Історична довідка про лікарсько-технічну сировину

Тема 1. Предмет та задачі курсу. Заготівлі сільськогосподарської продукції та сировини в Україні.

План

1. Предмет і задачі курсу «Товарознавство сільськогосподарської продукції і сировини»

Заготівлі сільськогосподарської продукції та сировини в Україні.

Історична довідка про лікарсько-технічну сировину

Мета: Визначення предмету, мети та задач курсу, історія розвитку науки про сировину рослинного та тваринного походження.

Основні джерела сировини в Україні, роль та значення споживчої кооперації у заготівлі лікарсько-технічної сировини в Україні. Дані про заготівлю сировини рослинного та тваринного походження споживчою кооперацією України в цілому, в межах окремих областей і по певних видах.

Література:

1. Скалецька Л.Ф. Товарознавство продукції рослинництва: навч. посібник / Л.Ф. Скалецька, Г. І. Подпрятов, В. І. Войцехівський. – К.: Арістей, 2005. – 496 с.

2. Мірзоєва Т.В. Особливості вітчизняного ринку лікарських рослин в умовах сьогодення / Т. В. Мірзоєва // Інноваційна економіка. ‑ № 6. – 2013. – С. 209 ‑ 211

3. Демкевич Л. І. Календар збирання та напрями використання лікарсько-технічної рослинної сировини України / Л. І. Демкевич – К.: Укоопосвіта, 1985. – 55 с.

4. Актуальні проблеми лікарського рослинництва в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.propozitsiya.com

5. Желага А.М. Лікарська рослинна сировина як основа для виробництва якісних фармацевтичних препаратів / А.М. Желага, Т.М. Безпала. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://gisar.eu/ru/node/1618

6. Заготівля сировини. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.likttravu.com.ua

7. Комарніцький В. Лікарські рослини – це рентабельно / В. Комарніцький. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.tovtry.km.ua

8. Лікарські рослини, їх поширення та застосування. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www. likarski-travi.ks.ua

1. Предмет і задачі курсу «Товарознавство сільськогосподарської продукції і сировини»

Однією з важливих ланок сільськогосподарського виробництва є реалізація виробленої продукції. Крім знань вимог стандартів до кожно­го виду продукції залежно від цільового її призначення, необхідні знання і вміння правильно оцінити партію продукції, призначеної для реалізації. В технології оцінки є загальні методи, які можна застосовувати до великих груп продукції: 1) зернової; 2) круп'яної; 3) олійної; 4) плодоовочевої; 5) бульб картоплі; 6) сировини лікарсько-технічних культур тощо. Проте більшість особливостей підготовки оцінки якості тієї чи іншої партії продукції рослинництва пов'язано з особливостями виду, роду, типу, підтипу зерна, сорту плодоовочевих культур, виду технічної сировини тощо.

«Товарознавство сільськогосподарської продукції і сировини» ‑ дисципліна, яка вивчає її товарні та споживчі якості, фактори, що впливають на товар і його харчові цінності. Знання їх дасть можливість забезпечити надходження до споживача, заготівельника, на переробні підприємства високоякісної продукції та у відповідні терміни.

Продукція АПК як товар має певну споживчу (технологічну, харчову, кормову) вартість, тобто здатність задовольняти потреби людини. Товаром різні види продукції рослинництва стають при їх реалізації. До настання цього моменту докладається багато зусиль у різних сферах, а саме: вироб­ництво насіння, машин, тари, добрив, отрутохімікатів тощо; вирощування врожаю, який треба довести до такого рівня, щоб частина його стала това­ром. Тому предметом вивчення товарознавства сільськогосподарської продукції і сировини є не лише товарознавчі її властивості, але й способи підготовки партій зерна, бульб картоплі, плодів і овочів різного цільового призначення, лікарсько-технічної сировини до реалізації.

Першим кроком на шляху врожаю до реалізації є високоякісна його обробка, тому важливо вивчити її способи.

Вирішальним при здійсненні товарної обробки є оптимальні терміни її проведення та відповідна тара, що також входить до вивчення товарознавства. Третя умова забезпечення збереження високої якості зер­на, плодів і овочів, лікарсько-технічної сировини, як товару, що є сукупністю живих організмів, - це дотримання умов транспортування та зберігання. Цим питанням у товарознавстві також відведено чільне місце.

Три перші умови тісно взаємопов'язані з фізичними та морфологіч­ними властивостями різних об'єктів (видів зернових, круп'яних, олійних, бульб картоплі). Лише овочі та плоди використовуються у свіжому ви­гляді, решта продукції рослинництва ‑ в переробленому. Тому важли­вим є знання не лише про морфологічну будову, біологічні властивості, а й хімічний склад, який забезпечує цінність переробленої продукції, як товару.

Щоб правильно визначити якість кожної партії різних видів сировини майбутній спе­ціаліст має всебічно знати всі показники якості, способи їх визначення, технологію відбору середнього зразка, за яким здійснюють оцінку будь-якої партії, щоб з максимальною доцільністю, за найвищою ціною реалі­зувати відповідну продукцію.

Останнє як наука також базується на знаннях із хімії, фізики, біології, ботаніки, мікробіології. Товарознавство тісно пов'язано з економікою сільськогосподарської галузі, яка значною мірою залежить від кваліфікації спеціалістів у товарознавстві, а також в організації реалізації товару. Товарознавство, поряд з економічними дисциплінами, сприяє вивченню та ефективному використанню товарних ресурсів, попередженню втрат, під­вищенню якості продукції, а значить, і рентабельності галузей овочівництва, садівництва та рослинництва.

Товарознавство сільськогосподарських продуктів і сировини поділилося на підрозділи: зерноборошняних та хлібобулочних виробів, м'ясних, молоч­них, рибних, плодоовочевих товарів тощо.