Захист працюючих

Засіб колективного захисту – засіб, призначений для одночасного захисту двох або більше працюючих.

До основних із цих засобів належать огороджувальні та запобіжні улаштування, блокування, сигналізатори про небезпеку, розпізнавальне фарбування і знаки небезпеки, дистанційне керування, спеціальні засоби безпеки (наприклад, розриви і габарити безпеки). Ці засоби безпеки проектуються як основні частини або ознаки технічного обладнання, а знаки безпеки та спеціальні засоби захисту можуть використовуватися також і у виробничих приміщеннях або на територіях підприємств.

Огородження призначені для ізоляції небезпечних зон, що запобігають прониканню туди людей. За засобами встановлення і особливостями експлуатації огородження поділяються на знімні, відкидні, розсувні та такі, що відкриваються. Застосовувати знімні огородження та огородження, що відкриваються, допускається тільки в тих випадках, коли за конструктивними особливостями обладнання не можна передбачити незнімні огородження. Ці огородження повинні бути зблоковані з пусковим, сигнальним або гальмуючим улаштуванням обладнання.

Конструктивно огородження виконують у вигляді корпусів обладнання, жорстких суцільних щитів, кожухів, ґрат, сіток, жалюзі та ін. Знімні, відкидні і розсувні огородження, а також дверцята, що відкриваються, кришки, щитки цих огороджень або в корпусах обладнання повинні мати улаштування, які виключають їх випадкове знімання чи відкривання, а при необхідності мати блокування, які забезпечують припинення робочого процесу в момент знімання або відкривання огородження. Запобіжні захисні засоби призначені для автоматичного вимкнення машин і механізмів, якщо їх робочі параметри або виробничі умови (температура, тиск, загазованість, напруга та ін.) відхиляються від допустимих значень. Як запобіжні засоби, використовують електроконтактні термометри (теплове обладнання деревообробних підприємств), запобіжні клапани, гальмівні улаштування, кінцеві вимикачі, реле захисту від великих струмів та ін.

Блокування за конструкцією та принципом дії поділяються на: механічні, електричні, фотоелектричні, пневматичні, гідравлічні, комбіновані. Вони не дозволяють функціонувати робочому процесу з недіючими засобами безпеки.

Сигналізатори про небезпеку, тобто засоби інформування про роботу обладнання та небезпечні і шкідливі фактори, що виникають при цьому, за способом інформації поділяються на: звукові, візуальні, комбіновані (світлозвукові) та одоризаційні. За призначенням сигналізація буває оперативна і попереджувальна та розпізнавальна. Як сигналізатори про небезпеку, використовують знаки, які за цільовим призначенням поділяються на чотири групи: заборонні (забороняють або обмежують дію, наприклад: «Не вмикати – працюють люди!»), попереджувальні (попереджують про можливу небезпеку, наприклад: «Висока напруга»), приписуючі (дозволяють виконувати операції тільки з дотриманням конкретних вимог, наприклад: «Перш ніж вмикати газовий апарат, перевір тягу»), вказівні (інформують про місце пункту першої допомоги, зберігання засобів).