ВИСНОВКИ. Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

Проведене дослідження підтвердило основні положення висунутої гіпотези та дозволило сформулювати висновки відповідно до поставлених завдань:

· було розкрито суть і надано змістовну характеристику понять «прийом», «ігрові прийоми», «гра», «дидактична гра», «умова», «дидактична умова»;

· визначено роль ігрових прийомів під час навчання фонетики на уроках англійської мови;

· експериментально перевірено вплив педагогічних умов використання ігрових прийомів у процесі навчання фонетики молодших школярів.

Теоретично обґрунтовано доцільність використання ігрових прийомів у формуванні фонетичних навичок і вмінь молодших школярів на уроках англійської мови.

Використання ігрових прийомів на уроках англійської мови дозволило підтримувати інтерес учнів до вивчення англійської мови та дало змогу вчителю зацікавити учнів, урізноманітити навчальну діяльність учнів та уникнути монотонності під час вивчення мови.

Науково обґрунтовано основні критерії та показники, які відображали зміни у розвитку фонетичних навичок, а саме: темп мовлення, паузація, визначення фразової мелодики, розрізнення наголосу у складних та похідних словах, визначення довготи / короткості голосного, наявність / відсутність придиху.

Експериментально доведено на основі уточнених критеріїв та показників рівнів розвитку фонетичних навичок і вмінь молодших школярів, що використання ігрових прийомів сприяють:

а) позитивній динаміці розвитку фонетичних навичок і вмінь;

б) підвищенню оволодіння загальнонавчальними вміннями й навичками контрольної роботи (планувати навчальну роботу, раціонально використовувати час на виконання контрольної роботи, аналізувати свої дії, здійснювати самоконтроль тощо);

в) підвищенню інтересу й загальної мотивації учнів до процесу пізнання завдяки новим формам роботи; активізації процесу навчання через динамічність, привабливість представлення наочної інформації; ігровій складовій навчальних завдань; сполученню різних форм навчальної діяльності школярів; оперативності отримання необхідних даних у достатньому обсязі; об’єктивності перевірки й оцінювання знань, умінь та навичок учнів.

Вірогідність отриманих результатів підтверджено методом математичної статистики.

Високий рівень значно підвищився в експериментальному класі на 5%, тоді як на констатувальному етапі експерименту він складав 23%, середній рівень на констатувальному етапі складав 38%, то зараз − 46 %, достатній рівень на констатувальному етапі складав 31%, де на експериментальному етапі маємо нижчий показник − 24%, низький рівень знизився на 8%.

Порівняльний аналіз експериментальних даних довів, що вихідна методологія була правильною, поставлені завдання виконано, мету досягнуто. Одержані теоретичні й практичні висновки сприяють подальшому впровадженню ігрових прийомів у процес навчання фонетики англійської мови молодших школярів.