Правове регулювання ліцензування та патентування господарської діяльності

Ліцензування і патентування певних видів господарської (під­приємницькою) діяльності є засобами державного регулювання у сфері господарювання, спрямованими на забезпечення єдиної дер­жавної політики у цій сфері та захист економічних і соціальних ін­тересів держави, суспільства та окремих споживачів (ч. 1 ст. 14 ГК).

Ліцензія — це документ державного зразка, що засвідчує право суб'єкта господарювання — ліцензіата на здійснення вказаного в ньо­му виду господарської діяльності протягом певного терміну за умови виконання ліцензійних умов (ч. З ст. 14 ГК України). Ліцензії вида­ються на строк не менше 5 років, якщо інше не передбачено законом.

Ліцензійні умови — це встановлений з урахуванням вимог за­конів вичерпний перелік організаційних, кваліфікаційних та інших спеціальних вимог, які є обов'язковими для виконання при прове­

денні (здійсненні) видів господарської діяльності, які підлягають ліцензуванню. Дані ліцензійні умови встановлюються органами ліцензування за узгодженням з Держкомпідприємництвом України.

Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензу­ванню, наведений у ч. 2 ст.2 і ст. 9 Закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності». До таких видів, зокрема, належать:

- пошук (розвідка) корисних копалин;

- виробництво, ремонт і торгівля вогнепальною зброєю, боєпри­пасами до нього, холодною зброєю;

- виготовлення вибухових речовин і матеріалів (за переліком, який встановлюється Кабінетом Міністрів України);

- видобуток дорогоцінних металів;

- медична практика;

- діяльність арбітражних керуючих;

- посередницька діяльність митного брокера;

- послуги, пов'язані з охороною державної та комунальної влас­ності, інші певні види господарської діяльності.

Плата за користування торговим патентом є такою самою повсякденною справою, як подання звітності та сплата основних податків. До 2011 року, особливості придбання та користування торговими патентами визначалися Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996 №98/96-ВР. До вступу в силу Податкового кодексу, плата за торговий патент відносилася до загальнодержавних податків та зборів. Їй на заміну прийшов збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності, який став місцевим збором. Платники збору отримують все той же торговий патент.

Розмір ставки збору визначають органи місцевого самоврядування. Якщо говорити дуже загально, то сплачувати збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності має кожний суб’єкт господарювання, що здійснює торгівлю або надання послуг за готівку. Види торгових патентів, порядок їх придбання та користування ними, порядок та строки сплати збору прописано у статті 267 Податкового кодексу України

Відповідно до п.14.1.250 (уже не чинні ці положенні, в кінці відповіді цієї пояснення щодо виключення речень щодо торгового патенту із Податкового кодексу України «торговий патент — державне свідоцтво з обмеженим строком дії на провадження певного виду підприємницької діяльності та користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору». Торговий патент придбавається платниками збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності, який відноситься до місцевих зборів.