Глобалізація та її суть

ГЛОБАЛЬНА ЕКОНОМІКА

(для студентів спеціальностей галузі знань 0305 «Економіка та підприємництво»)

ЗМІСТ

ТЕМА 1: ЧАСОВІ МЕЖІ ФЕНОМЕНУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ 3

1.1 Глобалізація та її суть. 3

1.2 Історичні рамки глобалізації 5

1.3 Форми прояву глобалізації на сучасному етапі 7

ТЕМА 2: СУЧАСНА МЕТОДОЛОГІЯ ГЛОБАЛІСТИКИ.. 8

2.1 Становлення глобалістики як науки. 8

2.2 Основні школи сучасної глобалістики. 10

2.3 Становлення теоретичної бази глобалістики. 11

ТЕМА 3: ГЛОБАЛІЗАЦІЯ СВІТОВОГО РИНКУ.. 14

3.1 Світовий ринок у системі міжнародних економічних відносин. 14

3.2 Глобалізація ринків, глобалізація виробництва, міжнародна спеціалізація 16

3.3 Глобалізація міжнародного фінансового ринку. 17

ТЕМА 4: МІЖНАРОДНА ТОРГІВЛЯ.. 19

4.1 Тенденції розвитку світової торгівлі 19

4.2 Державне регулювання міжнародної торгівлі 21

4.3 Міжнародна торгівля послугами. 22

4.4 Платіжний баланс. 23

ТЕМА 5: МІЖНАРОДНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕҐРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ ТА ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ.. 25

5.1 Міжнародна економічна інтеграція. 25

5.2 Вільні економічні зони. 27

ТЕМА 6: СВІТОВА ВАЛЮТНА СИСТЕМА.. 31

6.1 Основи світової валютної системи. 31

6.2 Європейська валютна система. 32

6.3 Ринок іноземних валют. 34

6.4 Міжнародні кредитні відносини. 34

ТЕМА 7: УКРАЇНА ТА ЄВРОАТЛАНТИЧНІ СПІЛЬНОТИ.. 36

7.1 Можливості стійкого розвитку України. 36

7.2 Україна і СОТ. 37

7.3 Інтеграція України в НАТО та ЄС.. 39

ТЕМА 8: ТРАНСКОРДОННА ЄВРОРЕГІОНАЛІЗАЦІЯ.. 41

8.1 Проблеми транскордонної єврорегіоналізації 41

8.2 Транскордонне співробітництво України і Польщі 42

Заняття № 1

ТЕМА 1: ЧАСОВІ МЕЖІ ФЕНОМЕНУ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

План

1.1 Глобалізація та її суть

1.2 Історичні рамки глобалізації

1.3 Форми прояву глобалізації на сучасному етапі

Глобалізація та її суть

Глобалізація – це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об’єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. У результаті глобалізації світ стає більш зв’язаним і залежним від усіх його суб’єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб’єктів.

Термін «глобалізація» набрав поширення у науці на рубежі 70-80-х років ХХ ст. Вважається, що першим його використав у 1981 р. американський соціолог Дж. Маклін. Але якщо він тільки окреслив контури процесу, то професор Гарвардської школи бізнесу Т. Левітт наповнив термін «глобалізація» реальним практичним змістом. У статті «Глобалізація ринків», опублікованій у 1983 р. у журналі «Гарвард Бізнес Рев’ю», він визначив глобалізацію як світову конвергенцію ринків завдяки існуванню нової форми підприємств, які були названі «глобальними фірмами».

До джерел та процесів, які в сукупності формують явище глобалізації, західні та вітчизняні вчені відносять:

– стабільні та довготривалі наслідки світової господарської діяльності, які досягли глобальних масштабів;

– бурхливий розвиток комунікацій, інформаційних технологій, який сприяв утворенню єдиного технічного та інформаційного простору;

– появу нових суб’єктів світової економіки і політики (транснаціональних корпорацій, держав, міжурядових організацій – суб’єктів глобальних відносин);

– соціокультурні трансформації: більш виразних рис набуває характер глобального наукового прогресу, формування так званого багатокультурного середовища, багатонаціональних трудових колективів тощо.

Процес глобалізації розвивається під впливом сукупності техніко-технологічних, соціально-економічних, політичних, морально-етичних і культурних чинників (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 – Чинники глобалізації

Глобалізація проявляється у трьох формах: економічній, культурній та політичній.

З погляду економістів, глобалізація визначається як виникнення глобалізованої економіки, в якій національні економіки розділяються, а потім знов поєднуються в системі угод і процесів на міжнародному рівні. У цій глобалізованій економіці кордони національних економік більше не є суттєвими, і вона підпорядковується власній логіці, яка відрізняється від логіки економічних відносин між незалежними національними об’єктами.

З точки зору культурологів, глобалізацію можна розглядати як процес формування на міжнародному рівні культурно-інформаційного простору, який являє собою результат процесу розповсюдження, обміну комунікаційних технологій між різними частинами співтовариства.

З точки зору політиків, глобалізація розглядається як підйом у власній могутності нового «поліцентричного» центру світу як антитези існуючому світові, де панує держава, пов’язана з ним тісними узами. Цей новий світ ґрунтується на недержавних, чи транснаціональних зв’язках.

Найбільше глобалізовані країни станом на 2010 рік представлені у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 – Рейтинг країн за індексом глобалізації

Виділяють три основні механізми глобалізації:

1) зростання конкуренції на міжнародних товарних ринках;

2) набуття виробництвом багатонаціонального характеру внаслідок делокалізації виробничих потужностей;

3) посилення міжнародної інтеграції фінансових ринків.