![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Інтегральні показники ефективності ЗЕД.
1. На макроекономічному рівні економічна ефективність зовнішньої торгівлі відображається в економії національної праці, що досягається країною у підсумку її участі в міжнародному поділі праці та зовнішньоторговельному товарообігу. Більш конкретно це характеризують коефіцієнти експортної та імпортної участі держави в торгівлі. Коефіцієнт експортної участі відображається формулою:
Ке = Е / ВВП, де Е - сума національного експорту, ВВП – сума відповідного макроекономічного показника.
Коефіцієнт імпортної участі відображається формулою:
Кі = І / ВВП, де І – сума національного імпорту.
На мікроекономічному рівні під зовнішньоторговельною ефективністю розуміють насамперед ступінь зростання доходу від операцій, зокрема прибутку. До числа основних показників відносяться такі: - зростання прибутку від реалізації продукції, балансового та чистого прибутку; - рентабельність торгівлі в цілому, експорту та імпорту окремо. Прибуток від реалізації в t – ому році можливо розрахувати за формулою:
П = ВВt Х К + ВРt - Сt, де ВВt – валютна виручка від реалізації за відрахуванням валютних витрат на гарантійне технічне обслуговування і ремонт у іноземного споживача у t – році; К – офіційний валютний курс НБУ; ВРt - виручка від реалізації на внутрішньому ринку; Сt – повна собівартість усієї продукції, що реалізована. Балансовий прибуток розраховується як сума прибутку від реалізації та позареалізаційних прибутків від ЗЕД за відрахуванням сплат за кредит, зокрема відсотки та штрафи. Чистий прибуток є різницею між балансовим прибутком і податком на прибуток. Ми свідомо не урахували особливості повернення ПДВ експортерам та інші податкові пільги та зобов`язання. Рентабельність зовнішньоторговельних операцій розраховується як свідоме вам відношення обраного показника прибутку до повної собівартості. Ефективність експорту в загальному вигляді має такий вираз:
Е = (Цe / Цoe) > 1, де Це – чистий гривневий еквівалент валютної виручки за товар, який експортується, за відрахуванням додаткових витрат, які пов`язані з оформленням експортної операції; наведемо таку формулу: Це = ВВ Х К - Де – Ме, де ВВ – валютна виручка за реалізацію даного товару; К – курс валют; Де – додаткові витрати, які пов`язані з експортом, наприклад з обов`язковим продажем 50 % валютної виручки через уповноважений банк; Ме - митні платежі за експорт. Цое – оптова внутрішня гривнева ціна товару без ПДВ і акцизного збору. Рентабельність експорту Ре = (Це / Се) Х 100 %, де знаменник – повна собівартість експортного товару. Методика визначення ефективності імпорту залежить від мети імпортування і має два підходи. Перший підхід характерний для ситуації купівлі товару виробничого призначення іноземного походження як альтернативи закупці на внутрішньому ринку. У даному випадку імпортер порівнює власні зовнішньоторговельні витрати з внутрішньою оптовою ціною аналогічного товару. Ефективність імпортної операції Еі = Цоі / Ці, де Цоі – оптова ціна внутрішнього ринку; Ці – грошові витрати імпортера на закупку даного товару з урахуванням митних та інших витрат на легалізацію зовнішньоторговельної операції. Імпорт є ефективним, якщо Еі > 1. Другий підхід використовується при імпорті товару з метою подальшого перепродажу на внутрішньому ринку. При реалізації в оптовій торгівлі імпортер отримує оптову ціну з ПДВ. Але він сплачує не повну величину, а різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, зокрема сум ПДВ, які були сплачені при митній очистці товару. Тому чиста виручка імпортера при реалізації в оптової ланці складатиме Цоі – ПДВ бюдж. Показник ефективності імпорту Еі = (Цоі – ПДВ бюдж) / Ці, де Ці – повні витрати на оприбуткування імпортного виробу. Зрозуміло, що операція вважається ефективною при Еі > 1. Якщо імпортер реалізує товар через роздрібну торгівлю, то чиста виручка Црі повинна зменшитися на ПДВ бюдж як різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, але останній не враховує податкові сплати на митниці. Показник ефективності імпорту Еі = (Црі – ПДВбюдж) / Ці. Як і раніше ефективною є операція з Еі > 1.
2. Показники ефективності інвестування докладно проаналізовані у посібнику “Управління зовнішньоекономічною діяльністю” за редакцією А.Кредісова. Тому пропонується самостійний аналіз таких показників: 1) оцінка чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ); 2) внутрішня норма рентабельності (ВНР); 3) метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ); 4) балансова норма рентабельності (БНР); 5) індекс прибутковості (ІП).
Розглянемо кредитний аспект зовнішньоторговельної діяльності. У наслідок того, що підсумки та витрати при кредитних відносинах розірвані у часі та змінюються протягом терміну кредита, вони придбають несумірність. Тому різночасові витрати та підсумки необхідно привести до однієї часової бази, наприклад до року поставки товару. Формула приведення до року Т валютної виручки при експорті та валютних витрат при імпорті у випадку кредиту з урахуванням відсотків виглядає таким чином: B = (Sot + SgК t Х Pk) Х (1 + Рн), де В – валютна виручка від експорту в кредит з приведенням до року Т; Sot – валютна виручка в рахунок погашення основного боргу в t-рік; Sgt - сума заборгованості за попередній сплаті відсотків у t-рік Рк – річний відсоток за кредит; Рн – норматив рентабельності або банківський відсоток за позику експортеру; Т – рік приведення валютної виручки; t – рік здійснення платежів у рахунок погашення кредиту і сплати відсотків. Експорт на кредитних умовах у більшості разів дає менший ефект, ніж повний розрахунок під час реалізації, але дуже часто тільки товарний кредит надає можливість реального збуту. Імпорт . Докладніше проаналізуємо умову валютної самостійності підприємства з іноземними інвестиціями. Вказана самостійність забезпечується при виконанні нерівності: Взt + Bвt + W вt + Vвt > Cвt + Квt + Бвt + Півt Х (1 –q) + Зівt + Зівпt, де Взt – залишок іноземної валюти на рахунку підприємства з іноземними інвестиціями; Ввt – виручка в інвалюті від реалізації в t-ому році; Wвt – надходження від сплати відсотків за використання вільних валютних коштів підприємства; Vвt – кредит в інвалюті, одержаний в t-ому році; Свt – витрати в інвалюті на оплату елементів собівартості в t-ому році; Квt – капітальні витрати на розвиток і модернізацію в інвалюті в t-ому році; Бвt – виплати підприємства по інвалютним кредитам у t-ому році; Півt – прибуток іноземного партнера, який переказується за кордон в інвалюті в t – ому році; q – ставка податку на переказ прибутку за кордон; Зівt – зарплата іноземців, яка сплачується в інвалюті або переказується у валютному вигляді за кордон у t-ому році; Зівпt – сума в інвалюті, яка переказується за кордон на пенсійне забезпечення іноземних робітників у t-ому році.
3. Інтегральний ефект діяльності підприємства, зокрема з іноземними інвестиціями при відокремленні ефективності участі вітчизняного та іноземного партнерів визначається формулою: Еінт = ((Дt – Вt) Х ---------------), де t-1 (1 + Е)
Еінт – показник інтегрального ефекту або підприємства в цілому, або кожного учасника окремо; Дt – показник доходів у t-ому році; Вt – показник витрат у t – ому році; Е – коефіцієнт дисконтування щодо визначення ступеня зниження цінності витрат і надходжень t-ого року по мірі їх віддалення від першого року розрахункового періоду. Використання коефіцієнту дисконтування здійснюється згідно міжнародній практиці оцінки ефективності інвестицій, зокрема рекомендаціями ЮНІДО щодо підготовки промислових техніко-економічних досліджень. Можливо використання таких значень Е: - для розрахунку інтегрального макроекономічного національного ефекту – 0, 1 (Ен); - для визначення ефекту діяльності підприємства в цілому – рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю або процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів країни іноземного партнера; - для розрахунку ефекту витрат вітчизняного учасника – галузевий норматив ефективності капіталовкладень; - для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного партнера – процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів його країни.
|