Організація та ведення обліку по складанню звітності підприємств

Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснених всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відносно до законодавства та установчих документів.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, визначає облікову політику підприємства, обирає форму бухгалтерського обліку. Головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку підприємства, забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності.

На основі даних бухгалтерського обліку підприємства зобов’язані складати фінансову звітність. Форми фінансової звітності підприємств і порядок їх заповнення встановлюється Міністерством Фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики України.

Підприємства, що мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські операції, зобов’язані складати та подавати консолідовану фінансову звітність.

На кінець зовнішнього періоду дані статей балансу повинні бути обґрунтовані результатами проведеної інвентаризації. До представлення річної звітності розбіжності, які виявлені інвентаризаційною комісією, повинні бути відрегульовані, нестачі віднесені на винних осіб, або, при її відсутності чи в межах норм втрат – на витрати періоду, лишки – оприбутковані. Не можна залишати по статтях балансу не відрегульовані суми по розрахунках з установами банків, фінансовими і податковими органами.

Контроль своєчасності складання й подавання звітності здійснюється за допомогою табелю звітності. Табель звітності – це таблиця, у якій перелічені звітні форми. У таблиці вказані строки подавання звітів, відповідальні особи за вірність складання і додержання строку, засіб відправлення.

Об’єднання підприємств крім власної звітності складають і подають зведену фінансову звітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу.

Складання звітів – завершальний етап облікового процесу. Цьому етапу передує тривала і напружена підготовча робота. Етапи підготовчої роботи по складанню звітності:

- систематизація господарських фактів, узагальнення даних бухгалтерського обліку для контролю, аналізу звітності, подвійне відображення стану господарських фактів, явищ і процесів за ознаками активу і пасиву. Рівність суми оборотів по дебету і кредиту;

- інвентаризація активів і пасивів підприємства з метою підтвердження фактичних даних бухгалтерського обліку;

- виправлення в бухгалтерському обліку помилок, які виявлено в ході підготовки до звітності;

- розрахунок і нарахування податків до сплати в бюджет;

- закриття розрахунків з обліку доходів, витрат і результатів діяльності;

- забезпечення зіставності звітних даних з показниками за відповідний період минулого року

Підприємство повинно бути забезпечено інструкціями по всіх звітах.

У бухгалтерії має бути опис інструкцій, які брошуруються за тематичною ознакою. Опис містить назву інструкції, рік її видання, хто нею користується, або дату зміни тощо. На підставі таких інструкцій складаються робочі інструкції.

.Наявність робочих інструкцій значно поліпшує методику й техніку складання звітності, підвищує її якість, полегшує роботу. Робоча інструкція має менший обсяг, вона містить особливості підприємства, за її допомогою використовуються раціональні підходи складання звітів. Початок роботи по складанню річного звіту оголошується наказом по підприємству, в якому визначаються строки, ступінь участі окремих підрозділів та відділів управління, особи, відповідальні за створення нормальних умов роботи.