Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Ризик, як оцінка небезпек.
Завданням безпеки життєдіяльності є вивчення всіх можливих потенційних небезпек та забезпечення таких умов, при яких вони не реалізуються.
Прихована (потенційна) небезпека проявляється за певних, часто важко передбачуваних умов і реалізується у формі надзвичайних ситуацій, захворювань чи травм. Кількісна оцінка небезпеки називається ризиком. З поняттям ризику часто пов'язують уявлення про можливі чи загрожуючи події. Тому існує точка зору, що такої події треба уникнути за будь-яку ціну. Взагалі зустрічається різне розуміння терміна «ризик» і в нього іноді вкладають зміст, який вельми відрізняється один від одного. Однак загальним у всіх цих уявленнях є те, що ризик містить якусь невпевненість - відбудеться ця небажана подія і виникне цей неблагополучний стан, чи ні. Ризик - це міра очікуваної невдачі, неблагополуччя в діяльності й існуванні; небезпеки, пов'язані з погіршенням здоров'я людини, змінами в довкіллі, матеріальними витратами. Ризик - це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу. Ризик - частота реалізації небезпеки.
Щодо ризиків екологічної небезпеки, то вона пов'язана з такими групами чинників: техногенними, природними, військовими, соціально-економічними, політичними, терористичним. Найбільший інтерес в межах безпеки життєдіяльності становлять чинники техногенні і природні. Техногенний екологічний ризик виникає у зв'язку з аваріями на АЕС, танкерах, небезпечних хімічних виробництвах, руйнуванням гребель водосховищ та іншого. Отже, причинами аварій є інтенсивність технологічних процесів, висока концентрація виробництва, ресурсоємність і багатовідход-ність технологій, слабке обладнання очисними утилізаційними пристроями. Природний екологічний ризик пов'язаний з імовірністю проявлення багатьох несприятливих природних явищ. В обох випадках необхідно урахувати особливості геологічного устрою (властивості надр, наявність чи відсутність порушень та інше), рельєфу (наприклад, посилення ризику забруднення в котловинах), ландшафтів (ступінь їх стійкості до техногенних навантажень). Необхідно також ураховувати сусідство цінних і унікальних природних об'єктів. У виробничих умовах розрізняють: індивідуальний ризик, який характеризує реалізацію небезпеки відповідного виду діяльності для конкретного індивідуума і колективний ризик - це травмування чи загибель двох чи більше людей від впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників. Прийнятний ризик сполучає в собі технічні, економічні, соціальні і політичні аспекти та є деяким компромісом між рівнем безпеки і можливим її досягненням. Перш за все треба мати на увазі, що підвищення рівня захисту від небезпеки автоматично підвищує загальну вартість виробництва. Вимоги досягнення нульового ризику можуть повернутися до людей соціальною трагедією за сценаріями безробіття. Класифікації джерел небезпек та рівнів ризику загибелі людини наведено в табл. 1. Таблиця 1. Класифікація джерел та рівнів ризиків загибелі людини в промислово-розвинутих країнах (R- кількість смертельних випадків люд-1•рік-1)
На мал. З наведено спрощений варіант визначення прийнятного (допустимого ризику). При підвищенні витрат на удосконалення обладнання технічний ризик знижується, але зростає соціальний. Сумарний ризик має мінімум, коли створено необхідне співвідношення між інвестиціями в технічну і соціальну сферу. Ці обставини треба ураховувати під час вибору прийнятного ризику. Рівень прийнятного ризику за міжнародною домовленістю вирі-шено рахувати в межах 10"...10" (смертельних випадків люд" -рік"), а величина 10" є максимально прийнятим індивідуальним ризиком. Досягнути «нульового» ризику не можливо. Якщо витрати на зменшення ризику в одній області збільшувати, то грошей на зменшення ризику в іншій області буде не вистачати і в цієї області ризик буде збільшуватися. Наприклад: розглянемо загальний ризик в технічній області і в соціально-економічній, в умовах обмеженого фінансування. Якщо збільшувати фінансування в технічній сфері, наприклад, для удосконалення автомобіля - змінити шини, удосконалити гальмуючі пристрої, вбудувати подушки безпеки та інше, то в умовах обмеженого фінансування, зменшуються витрати в соціально-економічній сфері: погіршиться навчання водіїв, контроль за станом їх здоров'я, медичне обслуговування, поліпшення умов праці і ризик в цій області зросте. Визначити мінімальний (min), тобто сумарний ризик можна за допомогою математичних методів: (1) Min значення функції можна визначити дорівнюючі першу похідну до «0», тобто (2) де х - кількість коштів, які витрачені на технічне удосконалення, тобто (3) Ризик класифікується на мотивований (виправданий) і немотивований (невиправданий). У випадках виробничих аварій, пожеж, з метою рятування людей, які постраждали від аварій, тощо, людині доводиться йти на ризик. Виправданість такого ризику пов'язана з необхідністю надання допомоги потерпілим людям, бажанням урятувати від руйнування цінне обладнання чи споруди підприємства. Невиконання з боку робітників правил безпеки, технологічних процесів, невикористання засобів захисту і таке інше формують невиправданий ризик, що, як правило, складає передумови виникнення травм і аварій на виробництві.
У технічній сфері поняття ризику визначають дещо інакше в порівнянні зі звичайними оцінками. Так, за ризик мають кількісну характеристику дії небезпек, які формуються за конкретною діяльністю людини, чи інакше -кількість смертельних випадків, випадків захворювання, тимчасової та стійкої непрацездатності (інвалідності), які спричинені дією на людину конкретної небезпеки і належать до певної кількості жителів (робітників).
У багатьох джерелах запропоновано формулювання ризику як величини, що визначає добуток величини події на міру можливого її початку. Одним із методів оцінки ризику є метод порівняння цієї ризикованої ситуації з аналогічною, що мала місце в минулому. Таке порівняння дає більш надійні вихідні передумови. Загроза безпеки людей найчастіше складається з багатьох складових ризику, наприклад з основного існуючого ризику, ризику як результату помилок, і ризику, на який ідуть свідомо під час відповідних подій. Усі групи рішень, що беруть відповідно до змісту ризиків, складаються з трьох варіантів: зменшення ризику; мінімізація ризику; оптимізація ризику. Методи визначення ризику: а). Інженерний - спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек та ймовірний аналіз. б). Модельний - базується на моделювання впливу небезпек на людину і на групи людей. в). Експертний - ймовірність небезпек визначається спеціалістами – експертами. г). Соціологічний - базується на опитуванні населення. д). Статистичний - базується на статистичних даних прояву небезпек. За статистичним методом ризик обчислюється за формулою: (4) де R - ризик за певний період часу; п - кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, катастроф, загибелі); N - теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об'єкта. Управління ризиком передбачає проведення різних заходів з метою зниження реалізації потенційних небезпек. Це складний процес в якому можна виділити елементарні складові, вихідні положення, ідеї, що іменуються принципами. Принципи зменшення ризику законодавчі орієнтуючі управлінські технічні організаційні Законодавчі принципи - закріплені законом правила, що забезпечують прийнятий рівень безпеки. Орієнтуючі принципи - основоположні ідеї, що визначають напрямок пошуку безпечних рішень і служать методологічною та інформаційною базою. Технічні принципи - спрямовані на безпосереднє відвернення дії небезпечних факторів і базуються на використанні фізичних законів. Управлінські принципи - плановість, контроль, підбір кадрів, відповідальність. Організаційні принципи - принципи, за допомогою яких реалізується науково обґрунтовані рішення щодо зменшення ризику.
|