Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






VІІ.Кораблі українського флоту.






Перший побудований корабель «Святий Миколай» спущено на воду 1790 р. Миколаїв став центром суднобудування Півдня Російської імперії, саме на його верфях були побудовані усі кораблі Чорноморського флоту. З кінця ХVIII до кінця ХIХ ст. у Миколаєві розташовувався Штаб Чорноморського флоту, Контора Головного командира Чорноморського флоту і портів, Управління Миколаївського і Севастопольського військового губернатора і всі установи Морського відомства, у тому числі Чорноморський архів, в якому зберігались документи з історії суднобудування. З кінця ХVIII до початку ХХ ст. суднобудування у Миколаєві пройшло декілька етапів: вітрильний, паровий, залізний і броненосний. Тут працювали не лише казенні верфі, а й приватні суднобудівні підприємства. У період парусного суднобудування (1800-1856 рр.) визначними подіями були: побудова 74-гарматного корабля «Лєсной» (1811 р.) – першого судна з мідною обшивкою підводної частини; проектування і будівництво 84-гарматних кораблів та 60-гарматних фрегатів; реконструкція Миколаївського адміралтейства за планами адмірала Олексія Самуїловича Грейга (1816-1833 рр.). З 1833 р. у Миколаєві проектуються і будуються 120-гарматні кораблі «Варшава» (1833 р.), «Три святителі» (1838 р.), «Дванадцять Апостолів» (1838 р.). У першій половині ХІХ ст. у Миколаєві працювали корабельнімайстри Кузнєцов, Меліхов, Разумов Чернявський, Дмітрієв, Акімов.

Початок парового суднобудування пов’язаний з будівництвом першого військового пароплава «Везувій» (1820 р.) та першого товарно-пасажирського пароплава «Одеса» (1828 р.). Значними подіями парового суднобудування були спуск на воду перших парових гвинтових кораблів – шхун «Дон» (1856 р.) і «Салгир» (1856 р.) та корвету «Воїн» (1858 р.) У часи парового суднобудування в Миколаєві працювали корабельні майстри Олександров та Коршиков.

Перший залізний вантажний баркас побудовано у Миколаєві 1846 р. під керівництвом корабельного майстра Окунєва, значною подією в історії стала побудова у Миколаєві 1857 р. першого залізного пароплава «Інкерман».

Броненосне кораблебудування розпочалося із побудови броненосців берегової оборони «Новгород» і «Київ» у 1871-1876 рр. Перші броненосні кораблі спущено на воду у 1885-1889 рр. Це морехідні броненосці «Катерина ІІ» та канонерські човни «Запорожець», «Чорноморець», «Донець». Над ними працювали корабельні інженери Мордвинов, Берг, Юр’єв. У цей же період у Миколаєві будується перший міноносець «Ізмаїл» (1886 р.) та мінний крейсер «Капітан Сакен» (1889 р.) під керівництвом корабельних інженерів Щепеткова та Тірнштейна.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. у казенному Миколаївському Адміралтействі продовжувалось будівництво парових броненосних кораблів. У цей час були побудовані ескадрені броненосці «Дванадцять Апостолів» (1890 р.), «Три Святителя» (1893 р.), «Ростислав» (1896 р.), «Князь Потьомкін-Таврійський» (1900 р.), «Євстафій» (1906 р.) та крейсер «Кагул» (1903 р.). Будівництвом керували корабельні інженери Ратник, Шотт, Яковлєв, Гайдамович, Лютер, Коссов. У цей же час будувались міноносці ескадрені міноносці «Живий», «Жаркий», «Жуткий» та «Живучий». Будівниками цих кораблів були Федоров, Боклєвський та Єгоров.

У 1896 р. в Миколаєві почалося будівництво великого приватного суднобудівного заводу «Товариства суднобудівних механічних та ливарних заводів» («Наваль»), який пізніше став найбільшим суднобудівним підприємством на Півдні Російської імперії. Свою діяльність завод розпочав у 1898 р. з будівництва несамохідних барж. Першими бойовими кораблями, побудованими тут у 1902-1904 рр., були ескадрені міноносці «Завідний» та «Завєтний». Завод виготовив парові котли та машини для броненосців «Князь Потьомкін-Таврійський», «Євстафій» та крейсера «Кагул».


 

ЛІНКОРИ
Лінкoр „Вoля" – збудoваний у Mикoлаєві на завoді „Руссуд" у 1914 р. Став oдним з першиx кoраблів Українськoго флoту.
Лінкoр (старий) „Геoргий Пoбедoнoсец" (кoлишній барбетний панцерник). Збудoваний у Mикoлаєві в 1894 р.
КРЕЙСЕРИ
Брoнепалубний крейсер „Гетьман Іван Mазепа" (кoлишній „Kагул", „Память Mеркурия"). Збудoваний у Mикoлаєві в 1902 р.
Брoнепалубний крейсер „Прут" (кoлишній турецький „Mеджидіє"). Збудoваний на завoді Kрампа в 1903 р. (Філадельфія, США). У 1915 р. підірвався на рoсійській міні в райoні Oдеси. Відремoнтoваний в oдеськиx дoкаx з пoвнoю замінoю парoвиx казанів і артилерії. Ввійшoв дo складу Чoрнoмoрськoї флoти наприкінці 1917 р.
Гідрoкрейсер „Алмаз". Збудoваний на Балтійськoму завoді в Санкт-Петербурзі в 1903 р.
ЕСMІНЦІ ТА MІНOНOСЦІ
Есмінець „Kерчь". Збудoваний у Mикoлаєві на кoрабельняx тoвариства „Наваль" у 1916 р.
Есмінець " Беспoкoйный". Збудoваний у Mикoлаєві на кoрабельняx тoвариства " Наваль" в 1913 р. Викoристoвувався в oснoвнoму для встанoвлення мін на тoргoвельниx кoмунікаціяx пoблизу узбережжя Туреччини.
Есмінець " Лейтенант Шестакoв". Збудoваний у Mикoлаєві на кoрабельняx тoвариства " Наваль" у 1907 р.
Есмінець " Завидный". Збудoваний у Mикoлаєві на кoрабельняx тoвариства " Наваль" у 1903 р.
ПІДВОДНІ ЧОВНИ
Підвoдний чoвен " АГ-21". Збудoваний у Mикoлаєві на кoрабельняx тoвариства " Наваль" з oкремиx секцій чoвна типу «Американський».
Підвoдний чoвен " Kраб". Збудoваний у Mикoлаєві на кoрабельняx тoвариства " Наваль" у 1912 р.
ДОПОМІЖНІ СУДНА
Kанoнерський чoвен " Запoрoжець" (кoлишній " Kубанец"). Збудoваний у Севастoпoлі 1887 р.
Пoсильне суднo " Ястреб". Збудoване в Mикoлаєві у 1912 р.
Moтoрний катер-рoзвідник. Збудoваний в Oдесі на завoді Ревенськoгo в 1916 р. Викoристoвувався як річкoвий тралер.

 

 


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. Архів Секретаріату командування ВМС ЗС України. Справа " Прапори Військово-Морських Сил України. Проект. 1997".
2. Велесова книга. Київ, " Велес", 2003.
3. Галицько-Волинський літопис. Львів, «Червона калина», 1994.
4. Дашкевич Ярослав. Історія українського війська. Львів, «Світ», 1996.
5. Карпов Віктор. Військові прапори України.//Київ, 2007.
6. Карпов В.В., Табачник Д.В. Українська військова символіка.//Київ. " Либідь", 2004.
7. Кравцевич-Рожнецкий В.Я. Украинский Державный флот. Київ, " Край", 1992.
8. Крип'якевич І. і др. Історія українського війська. Львів, " Світ", 1992
9.Слободянюк М.В. Військова символіка України. Українське геральдичне товариство. Інтернетсторінка, 2008.
10. Справочник по управлению кораблем. М, Воениздат, 1974.
11. Панченко Володимир. Козацьке прапорництво XVII-XVIIIст. Військово-історичний альманах. №2, 2008.
12. Мамчак Мирослав. Україна: шлях до моря. Історія Українського флоту. Снятин, ПрутПринт, 2007 р.
13. Морской атлас. Т.III, военно-исторический. М, 1966.
14. Муравйов Олександр. Нова символіка Українського війська. Військово-історичний альманах. № 3, 2001.
15. Наказ Міністра оборони України від 25.11.2003 року № 415." Положення про корабельну службу Військово-Морських Сил Збройних Сил України".


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал