Зміст і послідовність виконання завдань

1.Розгляньте мікропрепарат «Клітини корінця цибулі під час поділу». Знайдіть клітини на стадії профази, метафази, анафази, телофази. На якій фазі хромосоми видні найкраще?

2.Розгляньте схему будови метафазної хромосоми. Зробіть малюнок, позначте складові частини хромосоми.

3.Розгляньте фотокаріограму здорової людини. Знайдіть гомологічні хромосоми й позначте пари цифрами.

Зробіть висновок, відповівши на питання.

Які особливості будови й функцій хромосом?

Контрольні запитання.

1.Яка хромосома називається рівноплечою, нерівноплечою?

2.Яку роль відіграє видова постійність кількості, розміру і форми хромосом?

3.Як будова хромосоми пов’язана з її функціями?

Заняття № 19

Тема. Мейоз.

Мета: вивчити етапи мейозу, його біологічне значення.

Література: Загальна біологія: (Підруч. для учнів 10-11 кл. серед. загальноосвіт. шк.) М.Є.Кучеренко та інш. – К.: Генеза, 2000. – 464с. § 18

л.2. Тагліна О.В. Біологія. 10 кл. (рівень стандарту, академічний рівень). Підруч. для загальноосв. навч. закл. – Х.: Вид-во «Ранок», 2010. – 256с.: іл. §29.

План

1. Поняття соматичних і статевих клітин, відмінності їх хромосомних наборів.

2. Мейоз:

- характеристика першого мейотичного поділу;

- характеристика другого мейотичного поділу.

3. Біологічне значення мейозу.

1. В багатоклітинних організмах відокремлюють статеві і нестатеві клітини. Нестатеві клітини називаються соматичними і мають диплоїдний набір хромосом. Статеві клітини мають гаплоїдний набір хромосом.

Процес запліднення організмів супроводжується злиттям ядер статевих клітин (гамет), унаслідок чого кількість хромосом у зиготі подвоюється. Таким чином, повинен існувати механізм, який би забезпечував зменшення кількості хромосом у статевих клітинах порівняно з нестатевими. Саме таким явищем є редукційний поділ – мейоз.

Мейоз – особливий спосіб поділу клітин, у результаті якого кількість хромо-сом зменшується вдвічі й клітини переходять з диплоїдного стану в гапло-їдний. Мейоз відбувається шляхом двох послідовних поділів, інтерфаза між якими вкорочена.

Під час першого поділу починається спіралізація хромосом, однак хрома-тиди кожної з них не розділяються. В подальшому гомологічні хромосоми зближуються, утворюючи пари. Цей процес називається кон’югація гомологічних хромосом. Цей процес поширюється на всю довжину хромосом.

Під час кон’югації може спостерігатися процес кросинговеру – під час якого гомологічні хромосоми обмінюються певними ділянками між своїми хроматидами. В кінці фази гомологічні хромосоми розходяться, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка, починається формування веретена поділу.

У метафазі першого мейотичного поділу нитки веретена поділу прикріп-люються до центромер гомологічних хромосом, які лежать по обидва боки від екваторіальної пластини.

Під час анафази 1 гомологічні хромосоми відділяються одна від одної і починають рухатись до протилежних боків клітини. Центромери окремих

хромосом не розділяються і тому кожна хромосома складається з двох хроматид.

Розходження окремих гомологічних хромосом є подією випадковою, що сприяє спадковій мінливості.

У телофазі 1 формується ядерна оболонка. Хромосоми деспіралізуються. Отже, внаслідок першого мейотичного поділу виникають клітини з гаплоїд-ним набором хромосом. Інтерфаза між першим і другим поділами вкоро-чена, молекули ДНК в цей час не подвоюються. А в клітинах багатьох рослин вона відсутня взагалі, тому вони відразу переходять до другого мейотичного поділу.

Під час профази 2 спиралізуються хромосоми, які складаються з двох хроматид, зникають ядерця, руйнується ядерна оболонка, починає форму-вання веретена поділу. Хромосоми наближуються до екваторіальної пластинки.

У метафазі 2 завершується спіралізація хромосом і формування веретена поділу. Центромери хромосом розташовуються в один ряд уздовж еквато-ріальної пластинки, і до них приєднуються нитки веретена поділу.

В анафазі 2 діляться центромери хромосом і хроматиди розходяться до полюсів клітини завдяки вкороченню ниток веретена поділу.

Під час телофази 2 хромосоми деспіралізуються, зникає веретено поділу, формуються ядерця та ядерна оболонка. Отже, у результаті другого мейотичного поділу число хромосом залишається таким, як і після першого, але кількість ДНК, унаслідок розходження хроматид до дочірніх клітин, зменшується вдвічі. Таким чином, після двох послідовних мейотичних поділів материнської диплоїдної клітини утворюються чотири гаплоїдні дочірні, кожна з яких має однаковий набір генів, але окремі гени різних дочірній клітин можуть перебувати у різних станах (представлені різними алелями). Тобто дочірні клітини, що утворилися, можуть відрізнятися за спадковою інформацією.

3. Біологічне значення мейозу. Якби під час мейозу не зменшувалася кількість хромосом, то в кожному наступному поколінні при злитті ядер статевих клітин вона зростала б удвічі. Завдяки мейозу дозрілі статеві клітини одержують гаплоїдний набір хромосом. При заплідненні відновлюється диплоїдний набір, притаманний даному виду організмів. Значення мейозу полягає в підтриманні сталості хромосомного набору організмів. Так зберігається постійні для кожного виду набір хромосом та кількість ядерної ДНК.