Які є моделі профілактики вживання психоактивних ре­човин? Охарактеризуйте їх.

Існує чимало моделей профілактики. Всесвітня органі­зація охорони здоров'я радить використовувати такі з них:

- модель моральних принципів підкреслює те, що вико­ристання психоактивних речовин є аморальним та неетич­ним; як правило, вона набуває форми кампаній публічного вмовляння, яке часто проводять релігійні групи, а також політичні та громадські рухи, що зважають на такі принци­пи, як патріотизм, самопожертва заради загального добро­буту. Моральний підхід видається найефективнішим у часи широкого релігійного відродження, а також активних фаз соціальних рухів, коли більшість населення залучено до загальноальтруістичних заходів І соціальний контроль індивідуальної поведінки є найсильнішим;

- модель залякування ґрунтується на твердженні, щонаселення можна змусити не вживати наркотичні речови­ни, якщо інформаційні кампанії підкреслюватимуть небез­пеку такої поведінки;

- модель фактичних знань, або когнітивна модель, докла­дає зусиль для поліпшення способів передачі та отриманняінформації про наркотики; поширеною є думка, що програ­ми фактичних знань ефективніші стосовно осіб, які мають певний досвід уживання наркотиків;

- модель афективного навчання полягає у застосуванні афективних підходів - навчальних методик, які фокусу­ються більшою мірою на корекції деяких особистісних де­фіцитів, ніж на проблемі власне вживання наркотичних речовин; визначальним принципом є той, що тенденція до їх вживання може зменшитися або зникнути, якщо такі дефі­цити буде подолано. Проблеми, які ідентифікують у таких програмах, стосуються самооцінки, визначення та прояс­нення особистісних цінностей, прийняття рішень, навичок подолання та зменшення тривоги, розпізнавання соціально­го тиску;

- модель поліпшення здоров'я може бути використана як непрямий підхід до надання знань про наркотики. Оздо­ровчі програми заохочують розвиток альтернативних звичок. Цей підхід особливо корисний для людей, які здатні дбати про своє здоров'я;

- профілактичну роботу з позицій підходу нормалі­зації базують на таких принципах: 1) розширення розумін­ня причин, у зв'язку з якими людина звертається до нар­котиків, вивчення цих причин; 2) важливість заходів, які не дозволяють випадковим споживачам стати залежними; 3) інформація щодо ризику вживання наркотиків повинна бути подана разом з інформацією про ризик, пов'язаний із
вживанням алкоголю та тютюну; 4) образ залежної від нар­котиків людини має бути демістифікований і зведений дореальних пропорцій. Варто зняти табу на цю тему і влас­тиві їй емоційні та сенсаційні обертони; 5) ініціативи, які включають соціоекономічну та культурну емансипацію, ви­даються кориснішими, ніж залякуючі повідомлення.

Ідеї профілактики з позицій підходу нормалізації є найгуманнішими. Профілактика наркоманії повинна базуватися

не на заборонах і боротьбі з негативним, а на сприянні росту можливостей особистості розв'язувати складні життєві си­туації та робити здоровий життєвий вибір.

Соціальні працівники мають сприяти тому, щоб батьки звертали увагу на профілактику вживання психоактивних речовин. Адже стандарти поведінки, які встановлюються вдома, дають дітям сильні стимули утримуватися від нарко­тиків, і навпаки, іноді можуть провокувати експерименту­вання з ними.