Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Актуалізація опорних знань студентів: Бесіда
|
|
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНА КАРТКА ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ № 19
Тема: Розпад СРСР. Нові незалежні держави на пострадянському просторі.
Кількість годин: 2
Вид заняття: лекція
Мета заняття: Повідомити студентам нові знання; розвивати (формувати) їх уміння і навички, серед котрих: називати основні події в країнах регіону; показувати на карті кордони СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи; описувати розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до „перебудови” М. Горбачова; характеризувати демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР; визначати причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі; зіставляти шляхи внутрішньополітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ століття – на початку ХХІ століття; давати власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі; тлумачити, співвідносити і застосовувати поняття і терміни: „депортація”, „десталінізація”, „хрущовська відлига”, „дисиденство”, „експансія”, „Празька весна”, „соціалізм з людським обличчям”, „оксамитові революції”. Виховувати, формувати у студентів особистісне ставлення щодо основних фактів, подій, явищ, постатей, пов’язаних з новими незалежними державами на пострадянському просторі.
Міжпредметні зв’язки: історія України, соціологія, політологія, культурологія
Матеріально-технічне забезпечення заняття: підручник, методичні комп’ютерні посібники, мультимедійне обладнання, презентація.
Організація заняття: привітання, перевірка присутності студентів та готовності аудиторії до заняття, оголошення теми лекції та її плану, формулювання мети лекції, ознайомлення з літературою.
Мотивація: Викладач: Л. Брежнєв керував країною упродовж 18 років. Історики визначали цей період як застій. Назва стала популярною, хоч вона і не повною мірою віддзеркалює сутність брежнєвської епохи. «Застій» — відсутність розвитку, проте ситуація у СРСР була значно складнішою.
У березні 1985 р. Генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М. Горбачова. Із цієї події починається завершальний період історії СРСР, що дістав назву «перебудова», який закінчився розпадом СРСР.
ПЛАН
1. Розпад СРСР.
2. Росія в 90-ті роки ХХ – на початку ХХІ століття.
3. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.
Актуалізація опорних знань студентів: Бесіда
1. Коли постав СРСР?
2. Які періоди в історії СРСР можна виокремити?
Самостійна робота: Опрацювати питання: СРСР від завершення епохи Сталіна до розпаду Радянського Союзу.
Домашнє завдання: Опрацювати відповідний матеріал підручника, вивчити конспект. Виконати завдання на контурній карті.
Література: