Чому, на вашу думку, почали розвиватися програми зменшення шкоди та вулична соціальна робота із спо­живачами ін'єкційних наркотиків?

«Змен­шення шкоди» - це низка практичних стратегій, призначе­них для встановлення контакту зі споживачами наркотиків «на їхній території» для надання їм допомоги, спрямованої на скорочення шкоди, пов'язаної із вживанням наркотиків як для самих споживачів, так і для суспільства в цілому (мова йде про «безпечне» вживання наркотичних речовин, попередження передачі ВІЛ-інфекції, гепатиту С, сифілісу тощо через спільне використання шприців). Ця стратегія не слідує традиційним моделям ставлення до проблеми нарко-залежності як до питання моралі, кримінального права або як до хвороби, а натомість зосереджує свою увагу на по­ліпшенні здоров'я окремого індивіда та суспільства в цілому.

Модель пропонує різні напрями роботи, включаючи допомогу тим людям, які хочуть припинити вживання нарко­тиків. Програма не розглядається як «лікування», в цій ро­боті можуть бути зайняті як професіонали, так і колишні та активні споживачі наркотиків. Але при цьому відмова від вживання наркотиків є оптимальним результатом діяль­ності моделі.

Компонентами програм зменшення шкоди є:

- інформаційно-освітня робота: розробка інформацій­них матеріалів разом зі споживачами наркотиків; на­вчання через волонтерів з числа колишніх чи «одужу­ючих» наркоманів; робота в громадах груп ризику;

- доступ до добровільних та конфіденційних послугохорони здоров'я;

- добровільне й конфіденційне консультування та тес­тування на ВІЛ;

- доступ до дезінфікуючих засобів;

- доступ до чистих шприців;

- доступ до метадонової чи іншої замісної терапії;

- доступ до презервативів.

Складовою програм зменшення шкоди є вулична соці­альна робота, спрямована на встановлення контакту та на­дання допомоги тим клієнтам, які не належать до числа ко­ристувачів існуючих служб чи послуг та з якихось причин є важкодоступними для закладів системи охорони здоро­в'я. Вулична робота - це також донесення профілактичної інформації до споживачів наркотичних речовин у ті місця, де вони зазвичай збираються, проводять час (наприклад, точки продажу наркотичних речовин у місті, квартири спо­живачів, навчальні заклади, наркологічні чи інфекційні лі­карні, пенітенціарні заклади).

Ключовою метою проведення вуличної роботи, як і програм зменшення шкоди в цілому, є зміна норм поведін­ки в групі споживачів наркотичних речовин. Однак зміна соціальних норм неможлива без зміни поведінки окремих членів цієї групи. Тому найефективнішою формою вуличної роботи визнано роботу за принципом «рівний - рівному» («залучення наставників одного віку і однакового походження для передачі просвітницьких послань цільовій групі»), що дозволяє використовувати індивідуальний досвід та формува­ти індивідуальний підхід до кожного клієнта програми.