Тема 8. Виробнича потужність

Під виробничою потужністю (ВП) розуміють максимально можливий обсяг випуску продукції певної номенклатури, асортименту та якості за визначений період часу (рік, квартал, добу, зміну тощо) згідно зі встановленим режимом роботи підприємства.

Залежно від специфіки виробництва виробничу потужність вимірюють у натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Як правило виробнича потужність підприємства визначається в тих самих показниках, у яких планується випуск продукції.

Розрізняють три види виробничої потужності підприємства: проектну, поточну, резервну.

Проектна потужність визначається у процесі проектування нового підприємства або реконструкції діючого.

Поточна (фактично досягнута) потужність характеризує реальні виробничі можливості підприємства. Величина поточної виробничої потужності не залишається сталою величиною. Нарівні з удосконаленням техніки, технології та організації виробництва відбуваються певні зміни виробничої потужності, що потребує перерахунку її величини. При цьому обчислюють вхідну (на початок року), вихідну (на кінець року) і середньорічну потужність підприємства.

Резервна потужність формується в певних галузях (енергетика, харчова промисловість, транспорт тощо) із метою покриття так званих «пікових» навантажень, які мають місце в певні періоди (сезони) року.

Основними факторами, що впливають на розмір виробничої потужності підприємства, є:

- розміри виробничих площ;

- кількість і склад встановленого обладнання, його продуктивність;

- прийнятий на підприємстві режим роботи;

- станкомісткість продукції, що випускається на підприємстві;

- номенклатура, асортимент і якість продукції, що виготовляється на підприємстві;

- нормативи тривалості виробничого циклу тощо.

Оцінка виробничої потужності необхідна для техніко-економічного обґрунтування планів; виявлення дефіциту потужностей; для вибору напрямку капітальних вкладень, установлення резерву виробничої потужності, необхідного для підготовки виробництва нових видів продукції.

Підприємства різних галузей обчислюють виробничу потужність на основі відповідних галузевих інструкцій, де враховані особливості їх функціонування. Однак існують спільні для більшості галузей методичні принципи розрахунку виробничих потужностей:

1. Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції, яку воно випускає.

2. Виробнича потужність підприємства визначається за відповідними потужностями його провідних підрозділів (цехів, ділянок) з урахуванням заходів щодо ліквідації «вузьких» місць.

Провідні підрозділи – це підрозділи, в яких виконуються основні технологічні операції з виготовлення продукції, де найбільше застосовується жива праця й зосереджена значна частина основних виробничих фондів. За наявності кількох провідних підрозділів потужність підприємства має визначатися за тими з них, які виконують найбільш трудомісткий обсяг робіт.

Під «вузьким» місцем розуміють невідповідність потужностей окремих підрозділів відповідним потужностям суміжних із ними підрозділів.

3. Під час обчислення виробничої потужності враховують усе діюче та недіюче через несправність, ремонт або модернізацію обладнання, а також обладнання, що перебуває на складі, але протягом поточного періоду має бути введене в експлуатацію.

4. Виробнича потужність підприємства обчислюється за технічними або досягнутими прогресивними нормами продуктивності обладнання, використання виробничих площ, станкомісткості виробів.

5. Під час обчислення виробничої потужності виходять із максимально можливого фонду робочого часу обладнання, позапланові простої не враховують. Враховують тільки неминучі технологічні втрати часу, розмір яких встановлюється виробничими нормативами.

6. У загальному вигляді величина виробничої потужності (ВП) може бути визначена за формулами

.	(8.1)
,	(8.2)

де ВП_і – виробнича потужність і-ї групи обладнання;

ФРЧ_і – плановий (фактичний) фонд робочого часу одиниці обладнання і-го типу, год;

N_обл.і. – кількість обладнання і-го типу;

τ – станомісткість виготовлення одиниці виробу, н.-год;

П_і –продуктивність і-го типу обладнання за годину у відповідних одиницях.

7. Визначення виробничої потужності завершується складанням балансу, в якому відображаються зміни її величини, що відбувались протягом року під впливом різних факторів.

,

(8.3)

де ВП_вих – вихідна потужність підприємства на кінець року;

ВП_вх – вхідна потужність на початок року;

ВП_{орг-техн} – зміна потужності за рахунок організаційно-технічних заходів;

ВП_вв – підвищення потужності за рахунок введення в експлуатацію нових обє’ктів основних фондів, нового будівництва і реконструкції;

ВП_н-а – зміна виробничої потужності за рахунок зміни номенклатури і асортименту продукції;

ВП_вив – зниження виробничої потужності в результаті виведення з експлуатації основних фондів.

У зв’язку з мінливістю величини виробничої потужності протягом року виникає необхідність обчислення її середньорічного значення:

,

(8.4)

де ВП_ср – середньорічна величина виробничої потужності;

t₁ – кількість повних місяців роботи введених потужностей;

t₂ – кількість повних місяців, коли виведені протягом року з експлуатації потужності не працювали.

Рівень використання виробничої потужності можна визначити за допомогою коефіцієнта використання виробничої потужності (К_в.п.), який обчислюється за формулою:

,

(8.5)

де N_ф – фактичний річний випуск продукції в натуральному вираженні (визначається виробничою програмою підприємства).

Тести

1. Оцінка виробничої потужності необхідна:

а) для вибору напрямків капітальних вкладів;

б) виявлення рівня зношування основних фондів;

в) аналізу впливу інфляції на показники фінансового стану підприємства;

г) аналізу конкурентоспроможності продукції.

2. Під “ вузьким місцем” розуміють:

а) “слабке місце” стратегії розвитку фірми;

б) відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності провідної групи обладнання;

в) близьку відстань до постачальників сировини;

г) простір між верстатами, недостатній для пересування робітника.

3. Для “вузьких місць” коефіцієнт завантаження обладнання К_з:

а) більший 0 та менший 1;

б) дорівнює 0;

в) більший 1;

г) менше 0.

4. Для багатономенклатурного виробництва виробнича потужність розраховується:

а) в конкретних виробах;

б) умовних одиницях;

в) вагових одиницях;

г) умовно-вагових одиницях.

5. Які фактори, що впливають на ефективність використання виробничих потужностей, можна віднести до регульованих підприємством:

а) податкова політика держави;

б) темпи науково-технічного прогресу;

в) конкурентне середовище підприємства;

г) асортимент та серійність випуску продукції.

6. Середньорічна потужність підприємства на плановий період розраховується:

а) як потужність на кінець звітного періоду, скоригована на приріст потужності в поточному періоді й зменшення потужності за рахунок вибуття;

б) як потужність на кінець звітного періоду, відкоригована не тільки на приріст, зменшення потужності, але і строки її введення (вибуття);

в) як середньоарифметичне із вхідної та вихідної потужності;

г) усі відповіді правильні.

7. Вхідна виробнича потужність підприємства характеризує:

а) виробничу потужність основного виробництва;

б) виробничу потужність на початок року;

в) виробничу потужність основного цеху;

г) середньорічну виробничу потужність.

8. Виробнича потужність підприємства – це:

а) перелік усіх асортиментних позицій продукції підприємства;

б) продуктивність усього обладнання підприємства;

в) максимально можливий обсяг випуску продукції підприємством протягом установленого проміжку часу за певних організаційно-технічних умов;

г) максимальний обсяг продукції, виготовленої основними цехами.

9. На величину виробничої потужності підприємства не впливають такі чинники:

а) режим роботи підприємства;

б) кількість встановленого обладнання;

в) кваліфікація робітників;

г) продуктивність обладнання.

10. Вихідна виробнича потужність визначається:

а) як виробнича потужність на кінець розрахункового періоду;

б) виробнича потужність, що забезпечувалася ліквідованими основними фондами;

в) виробнича потужність, яку беруть до розрахунку виробничої програми підприємства;

г) виробнича потужність, що є база для обчислення темпів зростання обсягу випуску продукції підприємства.

11. Виробнича потужність підприємства визначається:

а) за усією номенклатурою профільної продукції, що виготовляє підприємство;

б) лише профільною продукцією підприємства;

в) усією номенклатурою продукції, що виготовляє підприємство;

г) усіма асортиментними групами продукції.

12. Виробнича потужність підприємства встановлюється виходячи з потужності таких цехів (ділянок, технологічних ліній, агрегатів) основного виробництва:

а) ремонтних;

б) допоміжних;

в) обслуговуючих;

г) основних.

13. Якщо коефіцієнт використання виробничої потужності підприємства більше одиниці:

а) то наявна виробнича потужність підприємства недостатня для виконання виробничої програми;

б) запланована виробнича програма підприємства нижча за його потенційні можливості;

в) виробнича потужність підприємства використовується не в повному обсязі;

г) на підприємстві ефективно використовують виробничу потужність.

14. Дійсний фонд часу роботи обладнання дільниці цеху за квартал складає 1155 год. На дільниці встановлені 6 верстатів. Визначити виробничу потужність дільниці, якщо трудомісткість виготовлення деталі складає 0, 5 год.

а) 13860 год;

б) 13860 деталей;

в) 97 год;

г) 97 деталей.

Задачі

1. Визначити виробничу потужність цеху і коефіцієнт використання потужності за таких умов: кількість однотипних верстатів у цеху – 100 од., із 1 листопада встановлені ще 30 од., з 1 травня вибули 6 од., кількість робочих днів у році – 258, режим роботи – двозмінний, тривалість зміни – 8 год, регламентований відсоток простоїв на ремонт устаткування – 6%, продуктивність одного верстата – 5 деталей на годину; план випуску за рік – 1 700 000 деталей.

Розв’язання

Визначимо фонд часу роботи обладнання

Визначимо вхідну виробничу потужність за формулою:

Визначимо введену виробничу потужність:

Визичимо виведену виробничу потужність:

Середньорічна виробнича потужність дорівнюватиме:

Рівень використання виробничої потужності можна визначити за допомогою коефіцієнта використання виробничої потужності (К_в.п.), який обчислюється за формулою

Рівень використання виробничої потужності достатньо високий, але є резерви для зростання обсягу виробництва.

2. Визначити виробничу потужність пекарні та її виробничу програму, якщо середня тривалість випікання хлібобулочних виробів вагою 1 кг становить 40 хв, тривалість зміни – 8 год, реж им роботи двозмінний. Номінальний фонд робочого часу – 300 днів на рік, а втрати робочого часу – 10%. Виробнича потужність пекарні визначається потужністю печей у кількості 3 одиниць. Коефіцієнт використання потужності – 0, 85.

3. У цеху машинобудівного заводу три групи верстатів: шліфувальні – 5 од, стругальні – 11 од, револьверні – 12 од. Норма часу на обробку одиниці виробу в кожній групі верстатів складає відповідно: 0, 5 год; 1, 1 год; 1, 5 год. Режим роботи двозмінний, тривалість зміни – 8 год; регламентовані простої устаткування складають 7% від номінального фонду часу, кількість робочих днів на рік – 255.

Визначити виробничу потужність цеху.

4. Ткацька фабрика працює у дві зміни, тривалість однієї зміни – 8 год, кількість ткацьких верстатів на початок року – 500. З 1 квітня встановлені 60 верстатів, а 1 серпня списані 50 верстатів. Кількість робочих днів на рік – 260, плановий відсоток простоїв на ремонт верстата – 5%, продуктивність одного верстата – 4 м тканини на годину, план випуску продукції – 7500 тис. м.

Розрахувати виробничу потужність фабрики із випуску тканини і коефіцієнт її використання.

5. Визначити вихідну і середньорічну виробничу потужності підприємства.

1) виробнича потужність заводу на початок року – 18200 млн грн продукції;

2) запланований приріст виробничої потужності: з 1 квітня – 400 млн грн, з 1 липня – 340 млн грн, з 1 листопада – 300 млн грн;

3) заплановане вибуття виробничої потужності: з 1 червня – 120 млн грн, з 1 вересня – 180 млн грн.

6. Розрахувати виробничу потужність складальної ділянки машинобудівного підприємства:

1) корисна площа складальної ділянки складає 200 м²;

2) зайнята виробом площа – 3, 5 м², а робоча зона для складання одного виробу – 30% його площі;

3) тривалість збирання одного виробу – 12 днів;

4) режимний фонд часу роботи ділянки – 265 днів на рік.

7. На ділянці механічного цеху встановлені й функціонують 20 токарських верстатів. Трудомісткість обробки однієї деталі на верстаті складає 0, 25 н.-год. Ділянка працює у двозмінному режимі при тривалості однієї зміни 8 год. Кількість неробочих днів у розрахунковому році — 107. Регламентовані простої устаткування складають 5% від режимного фонду часу. Очікуваний коефіцієнт використання токарських верстатів — 0, 85.

Розрахувати виробничу потужність ділянки механічного цеху і річну кількість оброблених на токарських верстатах деталей.

8. Меблева фабрика придбала нову технологічну лінію для виготовлення меблів. Тривалість виготовлення одного виробу на ній складає 8 год. Лінія буде введена в експлуатацію до початку IV кварталу розрахункового року з 76 робочими днями. Режим роботи лінії — двозмінний, тривалість однієї зміни – 8 год. Очікується, що до кінця розрахункового року буде виготовлено 125 м'яких куточків.

Розрахувати виробничу потужність технологічної лінії в IV кварталі року і коефіцієнт використання виробничої потужності нової технологічної лінії.

9. У металообробному цеху промислового підприємства діє 100 однотипних верстатів. З 1 вересня розрахункового року встановлені ще 30 верстатів, а з 1 липня виведені з експлуатації 8 одиниць устаткування. На цьому підприємстві діє двозмінний режим роботи при тривалості зміни 8 год. Кількість робочих днів у році – 250. Регламентована величина простоїв устаткування, обумовлених його ремонтом і профілактичним обслуговуванням, складає 7% режимного фонду часу. Продуктивність одного верстата – у середньому 5 деталей на годину. Запланований обсяг випуску виробів протягом року – 1 720 000 деталей.

Визначити виробничу потужність металообробного цеху та очікуваний коефіцієнт використання виробничої потужності.

10. Визначити виробничу потужність підприємства на початок кожного року розрахункового періоду, середньорічну її величину і фактичний випуск продукції: