Функція контролю в туризмі.

У найзагальнішому вигляді контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих результатів із запланованими. По суті, це кількісна і якісна оцінка і облік результатів роботи фірми.У основу створення всіх систем контролю мають бути покладені наступні основні вимоги-критерії: ефективність контролю — визначається успішність, корисність контролю (зменшення витрат, пов'язаних з виявленням і усуненням виявлених в процесі контролю недоліків; скорочення витрат на контроль, витрат на персонал і техніку контролю); ефект впливу на людей — з'ясовується питання: застосовувана технологія контролю викликає у працівників позитивні стимул-реакції або негативні, стресові реакції; виконання завдань контролю — контроль повинен визначити збіг або відхилення в системі управління організацією, сприяти усуненню відхилень і виробленню ефективних рішень; визначення кордонів контролю — контрольні заходи не можуть здійснюватися без обмежень. Довжина відрізків, що перевіряються, повинна дозволяти виявити відхилення на ранній стадії. Потрібно дотримувати норми контролю, визначені чинним законодавством.

Розрізняють три види контролю:

Попередній контроль. Попереднім контроль називається тому, що він здійснюється до фактичного початку робіт. Основним засобом здійснення попереднього контролю є реалізація (не створення, а саме реалізація) певних правил, процедур і ліній поведінки.

Поточний контроль. Він здійснюється в ході проведення робіт. Найчастіше об'єктом його є співробітники, а сам він перш за все прерогатива їх безпосереднього начальника. Такий контроль дозволяє виключити відхилення від намічених планів і інструкцій.

Завершальний контроль. Мета такого контролю — запобігти помилкам в майбутньому. В рамках завершального контролю зворотний зв'язок використовується тоді, коли робота вже виконана (при поточному — в процесі її виконання). Хоча завершальний контроль здійснюється надто пізно, щоб відреагувати на проблеми у момент їх виникнення, він, по-перше, дає керівництву інформацію для планування у випадку, якщо аналогічні роботи передбачається проводити в майбутньому, і, по-друге, сприяє мотивації.

Планування як функція менеджменту

Планування як функція менеджменту – це розробка змісту та послідовності дій, направлених на досягнення запланованих цілей управління.
Першим кроком у плануванні є розробка наступних цілей: внесення моменту організації діяльності, спонукання менеджерів до погодження своїх щоденних дій з перспективними, контроль фактичних результатів роботи організації.
Основними принципами функції планування є: повнота (охоплення всіх напрямів діяльності організації), точність (кількісні та якісні показники дій), економічність (окупність затрат на планування), безперервність (зміни як у просторі, так і у часі), гнучкість (постійне коригування залежно від ситуації), масовість (залучення виконавців до розробки планів).
Основними методами планування є: метод послідовного опису операцій (у вигляді таблиць тощо), побудова графіків виконання (де передбачено строки виконання і виконавці), сітьове планування (графічне зображення послідовності робіт), метод робочого календаря (план на короткий період).