Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Соціальна девіація: сутність і типологія.
|
|
Девіація - це відхилення від прийнятих у суспільстві норм, починаючи від незначних і завершуючи найбільш суттєвими та серйозними, що загрожують життєдіяльності окремих груп, суспільству загалом.
Соціальні відхилення - це не випадкові факти, а процеси, що набули певного поширення в суспільстві.
Для того, щоб індивідуальні негативні відхилення набули якості соціальних, потрібні такі умови:
o однакова спрямованість таких відхилень у подібних груп людей в однакових умовах;
o близькість причин, які викликають ці відхилення; повторюваність, стійкість зазначених явищ.
Критерії девіантності змінюються в часі, і навіть у межах однієї і тієї самої культури. Девіація - справа соціального визначення*285. Поняття девіації може мати сенс, коли соціальній ситуації притаманний консенсус у визначенні правил соціального життя. Стабільність такого консенсусу зумовлює чітке визначення " девіації" як того, що відхиляється, порушує визначені типові очікування щодо поведінки особистості. К3 оли таких типових очікувань немає, не можна бути девіантом*286. Оцінка девіантності поведінки тісно пов' язана із тим, хто висуває про неї судження. Залежно від " суддів" поведінка може вважатися девіантною або ні. Щоб визначити відхилення, потрібно знати норми, мати їх. Девіації поділяють на індивідуальні та групові.
| Індивідуальне відхилення | окремий індивід відкидає норми своєї субкультури |
| Групове відхилення | розглядається як конформна поведінка члена деві-антної групи щодо її субкультури |
У реальному житті ці два типи відхилень найчастіше взаємно перетинаються.
| Первинна девіація | Поведінка з відхиленням, яка загалом відповідає культурним нормам, прийнятим у суспільстві. Відхилення незначні і терпимі. Соціальним середовищем індивід не визначається як девіант і сам не вважає себе таким. Це відхилення сприймається як маленька витівка, ексцентричність чи помилка (незначна). Індивід продовжує жити колишнім життям, займати те саме місце в системі статусів і ролей, як і раніше взаємодіяти з членами групи. Девіанти залишаються первинними доти поки їх дії укладаються в межах соціально прийнятої ролі. |
| Вторинна девіація | Відхилення від існуючих у групі норм, яке соціально визначається як девіантне. Особа при цьому ідентифікується як девіант. Іноді у разі здійснення навіть єдиної дії (зґвалтування, гомосексуалізм, вживання наркотиків і т.д.) або помилкового звинувачення, до індивіда приклеюється ярлик девіанта. Варто одержати ярлик девіанта, як одразу з'являється тенденція до переривання багатьох соціальних зв'язків із групою і навіть можлива ізоляція. Таким чином, вторинне відхилення може змінити все життя людини. |