Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.

Основні поняття безпеки життєдіяльності: людина, життя, безпека (не­безпека), чинники та інші. Між собою ці поняття за своїм звичайним змістом не мають видимого зв'язку, але такі зв'язки існують на рівні глибинного змі­сту. Наприклад, основні змістові уявлення понять «людина» і «життя» є такі:

- «людина» відіграє роль головного об'єкта, а також об'єкта, який потребує захисту;

- «життя» є показником стану людини, а також впливу небезпек.

За основу смислового розгляду прийняті пари, взаємодія кожної пари має визначений смисловий зв'язок: «людина» - «життя»; «життя» - «небез­пеки»; «небезпеки» - «чинник»; «чинник» - «людина».

Безпека життєдіяльності - наука що вивчає проблеми безпечного пере­бування людини в довкіллі в процесі різних видів її діяльності, це сукупність знань та правил поведінки, що забезпечують здоров'я, довголіття, розкриття творчого потенціалу людини, забезпечують оптимальні умови існування людства на планеті Земля.

Мета безпеки життєдіяльності - забезпечення оптимальних умов життя для кожної людини окремо та людства в цілому. Аксіоми безпеки життєдіяльності: а). Усяка діяльність (бездіяльність) потенційно небезпечна; б). Для кожного виду діяльності існують комфортні умови, що сприяють її максимальної ефективності;

в). Всі природні процеси, антропогенна діяльність і об'єкти діяльності ма­ють схильність до спонтанної втрати стійкості або до тривалого негативного впливу на людину та середовище його перебування, тобто мають залишковий ризик;

Мал. 1. Загальна структура взаємодії людини з середовищем і забезпе­чення її безпеки.

г). Залишковий ризик є першопричиною потенційних негативних впливів на людину і біосферу;

д). Безпека реальна, якщо негативні впливи на людину не перевищують гранично припустимих значень з урахуванням їхнього комплексного впливу;

е). Екологічність реальна, якщо негативні впливи на біосферу не переви­щують гранично припустимих значень з урахуванням їхнього комплексного впливу;

є). Припустимі значення техногенних негативних впливів забезпечуються дотриманням вимог екологічності та безпеки до технічних систем, технологі­чносте), а також застосуванням систем екобіозахисту (екобіозахистної техні­ки);

ж). Системи екобіозахисту на технічних об'єктах і в технологічних проце­сах мають пріоритет уведення в експлуатацію та засоби контролю режиму роботи;

з). Безпечна та екологічна експлуатація технічних засобів і виробництв ре­алізується при відповідності кваліфікації і психофізичних характеристик оператора, вимогам розробника технічної системи та при дотриманні опера­тором норм і вимог безпеки та екологічності.

Актуальність дисципліни ще більше зростає у зв'язку з існуванням ак­сіоми про потенційну небезпеку людської діяльності: в жодному виді діяль­ності неможливо досягнути абсолютної безпеки, будь-яка діяльність людини потенційно небезпечна. В зв'язку з цим, виникає поняття безпеки.

Безпека - це стан діяльності людини, при якому з певною ймовірністю виключаються прояви небезпек.

Безпека - це мета, а БЖД - засоби, шляхи, методи її досягнення.

Небезпека - центральне поняття БЖД, що об'єднує явища, процеси, об'єкти, здатні в певних умовах наносити збитки здоров'ю людини.

Небезпека - це наслідок дії на людину певних факторів. До них відно­сяться вражаючі, небезпечні і шкідливі фактори.

Вражаючі фактори приводять до загибелі людини.

Небезпечні фактори викликають в певних умовах травми або різке по­гіршення здоров'я.

За наявності небезпечних обставин під час виконання будь-яких робіт людина сприяє, усвідомлює, приймає і реалізує відповідні рішення в послі­довності показаній на мал. 2.

Шкідливі фактори можуть викликати зниження працездатності люди­ни, погіршення самопочуття і навіть захворювання, які можуть проявитися через деякий час.

Мал. 2. Ступенева логіко-імітаційна модель виникнення нещасного випадку.

Поділення факторів на вражаючі, небезпечні і на шкідливі досить умо­вне. Один і той же фактор може викликати смерть, погіршення здоров'я, або не подіяти на людину взагалі.

Таксономія небезпек - класифікація та систематизація явищ, процесів, інформації, об'єктів, які здатні завдати шкоди людині.

Класифікація небезпек: а), за походженням - природні, техногенні, екологічні; б), за локалізацією - космос, атмосфера, літосфера, гідросфера; в), за сферою проявлення - виробнича, транспортна, побутова, спортивна; г). за наслідками - загибель, травми, захворювання, зниження працездат­ності.

Ідентифікація небезпек - знаходження типу небезпеки та встановлення її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її усунення чи лікві­дації наслідків.

Номенклатура небезпек - перелік назв, термінів, систематизованими за окремими ознаками.

Квантифікація небезпек - введення кількісних характеристик для оцін­ки рівня небезпеки. Найпоширенішою кількісною оцінкою небезпеки є сту­пінь ризику.

Безпека життєдіяльності становить фундамент для розвитку інших ди­сциплін, що розглядають «людський фактор»:

- охорона праці, фізіологія праці, психологія праці, гігієна праці;

- цивільна оборона вивчає заходи, що проводяться для захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу;

- екологія та соціоекологія - науки про взаємовідношення людства та при­родного середовища.