Біологічна роль кальцію. Застосування сполук магнію, кальцію та барію в медицині і фармації.

Сульфат магнію застосовують в медицині в якості послаблюючого препарату.

Біологічна функція кальцію заключається у створенні кісткового скелету організму (у вигляді гідроксилфторапатиту); у регулюванні осмотичного тиску в клітинах і регулюванні роботи ферментних систем (наприклад, процесів згортання крові). Засвоєння кальцію організмом, який росте активно відбувається в присутності вітаміну Д. У медицині застосовуються великі кількості кальцію у складі різних фармпрепаратів, як солі кальцію: глюконати, карбонати, малати, сукцмнати; кальцієві солі багатьох органічних кислот, які самі нерозчинними, використовуються для виготовлення водорозчинних лікарських форм (ін’єкції, інфузорні розчини, краплі). Сульфат барію має здатність поглинати рентгенівське проміння. Тому ця сіль використовується як рентгеноконтрактний препарат в рентгеноскопії шлунково – кишкового тракту. Сульфат барію нерозчинний ні у воді, ні в слабкій соляній кислоті (середовище шлунка) і завдяки такій низькій розчинності знайшов застосування в ренгенології.

Якісні реакції іонів ІІ групи головної підгрупи будуть детально вивчатися в курсі аналітичної хімії; а більш детально затосування сполук магнію, кальцію, барію в фармації розглядається у курсі фармацевтичної хімії.

Природні сполуки кальцію широко застосовуються у виробництві в’яжучих матеріалів: цементів, гіпсові матеріали, вапно.

Цемент – це силікати і алюмінати кальцію, так як в їх склад входять Si i Al – хімічні елементи, особливо схильні до утворення гетероланцюгових полімерів (в основі яких лежать зв’язки Si – O – Si i Al – O – Al).

Гіпсові матеріали – палений гіпс або алебастр, гідрат складу 2CaSO₄ × 2H₂O. При взаємодії з водою утворюється тверда маса, яка закристалізовується:

2[CaSO₄ × 0, 5H₂O] + H₂O = 2[CaSO₄ × 2H₂O]

Вапняний розчин – суміш вапна, піску і води. Вапняний розчин твердне за рахунок переходу Са(ОН)₂ при поглинанні СО₂ повітря в кристалічний СаСО₃:

Са(ОН)₂ + СО₂ = СаСО₃ + Н₂О

Одночасно утворюються і силікати кальцію (за рахунок SiO₂ з піску).

Наявність іонів Са²⁺ і Mg²⁺ зумовлюють твердість води. При вивченні води, як головного розчинника у фармації і не тільки, ми говорили про тимчасову і постійну твердість води (карбонатна і постійна некарбонатна) та методи її усунення. Для усунення твердості застосовують кип’ятіння (тимчасова твердість усувається), та хімічні методи й іонний обмін (усувається одночасно тимчасова і постійна твердість води).