Види заробітної плати

Оплата праці (заробітна плата) - винагорода, розрахована, як правило, в грошовому виразі, яку відповідно до трудового договору власник або уповноважений ним орган виплачує працівнику за виконану ним роботу.

функції заробітної плати, а саме:

- відтворювальну (заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

- стимулюючу (оплата праці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях);

- регулюючу (диференціація рівня заробітної плати залежно від кваліфікації, складності праці, напруженості завдань, фаху);

- соціальну (спрямована на забезпечення однакової оплати праці за однакову роботу, тобто реалізацію принципу соціальної справедливості щодо одержуваних доходів).

Основними видами оплати праці є номінальна і реальна заробітна плата.

Номінальна заробітна плата – це сума грошей, яку отримують працівники за свою працю за певний проміжок часу (годину, день, місяць).

Реальна заробітна плата засвідчує кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму грошей.

Реальна заробітна плата залежить від продуктивності праці та цін на товари і послуги. Зростання номінальної заробітної плати не завжди призводить до зростання реальної, яка може і знизитися, якщо ціни на товари і послуги зростають швидше, ніж середня заробітна плата.

Існує дві основні форми оплати праці на підприємстві – погодинна та відрядна. Кожна з цих форм має декілька різновидів, які називаються системами заробітної плати.

Погодинна оплата праці робітників здійснюється за годинними (денними) тарифними ставками із застосуванням нормованих завдань. Погодинна оплата застосовується за таких умов:

- виробничий процес характеризується частою зміною операцій;

- відсутня можливість збільшення випуску продукції, тобто робітник не може вплинути на збільшення випуску (конвеєрний або поточний тип виробництва із заданим ритмом);

- виробничий процес є строго регламентованим.

Відрядна заробітна плата визначається кількістю та складністю виконаних робіт на підставі нормованих розцінок на одиницю роботи за певний проміжок часу.

Відрядна форма застосовується за таких умов:

- коли існують кількісні показники роботи, які безпосередньо залежать від конкретного робітника;

- коли існує можливість точного обліку обсягів виконаних робіт;

- коли існують можливості у робітників конкретної виробничої дільниці збільшити виробіток або обсяг виконаних робіт;

- коли існує можливість використання технічного нормування праці.