Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тестування
Тестування. Тести широко застосовують у різних галузях психологічної науки, у тому числі й військовій психології. Тестування — це метод психологічної діагностики, провідним організаційним моментом якого є застосування стандартизованих запитань та завдань (тести), що мають певну шкалу значень. Метод використовується для стандартизованого вимірювання індивідуальних відмінностей особистості. У збройних силах тестові методики почали використовувати на початку Першої світової війни. Так. у США на початку цісї війни було розроблено тестові методики для оцінки призовників у різні роди військ. Цей захід розглядався у США як таємна психологічна зброя. Було обстежено І млн. 700 тис. солдатів та 40 тис. офіцерів. За отриманими даними диференціювали військовослужбовців у військові частини для чорнових робіт, військові школи та комплектування військових частин за родами військ. Після Першої світової війни тести широко використовували для профвідбору та профорієнтації. У СРСР у 20-ті pp. тести використовувались, але через брак спеціалістів часто неуспішно, що стало однією з причин дискредитації тестів. З 30-60-х pp. XX ст. тести почали використовувати під час добору льотчиків. Нині у Збройних силах України тестування широко використовується для: військово-професійної підготовки й добору; діагностики розвитку особистості військовослужбовця; військової освіти; психологічного консультування тощо. Цей метод дає змогу з певною вірогідністю визначити актуальний рівень розвитку у військовослужбовців необхідних навичок, знань, особистісних характеристик тощо. Методика тестування умовно поділяється на три етапи: —вибір тесту (зумовлений метою тестування і ступенем достовірності й надійності тесту); —проведення тесту (обумовлюється інструкцією до нього); —інтерпретація результатів тесту (визначається системою теоретичних припущень відносно предмета дослідження). За функціональною ознакою тестів щодо предмета дослідження розрізняють тести інтелекту, тести креативності, тести досягнень, критері-ально орієнтовані, особистісні тощо. Тести інтелекту — методи психологічної діагностики виявлення розумового потенціалу індивіда. У більшості з них досліджуваному на спеціальному бланку пропонують вказати запропоновані логічні відношення класифікації, аналогії, узагальнення між термінами, поняттями, явищами. Своє рішення він викладає або в письмовій формі, або роблячи відповідну помітку на запропонованому бланку відповідей. Іноді завдання складаються з малюнків, геометричних фігур тощо. Успішність дій досліджуваного визначається за кількістю правильно розв'язаних завдань, за нею ж виводиться коефіцієнт інтелекту. Найбільш поширені та відомі тести: структура інтелекту Амтгауера; шкала вимірювання інтелекту Векслера; шкільний тест розумового розвитку тощо. Тести креативності — сукупність методик для вивчення й оцінки творчих здібностей особистості. Здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації було виділено серед інтелектуальних здібностей в окремий тип і названо креативністю. Фактори творчих досягнень особистості вивчають за двома напрямами: а) аналіз життєвого досвіду й індивідуальних особливостей творчої особистості: б) аналіз творчого мислення та його продуктів (фактори креативності: гнучкість і чіткість мислення, чутливість до проблем, оригінальність, кмітливість та ін.). Найбільш відомі тести креативності: тести, створені Дж. Ґілфордом разом зі співробітниками (1958), Є. Тарансом (1962), та методика дослідження інтелектуальної активності особистості — «Креативне поле», створена Д.Б. Богоявленською. Тести досягнень — методика психологічної діагностики, що виявляє ступінь володіння особистістю конкретними знаннями, навичками, вміннями. Тести досягнень близькі за змістом до тестів спеціальних здібностей, але, на відміну від них, виявляють те, що було засвоєно досліджуваними під час виконання певної діяльності з конкретними завданнями та вимогами, а не узагальнені вміння, які формуються в процесі нагромадження життєвого досвіду. Розрізняють три види тестів досягнень: —тести дій (для виявлення вміння виконувати дії з використанням механізмів, матеріалів, інструментарію); —тести письмові (завдання подаються на спеціальних бланках і полягають у виборі правильної відповіді на запитання — вербальне або графічне); —усні тести (на заздалегідь підготовлену систему запитань даються усні відповіді, під час їх оцінювання враховується правильність формулювання відповідей). Тести досягнень широко використовуються в іноземній психологічній службі (наприклад, у школах), у вітчизняній же психологічній практиці вони широкого застосування не мають. Тести особистісні — методики психодіагностики, за допомогою яких вимірюються різні якості особистості та її характеристики: настанови, цінності, відношення, емоційні, мотиваційні та міжособистісні властивості, типові форми поведінки. Тести особистісні мають кілька сот різновидів, тому дуже важливим є правильне тлумачення та відповідальне використання результатів цих тестів. Вони, як правило, мають одну з трьох форм: —шкали та опитувальні листи; —ситуативні тести або тести діяння, в яких подаються перцептивні, когнітивні або оцінні завдання, оцінку себе, своїх особистісних характеристик тощо; —проективні методи. Поряд зі змістовими класифікаціями методів тестування існують також інші. За особливостями завдань, які використовуються в процедурах, тести можуть поділятися на вербальні та практичні; за формою процедури дослідження: групові й індивідуальні. Залежно від обмежень у часі — на тести швидкості та результативності.
|