Методи прогнозування можливого банкрутства

8.4. Вплив інфляції на прийняття рішень фінансового характеру

8.1. Аналітична діагностика можливого банкрутства

Під банкрутством підприємства розуміють неможливість виконання ним своїх фінансових зобов’язань перед:

– фіскальною системою щодо слати податків, пені та штрафів;

– бюджетом і позабюджетними цільовими фондами, які необхідно оплачувати в установленому законом порядку;

– фінансово-кредитною системою щодо повернення кредитів, позик, і сплати відсотків за користування ними;

– кредиторами за поставлену сировину, матеріали, товари або послуги згідно з укладеними договорами;

– акціонерами і власними працівниками щодо оплати праці, виплати дивідендів, виплат за трудовими угодами та колективним договором тощо.

Незадовільна структура балансу – це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли за рахунок свого майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов’язань перед кредиторами у зв’язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна.

Неплатоспроможність підприємства, означає, що воно:

– поглинає ресурси або засоби кредиторів (постачальників, банків, власних працівників, акціонерів), їх товари, гроші та послуги;

– формує недоплати з податків та інших обов’язкових платежів.

Банкрутство є наслідком розвитку кризового фінансового стану, коли підприємство проходить шлях від епізодичної до стійкої (хронічної) неплатоспроможності. Передумовою банкрутства є тривалий нестабільний стан фінансів підприємства та їх неефективне використання.

8.2. Характеристика показників неплатоспроможності підприємства

Насамперед оцінка імовірності банкрутства проводиться за даними експрес-діагностики фінансового стану. При цьому здійснюють аналіз і оцінку структури балансу підприємства та розраховують коефіцієнт ліквідності і коефіцієнт забезпеченості власними і оборотними коштами.

Структура балансу підприємства визнається незадовільною, а підприємство неплатоспроможним, якщо задовольняється одна з таких умов:

1. Коефіцієнт покриття (ліквідності) на кінець звітного періоду < 1.

2. Коефіцієнт забезпеченості власними коштами < 0, 1.

При незадовільній структурі балансу здійснюють перевірку реальної можливості відновлення платоспроможності підприємства за допомогою розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності строком на 6 місяців за такою формулою:

,

де К_пк, К_пп – коефіцієнт покриття на кінець і початок звітного періоду;

К_пнр – нормативне значення коефіцієнта покриття;

6 – період відновлення платоспроможності в місяцях;

Т – звітний період у місяцях.

Якщо коефіцієнт відновлення менший за 1, то підприємство в найближчі 6 місяців не має реальної можливості відновити свою платоспроможність. Якщо коефіцієнт відновлення більший 1, це означає наявність у підприємства реальної можливості відновити свою платоспроможність протягом 6 місяців, тому можна відкласти рішення про визнання структури балансу незадовільною.