Збитки.

Додатковий капітал має менш постійний характер та його розмір

піддається змінам.

1.3. Основний капітал (капітал 1-го рівня) складається з

таких елементів:

а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал.

За підсумками року на основі фінансової звітності розмір

статутного капіталу коригується на індекс девальвації чи

ревальвації гривні за рахунок і в межах валових доходів або

валових витрат банку відповідно до методики, визначеної

Національним банком 4.

_______________

4 Методика коригування статутного капіталу на індекс

девальвації чи ревальвації гривні за підсумками року на основі

фінансової звітності визначається окремою постановою Правління

Національного банку.

б) розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок

нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у

фінансовій звітності):

дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;

емісійні різниці. Емісійні різниці (емісійний дохід) - сума

перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії

(випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом

таких акцій (інших корпоративних прав);

резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при

проведенні банківських операцій.

Ці складові частини включаються до капіталу 1-го рівня лише

за умови, що вони відповідають таким критеріям:

відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після

оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на

всі потенційні податкові зобов'язання;

призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і

фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку;

фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і

негайного їх використання для покриття збитків;

будь-яке покриття збитків за рахунок резервів та фондів

проводиться лише через рахунок прибутків та збитків.

в) загальний розмір основного капіталу визначається з

урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними

зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму:

недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними

операціями; операціями з цінними паперами; дебіторською

заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до

отримання нарахованими доходами за активними операціями; коштами,

розміщеними на кореспондентських рахунках у банках (резидентах і

нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за

рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних

зонах;

нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

капітальних вкладень у нематеріальні активи;

збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують

затвердження;

збитків поточного року.

1.4. Додатковий капітал (капітал 2-го рівня) складається з

таких елементів:

а) резерви під стандартну заборгованість інших банків;

б) резерви під стандартну заборгованість клієнтів за

кредитними операціями банків;

в) результат переоцінки (дооцінки) основних засобів, які

належать до нерухомого майна (будівлі, споруди), що забезпечує

технологічне здійснення банківських функцій (тобто

використовується для здійснення операцій, визначених статтею 47

Закону України " Про банки і банківську діяльність" (2121-14),

ураховується до регулятивного капіталу банку за результатами

звітного фінансового року в розмірі, який визначено за

результатами оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності та

підтверджено аудитором (аудиторською фірмою), за умови проведення

оцінки майна з визначенням ринкової вартості або поточної

вартості витрат, з використанням порівняльного або витратного

методичного підходу відповідно. (Абзац перший підпункту " в"

пункту 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 407

(z1400-05) від 01.11.2005)

Оцінка майна суб'єктами оціночної діяльності здійснюється

відповідно до Закону України " Про оцінку майна, майнових прав та

професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) та

Національного стандарту N 1 " Загальні засади оцінки майна і

майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів

України від 10.09.2003 N 1440 (1440-2003-п).

Не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної

діяльності та його підтвердження аудитором (аудиторською фірмою),

що є пов'язаними особами (афілійованою, спорідненою, асоційованою)

банку та мають будь-які фінансові зобов'язання перед банком.

Для включення результату переоцінки основних засобів до

регулятивного капіталу банк після прийняття правлінням банку

рішення про затвердження результатів переоцінки, що була проведена

суб'єктами оціночної діяльності, має надіслати до територіального

управління Національного банку (Департаменту банківського

регулювання і нагляду) повідомлення про проведену переоцінку разом

з інформацією/документами:

про основні засоби, що підлягають переоцінці;

копію висновку суб'єкта оціночної діяльності про вартість

майна (об'єкта оцінки);

про ціну продажу (пропонування) подібного майна,

достовірність якої не викликає сумнівів у суб'єкта оціночної

діяльності (яка зазначається в звіті про оцінку майна).

Територіальне управління Національного банку (Департамент

банківського регулювання і нагляду) протягом 30 календарних днів з

дати отримання від банків інформації/документів, що підтверджують

результати проведеної переоцінки, перевіряє їх, готує висновок про

включення результату переоцінки основних засобів до регулятивного

капіталу та подає пакет документів разом з висновком на розгляд

Комісії Національного банку України з питань нагляду та

регулювання діяльності банків (далі - Комісія Національного

банку).

Комісія Національного банку протягом 15 днів розглядає

отриманий пакет документів разом з висновком та приймає рішення

про можливість включення (або про заборону включати) результату

переоцінки основних засобів до регулятивного капіталу.

Національний банк має право звертатися з письмовим запитом до

центральної експертної ради, що спеціально створена

саморегулівними організаціями оцінювачів, або Фонду державного

майна України (оцінювача, який має не менше ніж дворічний досвід

практичної діяльності з оцінки майна та працює у Фонді державного

майна України) з метою контролю за якістю оцінки майна щодо

необхідності рецензування звіту про оцінку майна, про що

повідомляє банк.

Якщо Комісія Національного банку приймає позитивне рішення

щодо проведеної переоцінки, то Національний банк не надсилає

повідомлення банку про необхідність рецензування звіту про оцінку

майна і банк через 45 днів з дати подання до територіального

управління Національного банку (Департаменту банківського

регулювання і нагляду) повідомлення про проведену переоцінку разом

з відповідними інформацією/документами не враховує суму дооцінки

основних засобів під час розрахунку нормативу адекватності

регулятивного капіталу/платоспроможності (Н2) до часу подання до

Національного банку аудиторського звіту за результатами звітного

фінансового року щодо підтвердження результату переоцінки основних

засобів у розмірі, що визначений суб'єктом оціночної діяльності.

Якщо за результатами рецензування експертною радою зроблено

висновок про те, що звіт про оцінку майна не відповідає вимогам

законодавчих актів з оцінки майна, є неякісним та (або)

непрофесійним і не може бути використаний, то Національний банк

протягом п'яти робочих днів після дня отримання висновку за

рецензією надсилає копію рецензії банку та рішення Комісії

Національного банку про заборону банку включати результат

переоцінки основних засобів до його капіталу за звітний фінансовий

рік. У цьому разі банк має відшкодувати Національному банку

вартість здійсненого рецензування.

Якщо рецензія містить висновок про те, що звіт про оцінку

майна повністю відповідає вимогам законодавчих актів з оцінки

майна, то Національний банк протягом п'яти робочих днів після дня

отримання такої рецензії надсилає банку її копію та повідомлення

про можливість включення результату переоцінки основних засобів до

регулятивного капіталу банку.

З дня отримання банком копії рецензії та повідомлення про

можливість включення результату переоцінки основних засобів до

регулятивного капіталу банку сума дооцінки основних засобів не

враховується під час розрахунку нормативів капіталу до часу

подання до Національного банку аудиторського звіту за результатами

звітного фінансового року щодо підтвердження результату переоцінки

основних засобів у розмірі, що визначений суб'єктом оціночної

діяльності.

Банки мають право включати результат переоцінки основних

засобів, що проведена протягом звітного року, до регулятивного

капіталу з наступного року з дати подання до Національного банку

виписки з аудиторського звіту щодо підтвердження результату

переоцінки основних засобів у розмірі, що визначений суб'єктом

оціночної діяльності, та за умови відсутності заборони з боку

Національного банку за результатами розгляду інформації/документів

щодо здійсненої переоцінки основних засобів або отримання банком

позитивного висновку за рецензією експертної ради.

Якщо за результатами переоцінки вартість основних засобів

зменшена (у разі наявності уцінки основних засобів), то документи

щодо переоцінки до Національного банку не подаються, а результат

такої переоцінки основних засобів (уцінки) враховується до

регулятивного капіталу за звітний період (квартал).

Якщо за результатами інспекційної перевірки встановлені факти

щодо здійснення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності або

її підтвердження аудитором (аудиторською фірмою), що є пов'язаними

особами банку або мають фінансові зобов'язання перед банком, то

Комісія Національного банку (за поданням відповідного

територіального управління та/або Департаменту банківського

регулювання і нагляду) приймає рішення про заборону такому банку

включати результат переоцінки основних засобів до його

регулятивного капіталу та застосовує адекватні заходи впливу до

керівників банку відповідно до нормативно-правових актів

Національного банку;

г) прибуток поточного року, що зменшений на суму неотриманих

нарахованих доходів. У цьому разі сума неотриманих нарахованих

доходів, що приймається до коригування, зменшується на суму

сформованого резерву за простроченими і сумнівними до отримання

нарахованими доходами. Якщо прибуток поточного року менше

загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується

розмір основного капіталу банку; (Підпункт " г" пункту 1.4 глави 1

розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою НБУ N 407

(z1400-05) від 01.11.2005)

ґ) субординований борг, що враховується до капіталу

(субординований капітал);

д) нерозподілений прибуток минулих років; (Пункт 1.4 глави 1

розділу II доповнено підпунктом " д" згідно з Постановою НБУ N 407

(z1400-05) від 01.11.2005)

ж) прибуток звітного року, що очікує затвердження. (Пункт

1.4 глави 1 розділу II доповнено підпунктом " ж" згідно з

Постановою НБУ N 407 (z1400-05) від 01.11.2005)

(Пункт 1.4 глави 1 розділу II в редакції Постанови НБУ N 267

(z0825-04) від 17.06.2004)

1.5. Субординований капітал включає кошти, що залучені від

юридичних осіб - резидентів і нерезидентів, як у національній, так

і в іноземній валюті на умовах субординованого боргу.

Субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові

капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які

відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти

років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються

інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів.При

цьому сума таких коштів, уключених до капіталу, не може

перевищувати 50 відсотків розміру основного капіталу з щорічним

зменшенням на 20 відсотків від його первинної вартості протягом

п'яти останніх років дії угоди.

Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, можуть

включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного

банку в разі їх відповідності таким критеріям:

є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими;

не можуть бути погашені за ініціативою власника;

можуть вільно брати участь у покритті збитків без

пред'явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій;

дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо

сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє банку

здійснити такі виплати.

1.6. На капітал 2-го рівня накладаються такі обмеження:

при розрахунку загальної суми регулятивного капіталу

загальний розмір додаткового капіталу не може бути більше ніж 100

відсотків основного капіталу;

розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50

відсотків розміру основного капіталу.

1.7. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку

загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується

на:

а) балансову вартість акцій та інших цінних паперів з

нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі

банку та у портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично

сформованого резерву за пайовими цінними паперами у портфелі банку

на продаж, які обліковуються за собівартістю);

б) суму вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ,

а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше

відсотків їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично