за трудовим балансом полягає в тому, що загальна чисельність населення визначається за потребою трудових ресурсів для виробництва.

Чисельність населення визначається за формулою:

де Н - кількість населення на перспективу, чол.;

А - містоформуюча група населення, чол.;

Б - обслуговуюча група населення, %;

В - несамодіяльна група населення, %.

Середньорічна зміна чисельності населення в абсолютних величинах визначається за формулою:

(бо від 1.01.2002 р. До 1.01.2006 р. минає 4 роки)

Величина природного приросту населення Р визначається за даними статистичних органів за n - років, V визначається за даними статистичних органів і характеризується механічним переміщенням населення за n - років.

При порівнянні чисельності населення, розрахованого за трудовим балансом і природним приростом можуть бути такі випадки:

Нтб = Нпп - потреба в трудових ресурсах забезпечена;

Нтб > Нпп - недостача трудових ресурсів;

Нтб < Нпп - надлишок трудових ресурсів.

Якщо ж обидва розрахунки (Нтб і Нп) менші за фактичну Нф кількість мешканців села, то приймається за розрахункову існуюча кількість жителів і ставиться проблема про вирішення зайнятості працездатної групи жителів села і поліпшення демографічного складу шляхом підвищення соціально-економічних умов.

Аналізуючи зіставлені величини (Нтб, Н0, Нф), приймають за розрахункову (Н) одну з них.