Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Хімічний склад, будова та функції плазматичної мембрани






Плазматична мембрана обмежує цитоплазму і захищає її від впливів навколишнього середовища, бере участь у процесах обміну з довкіллям. Вона утворює вирости, вгини, зморшки, мікроворсинки, «які набагато збільшують зовнішню та внутрішню поверхні клітини. У плазматичній мембрані розміщені деякі ферменти, потрібні для обміну речовин.

Плазматична мембрана завтовшки 6-10 нм. Вона хвилеподібно рухається, сприяючи пересуванню макромолекул. Її поверхня неоднорідна, відмінні також фізіологічні властивості різних ділянок. Плазматична мембрана визначає розміри клітин, вона міцна та еластична.

Функції плазматичної мембрани:

Захисна – оберігає внутрішнє середовище клітини від несприятливих впливів. Зокрема, серед мембранних білків є такі, що здатні зв’язувати антигени (мікроорганізми і речовини, які клітина сприймає як чужорідні) і тим самим запобігати іншому проникненню в клітину;

Забезпечення обміну речовин з навколишнім середовищем.

Плазматична мембрана характеризується напівпроникненістю: одні сполуки можуть швидко проходити через неї, інші – повільніше або взагалі не можуть пройти через неї. Сполуки, необхідні для життєдіяльності клітин проникають через плазматичну мембрану за допомогою активного і пасивного транспорту;

Сигнальна або рецепторна – у плазматичну мембрану вбудовані сигнальні білки, здатні у відповідь на дію різних факторів навколишнього середовища змінювати свою структуру і внаслідок цього передавати сигнали до клітини.

Міжклітинні контакти в багатоклітинних організмах. На мембранах двох сусідніх клітин можуть утворювати складки або вирости, які міцніше сполучають між собою клітини. Часто міжклітинні контакти забезпечують особливі структури – десмосоми. найчастіше їх спостерігають в епітеліальних тканинах. При цьому мембрани двох клітин розташовані паралельно одна одній і розділені простором, завширшки 30 нм, у якому міститься пластинка із щільної речовини. Клітини рослин сполучаються між собою завдяки утворенню мікроскопічних канальців, вистелених мембраною і заповнених цитоплазмою – плазмодесм.

Опорна – до білків мембрани приєднуються елементи цитоскелету.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.006 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал