Проектна частина

4.1. Розробка моделі та параметрів добору

Моделювання процесів селекції ґрунтується на закономірностях передачі спадкової інформації від батьків потомкам залежно від структури стада, інтенсивності його ремонту, методів розведення і т.п.

Найбільш поширені прості моделі селекції у стадах, де ще мало використовують бугаїв - поліпшувачів, оцінених за якістю потомства і прогресивний розвиток стада відбувається за рахунок відбору маточних груп (селекція типу, мати — дочка).

Добір тварин у стаді за кількісними ознаками спирається на фенотипічні значення ознак, при цьому припускається, що особини кращі за фенотипом, кращі і у відповідності генетичної обумовленості ознаки, яка нас цікавить.

Критеріями виробничої і племінної цінності тварин служить особистий фенотипічний статус тварин і оцінка їх родичів.

Інтенсивність заміни молочного стада корів залежить від рівня вибракування низькопродуктивних тварин і якості введених у стадо первісток. Б.О.Агафонов і СІ. Святченко (1981) запропонували таку формулу розрахунку темпу ремонту молочного стада:

P = 100 +

Де Р - заплановані надої введених у стадо первісток у відсотках до середнього надою вибракуваних корів;

Вн - валовий надій наявного стада;

Т - запланований темп збільшення молочної продуктивності корів (+1, 2, 3% і вище);

В_бр - валовий надій групи вибракуваних корів.

Мірою інтенсивності добору служить селекційний диференціал.

4.2. Формування племінного ядра

Для дальшого розведення краще використовувати вже перевірених тварин. Основним принципом селекції великої рогатої худоби молочного напрямку є добір корів з високими показниками надою, вмісту жиру і білка. Одночасне поліпшення стада за багатьма ознаками буде надто повільним, тому при доборі доцільно користуватися одним показником - кількістю молочного жиру.

Для розрахунку розмірів племінного ядра як при простому, так і розширеному відтворенні доцільно користуватися формулою (М.Г.Дмітрієв):

У = (Р+Б) х 2, 68,

де У - розмір племінного ядра, %;

Р – проектує мий ріст стада;

Б - рівень бракування корів, %; 2, 68 - коефіцієнт.

Характеристику стада, розподіленого на основні селекційні групи, показати у таблицю 12.

Таблиця 12. Характеристика стада за основними селекційними показниками

4.3. Визначення препотентності та прогнозування племінної

цінності плідників

Основною міркою препотентності самок служить подібність дочок з матерями. Оскільки потомство успадковує свої якості і від батька і від матері, то іноді прямо порівняти дочок за їх продуктивністю із батьками неможливо, тому препотентність плідників визначають шляхом порівняння його дочок з матерями. З цією метою може бути використаний метод кореляції поміж продуктивністю дочок плідника та їх матерів за формулою:

І_п = r_д/м

Де І_п - індекс препотентності плідника;

r_д/м - коефіцієнт кореляції поміж ознаками дочок та їх матерів (таблиця 13).

Таблиця 13.

Характеристика бугаїв-плідників різних ліній за індексом

препотентності

В цьому розділі, на підставі джерел наукової літератури, охарактеризувати найбільш поширені методи прогнозування племінної цінності плідників.

4.4. Проект підбору

Підбір у молочному стаді є завершальним етапом цілого ряду прийомів попереднього відбору і оцінки тварини за комплексом ознак. На основі аналізу основних показників продуктивності стада, племінного ядра і виробничої групи, автор курсового проекту розробляє один з варіантів підбору, використання якого в умовах конкретного стада тварин приведе до поліпшення основних показників продуктивності.

Повторний підбір вже перевірених поєднань з підвищеною ймовірністю гарантує одержання запланованих результатів продуктивності і отримання тварин бажаного типу.

4.5. Розрахунки селекційного диференціалу та ефекту селекції

Прогноз результатів селекційної роботи можна отримати використовуючи формулу ефекту селекції за покоління:

SE = Sd х h²,

А при визначення ефекту селекції за рік формулу:

SЕ = , де

SЕ - селекційний ефект;

Sd - селекційний диференціал ознаки добору;

h² - коефіцієнт спадковості ознаки у даному стаді; і — інтервал поміж поколіннями, років.

Сумарний ефект селекції за покоління з врахуванням селекційного диференціалу по материнській і батьківській лініям можна визначити за формулою:

SEм =

Sdм - селекційний диференціал за материнською лінією;

Sdб - селекційний диференціал за батьківською лінією;

h² - коефіцієнт спадковості ознаки у данному стаді;

i - інтервал поміж поколіннями, років.

Таблиця 14.

План групового підбору

Селекційний диференціал за материнською лінією можна виразити

формулою:

Sdм = Mo - Mc

де М_о - середнє по селекційній групі;

М_с - середнє по стаду.

Селекційний диференціал за батьківською лінією можна виразити формулою:

Sdб = ІБ - М_о, де

ІБ - індекс бугая-плідника (ІБ = )

Мo- середнє по відібраній групі.

Розрахунки ефекту селекції необхідно визначити за даними розділів

3.4.2 і 3.4.3. за основними показниками (таблиця 15).

Цільовий стандарт розраховується за формулою:

St = Xст + SЕ,

Xст – середній показник ознаки в стаді

SЕ – селекційний ефект

Таблиця 15

Ефективність селекційно-племінної роботи з коровами різної лінійної належності

5. Висновки і пропозиції

У даному розділі підводяться підсумки усієї проведеної роботи, узагальнюються часткові висновки оцінки корів різної лінійної належності. Викладаються пропозиції про найбільш раціональне їх використання.

Список використаної літератури

У список літератури включаються всі використані джерела, на які є посилання у курсовому проекті. Список рекомендується складати у алфавітному порядку додержуючись загальноприйнятих вимог.