Б). Приклад. 2.1.

Дано: На об'єкті в результаті руйнування необвалованого резервуара викинуто в атмосферу 5 т хлору. Місцевість відкрита, інверсія, швидкість вітру 3 м/с, ві­тер в сторону будівельного майданчика.

Визначити:

Радіус і площу розливу СДЯР.

Площу зони хімічного зараження.

Час підходу зараженого повітря до будівельного майданчика на відстані 9 км від аварії.

Зробити висновки для організації рятувальних та інших невідкладних робіт по захисту населення.

Рішення:

1. Визначаємо площу розливу СДЯР за формулою (2.1):

,

де Qо =5т - кількість СДЯР у резервуарі;

ρ =1, 56 т/м3 - щільність СДЯР, (по табл. А.З);

h =0, 05м - товщина шару СДЯР, яка розлилась на рівній поверхні.

2. Визначаємо радіус площі розливу СДЯР за формулою (2.3):

3. Визначаємо розмір зони зараження: глибину по табл. А.1 і А.2 та ширину за формулою (2.6):

Г=23-0, 45=10, 35 км; Ш=0, 03-10, 35=0, 310 км

4. Визначаємо площу зони зараження за формулою (2.7):

£ = 0, 5-Г-Я/ = 0, 5-10, 35.0, 310 = 1, 6 км2

5. Визначаємо час підходу зараженої хмари до об'єкта за формулою (2.8):

Хв

де r = 9000 м - відстань від місця розливу СДЯР до даної межі;

Vср - середня швидкість перенесення хмари вітром, м/с (по табл. А.4).

6. Заходи: оповіщення; евакуація в напрямку перпендикулярному руху хмари;
дегазація спеціальними речовинами: (вода - 150 т, гашене вапно, розчини лугів
-10 т, 10%).