Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Складальне креслення.






 

Складальне креслення — документ, який містить зображення складальної одиниці та інші дані, потрібні для її складання (виготов­лення) і контролю.

Конструкцію складальної одиниці утворю­ють деталі, з яких вона складається, а також з'єднання цих деталей.

Виконання креслень складальної одиниці ґрунтується на розумінні й призначенні скла­дальної одиниці, її структури та її конструк­ції, форм зв'язку між деталями, конструкцій деталей тощо.

Складальне креслення містить:

а) зображення складальної одиниці, яке дає уявлення про розміщення та взаємний зв'язок окремих його частин;

б) розміри та інші параметри і вимоги, які виконують і контролюють під час складання виробу, вказівки про спосіб з'єднання частин виробу;

в) номери позицій складових частин виробу;

г) основні характеристики виробу;

д) габаритні, встановлювальні, приєднувальні, а також довідкові розміри.

Послідовність виконання складального креслення:

Наведемо лише деякі вимоги, які слід вра­ховувати, виконуючи ескізи для складальних креслень.

1. Вибір головного вигляду деталі на ес­кізі не слід пов'язувати з розміщенням її у виробі.

2. Кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів) і їх розробка мають бути настіль­ки повні, щоб за ними можна було виконати складальне креслення.

3. На ескізах спряжених деталей слід ви­тримати однакові розміри, бо інакше склас­ти виріб буде неможливо.

4. Для спряжених поверхонь переважно беруть однакові знаки шорсткості.

Перевіривши зроблені ескізи щодо пра­вильності виконання зображень, нанесення розмірів, шорсткості, умовних позначень тощо, виконують складальне креслення:

а). вибирають потрібну й достатню кіль­кість зображень (виглядів, розрізів, перері­зів), які розкривають конструкцію виробу на складальному кресленні;

б). залежно від складності виробу та його габаритних розмірів визначають масштаб креслення й обирають формат паперу відповідно до ГОСТ 2.301-68. Наносять рамку і виділяють місце для основного напису;

в). проводять осі симетрії й намічають габаритні прямокутники для розміщення окремих зображень;

г). наносять контур основної деталі виробу, причому побудову бажано вести одночасно на всіх намічених зображеннях; разом з виглядом деталі виконують і потрібні її розрізи;

д). інші деталі креслять приблизно в тій самій послідовності, в якій їх приєднують; на складальному кресленні виконують розрізи, перерізи, виносні елементи і т.ін.;

е). перевіряють зроблене креслення, обводять лінії видимого і невидимого контурів, заштриховують розрізи та перерізи;

ж). проводять виносні та розмірні лінії, про­ставляють розмірні числа;

з). заповнюють основний напис;

и). на окремому аркуші (аркушах) виконують специфікацію виробу;

к). наносять позиції деталей виробу на кре­слення.

Кількість зображень (виглядів, розрізів, перерізів) залежить від складності констру­кції і має бути мінімальна, але достатня для повного уявлення про будову виробу. Навча­льне складальне креслення найчастіше ви­конують у двох або трьох основних зобра­женнях, застосовуючи місцеві й додаткові ви­гляди, прості, складні та місцеві розрізи, пе­рерізи тощо.

Розміри на складальних кресленнях

На складальному кресленні виробу нано­сять:

1. Габаритні розміри, які характеризують висоту, довжину і ширину виробу або його найбільший діаметр. Якщо якийсь із цих розмірів змінний унаслідок переміщення рухомих деталей механізму, то на кресленні показують розміри граничних положень рухо­мих.

2. Монтажні розміри, які потрібні для пра­вильного поєднання між собою деталей, розміщених у виробі у безпосередньому зв'яз­ку.

3. Установлювальні розміри, що визнача­ють величину елементів, за якими виріб установлюють на місце його монтажу або при­єднують до іншого виробу.

4. Експлуатаційні розміри, які показують деякі розрахункові та конструктивні характеристики виробу.

Розміри окремих деталей або їх елемен­тів на складальному кресленні не простав­ляють.

 

Номери позицій

На складальному кресленні всі складові виробу нумерують відповідно до номерів по­зицій, нанесених у специфікації виробу, тобто за правилами ГОСТ 2.108-68 спочатку за­повнюють специфікацію, а потім з неї пере­носять на креслення відповідні номери по­зицій. Номери позицій слід проставляти на тому зображенні, на якому деталь проекціюється як видима, віддаючи перевагу основ­ним виглядам або розрізам, розміщеним на їх місці.

Номери позицій проставляють на полич­ках ліній-виносок, які заходять на зображен­ня деталі і закінчуються точкою.

Лінії-виноски і полички виконують тонки­ми суцільними лініями, причому лінії-винос­ки не мають перетинатись між собою і, якщо можливо, не бути паралельними лініям штриховки розрізів і перерізів.

Розміщують номери позицій паралельно основному напису креслення поза контуром зображення, зазвичай групуючи їх у рядок або в колонку.

Номер позиції проставляють на кресленні переважно лише один раз. Цифри для номе­рів позицій мають бути на один-два розміри більші за розмір шрифту розмірних чисел.

 

4. Специфікація. Види специфікації.

Специфікація — документ, який визначає склад складальної одиниці, комплексу або комплекту, потрібний для виготовлення конс­трукторських документів і для запускання ви­робу у виробництво.

5. Прийоми створення специфікації.

 

На кожну складальну одиницю виконують специфікацію на окремих аркушах формату АА. Основний напис специфікації відрізняєть­ся від основного напису креслення і викону­ється згідно з ГОСТ 2.104-68.

У загальному вигляді специфікація скла­дається з таких розділів:

а) документація;

б) комплекси;

в) склада­льні одиниці;

г) деталі;

д) стандартні вироби;

є) інші вироби;

ж) матеріали;

з) комплекти.

Наявність тих чи інших розділів визнача­ється складом виробу. Назву кожного розді­лу вказують у вигляді заголовка у графі " На­зва " і підкреслюють.

Після кожного розділу специфікації бажа­но залишати декілька вільних рядків для до­даткових записів і по одному рядку після ко­жного заголовка. У розділ " Документація " заносять основ­ний комплект конструкторських документів на специфікований виріб, крім власне спе­цифікації. У наших випадках це буде пере­важно складальне креслення.

У розділ " Складальні одиниці " записують складальні одиниці, що безпосередньо вхо­дять до специфікованого виробу. На кожну з них виконують само­стійне складальне креслення зі своєю специ­фікацією.

 

У розділ " Деталі " записують нестандартні деталі виробу. Деталі записують у послідов­ності зростання цифр, які входять у позна­чення.

У розділ " Стандартні вироби " записують вироби, виготовлені за державними станда­ртами. У межах кожної категорії стандартів вироби записують за однорідними групами, об'єднаними їх функціональним призначен­ням, наприклад, кріпильні вироби, у межах кожної групи — в алфавітній послідовності їх назв, у межах назви — за зростанням номе­рів стандартів, у межах кожного номера ста­ндарту — в порядку зростання основних па­раметрів виробу.

 
 

У розділ " Матеріали " записують лише ті матеріали, які безпосередньо застосовуються у складальному виробі.

Графи специфікації заповнюють таким чином:

у графі " Формат " записують позначення формату, на якому виконано креслення де­талі. Для деталей, на які креслення не виго­товлені, у цій графі слід писати " БК";

графу " Зона " заповнюють лише для кре­слень, поділених на зони;

у графі " Поз. " наводять порядкові номе­ри складових виробу в послідовності запи­сування їх у специфікацію. Для розділів " До­кументація" і " Комплекти" цю графу не за­повнюють;

у графі " Позначення " записують позначен­ня конструкторських документів на всі доку­менти й вироби, занесені до специфікації.

Для всіх галузей машино- і приладобуду­вання згідно з ГОСТ 2.201-68 введені систе­ми позначень, у яких кожний виріб, деталь, складальна одиниця закодовані певним но­мером.

Контрольні питання для закріплення:

1. Які креслення називаються складаль­ними?

2. Які вимоги ставляться до складальних креслень?

3. В якій послідовності виконують скла­дальне креслення?

4. Які розміри проставляють на склада­льних кресленнях?

5. Які основні вимоги ставляться до нане­сення на кресленнях номерів позицій окре­мих деталей?

6. З яких розділів складається специфі­кація?

7. Які є особливості викреслювання скла­дальних креслень?

 


Формат Зона Поз. Позначення Назва Кільк. Примітка
             
        Документація    
             
      МБК 05.00.00 СК Складальне креслення    
             
        Деталі    
             
      МБК 05.00.01 Корпус    
      МБК 05.00.02 Прокладка    
      МБК 05.00.03 Клапан    
      МБК 05.00.04 Гайка накидна    
      МБК 05.00.05 Тарілка    
      МБК 05.00.06 Пружина    
             
        Стандартні вироби    
             
        Гвинт 2М4х12.58    
        ГОСТ17473-72    
        Гайка М4.5    
        ГОСТ 5915-70    
        Кільце 032-040-40-2-4    
        ГОСТ 9833-73    
        Шайба 4    
        ГОСТ 6958-68    
             
             
             
             
             
             
             
             
             
     
            МБК 05.00.00  
                     
Зм. Арк. № докум. Підпис Дата            
Розробив       Клапан переливний Літера Аркуш Аркушів
Перевірив            
         
Н. контр.      
Затв.      
                       

 


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.011 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал