А). Теоретичні передумови. Ризик - це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

Ризик - це відношення числа тих чи інших фактичних проявів небезпеки до їх можливого теоретичного числа за певний період часу.

На мал. 1 наведено спрощений варіант визначення прийнятного (допус­тимого ризику). При підвищенні витрат на удосконалення обладнання техніч­ний ризик знижується, але зростає соціальний. Сумарний ризик має мінімум, коли створено необхідне співвідношення між інвестиціями в технічну і соціа­льну сферу. Ці обставини треба ураховувати під час вибору прийнятного ризи­ку. Рівень прийнятного ризику за міжнародною домовленістю вирішено раху­вати в межах 10^-7... 10^-6 (смертельних випадків люд^-1-рік^-1), а величина 10^-6 є ма­ксимально прийнятим індивідуальним ризиком.

Мал. 1. Визначення прийнятного ризику.

Витрати, грн

У технічній сфері поняття ризику визначають дещо інакше в порівнянні зі звичайними оцінками. Так, за ризик мають кількісну характеристику дії небез­пек, які формуються за конкретною діяльністю людини, чи інакше - кількість смертельних випадків, випадків захворювання, тимчасової та стійкої непраце­здатності (інвалідності), які спричинені дією на людину конкретної небезпеки і належать до певної кількості жителів (робітників).

Методи визначення ризику:

а). Інженерний - спирається на розрахунки частоти проявлення небезпек та ймовірний аналіз.

б). Модельний - базується на моделювання впливу небезпек на людину і на групи людей.

в). Експертний - ймовірність небезпек визначається спеціалістами - експер­тами.

г). Соціологічний - базується на опитуванні населення.

д). Статистичний - базується на статистичних даних прояву небезпек. За статистичним методом ризик обчислюється за формулою:

R= , (1.1)

де R - ризик за певний період часу;

n - кількість фактичних проявів небезпеки за цей період (травм, аварій, ката­строф, загибелі);

N - теоретична можлива кількість небезпек для даного виду діяльності чи об'єкта.

Досягнути «нульового» ризику не можливо. Якщо витрати на зменшення ризику в одній області збільшувати, то грошей на зменшення ризику в іншій області буде не вистачати і в цієї області ризик буде збільшуватися. Наприклад: розглянемо загальний ризик в технічній області і в соціально-економічній, в умовах обмеженого фінансування. Якщо збільшувати фінансування в технічній сфері, наприклад, для удосконалення автомобіля - змінити шини, удосконалити гальмуючі пристрої, вбудувати подушки безпеки та інше, то в умовах обмеже­ного фінансування, зменшуються витрати в соціально-економічній сфері: погі­ршиться навчання водіїв, контроль за станом їх здоров'я, медичне обслугову­вання, поліпшення умов праці і ризик в цій області зросте.

Визначити мінімальний (шіп), тобто сумарний ризик можна за допомогою математичних методів:

R_Е = R_TEX + R_{СО Ц} = min (1.2)

Міn значення функції можна визначити дорівнюючі першу похідну до «0»,

(1.3)

де x - кількість коштів, які витрачені на технічне удосконалення, тобто

(1.4)