І.І. Суть та значення кредитування в банках

На сьогоднішньому етапі розвитку економіки одну з найважливіших ролей у стимулюванні відтворювальних процесів в економіці відіграє банківський кредит як головне джерело забезпечення грошовими ресурсами поточної господарської діяльності підприємств незалежно від форми власності та сфери господарювання. Незважаючи на те, що кризові явища в економічній системі практично підірвали фінансову стійкість більшості вітчизняних підприємств, внаслідок чого різко скоротилась кількість надійних фірм-позичальників (на фоні падіння прибутковості банківських операцій), кредитні операції залишаються головним видом активних операцій комерційних банків, в який вкладається переважна більшість залучених банками ресурсів.

Згідно з Положенням Національного банку України «Про кредитування», затвердженим постановою Прав­ління НБУ від 28.09.95 р. № 246, кредит — позиковий капітал банку у грошовій формі, переданий у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, тер­міновості, платності й цільового характеру використання. [16]

У сучасних умовах найрозповсюдженішим є банківський кредит, хоч у країнах із розвинутою ринковою економікою останнім часом велику роль відіграють кредити, які надають кредитні установи небанківського типу.

Закон України " Про банки і банківську діяльність" визначає банківський кредит як будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів із такої суми.[13]

Таким чином, під банківським кредитом розуміється сума тимчасово вільних грошових коштів банку, яку він надає чи зобов'язується надати позичальнику у користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання.

Суб'єктами кредитної операції виступають кредитор та позичальник: кредитор, який надає кредити у тимчасове користування, і позичальник, який отримав кредит.

Об'єктами кредиту є грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, щодо яких укладається угода позички. В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є грошові кошти як грошовий ресурс.[c.24, 3]

Сутність кредиту як економічної категорії виявляється у його функціях, розкриття яких дає змогу встановити зв'язок цієї категорії з системою економічних відносин.

В економічній літературі найменше розбіжностей спостерігається щодо визначення таких функцій кредиту:

- перерозподільної;

- заміщення готівкових коштів платіжними засобами;

- контролюючої.

Перерозподільна функція полягає в тому, що матеріальні та грошові ресурси, які були вже розподілені та передані у власність економічним суб'єктам, через кредит перерозподіляються і спрямовуються у тимчасове користування іншим суб'єктам, не змінюючи їх первинного права власності.

Функція заміщення готівкових коштів платіжними засобами полягає в тому, що кредит як інструмент ефективного регулювання грошового обігу дає можливість гнучко розширити масу платіжних засобів в обігу через збільшення маси комерційних векселів та банківських депозитів, завдяки прискоренню грошово-кредитного мультиплікатора і збільшенню обсягів рефінансування. У разі скорочення потреб грошового обороту масу платіжних засобів можна зменшити.

Контролююча функція полягає в тому, що у процесі кредитування здійснюється взаємний контроль (як кредитора, так і позичальника) за дотриманням принципів кредитування.

Зазначені функції тісно пов'язані між собою й у своїй сукупності визначають економічну роль кредитних відносин.[c.32, 8]

Кредит може надаватися як у товарній, так і у грошовій формі на принципах повернення, строковості та платності.

Слід зазначити, що банківські кредити надаються виключно у грошовій формі. Щодо товарної форми кредиту, то банк може обслуговувати або проводити операції за допомогою інструменту комерційного кредиту - векселя, не будучи при цьому прямим учасником комерційного кредиту.

Банківський кредит проникає у різні галузі господарського життя суспільства. Банківські установи надають кредити на фінансування поточної та інвестиційної діяльності підприємств різних форм власності, що пов'язано із забезпеченням потреб в обігових коштах, збільшенням, модернізацією і реконструкцією основних фондів; задоволення споживчих потреб населення; фінансування державних витрат за допомогою механізму фондового ринку.

Отже, банківський кредит - це будь-яке зобов'язання банку надати позичальнику певну суму коштів у грошовій формі або банківських металах, яке надано в обмін на зобов'язання позичальника повернути суму основного боргу і сплатити відсотки, комісію та інші збори за її користування.[c.29, 3]