Числівники у діловому мовленні

Числівником називається повнозначна частина мови, яка означає абстрактну математичну кількість (сім, дванадцять, сорок п’ять), кількість предметів (сім відер, дванадцять тарілок, сорок п’ять кілометрів) або їхній порядок при лічбі.

За значенням числівники поділяють на кількісні та порядкові.

Кількісні числівники означають абстрактно-математичну кількість (шість, сімнадцять, сорок три) чи кількість предметів при лічбі (вісім дерев, п’ятнадцять кілограмів). За значенням вони поділяються на:

а) власне кількісні;

б) дробові;

в) збірні;

г) неозначено-кількісні.

Порядкові числівники означають порядок предметів при лічбі: п’ятий день, двадцята сторінка, третій рік.

У сучасній українській мові більшість числівників не мають категорії числа, оскільки вони своїм лексичним значенням виражають кількість.

Серед кількісних числівників виділяються за своїми морфологічними особливостями слова один, два, обидва, півтора, тисяча, мільярд, нуль.

Числівник один має ознаки прикметника: змінюється за родами (один, одна, одно, одне), відмінками (один, одного, одному) і числами (один, одна, одно, одне, одні). Числівники два, обидва мають ознаки роду тільки в сполученні з іменниками в формі називного і знахідного відмінків: два гектари, дві тополі, але двох гектарів, двох тополь, двом гектарам, двом тополям; обидва підсвинки, обидві книги, обох підсвинків, обох книг.

Зберіг залишки роду також невідмінюваний числівник півтора: півтора центнера, півтора відра (чоловічо-середній рід); півтори доби (жіночий рід).

Числівники тисяча, мільйон, мільярд, нуль мають форми роду, числа і відмінка.

Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку: один крок, одна команда, одне озеро, одні друзі; одній подрузі, однією (одною) подругою і т.д.

Числівники два, три, чотири підпорядковують іменники, які стоять при них у формі називного відмінка множини (часто з наголосом родового відмінка однини): два столи, три карбованці, чотири мішки, дві сестри.

Числівники п’ять, шість, сім і т. д. керують іменниками в родовому відмінку множини: п’ять сторінок, шість аркушів, сім днів, тридцять сім партизанів, п’ятсот п’ятдесят вісім тисяч карбованців.

Мішані числа, що включають в себе елемент з половиною, з чвертю, керують називним відмінком множини, якщо вони стоять при числівниках два, три, чотири: два з чвертю метри, два з половиною кілограми, три з чвертю кілометри; від п’яти і більше такі числівники керують родовим відмінком множини: п’ять з половиною кілометрів, сорок з половиною процентів, п’ять з чвертю діб; в яких назва дробу приєднана до цілого числа сполучником і, керують тільки родовим відмінком однини: п’ять і одна п’ята кілометра, дванадцять і три сьомих кілограма, вісім і сім дев’ятих гектара.

Деякі іменники (типу киянин, подолянин, селянин), іменники четвертої відміни, іменник друг, а також іменник чоловік у значенні лічильного слова при числівниках два, три, чотири приймають форму родового відмінка однини: два громадянина, три киянина; прибуло всього лише три чоловіка; два імен, три поросяти.

У непрямих відмінках числівники узгоджуються з іменниками як прикметники: двох хлопців, чотирьом робітникам, дев’яти (дев’ятьом) школам; двадцяти семи комбайнів; двадцятьма вісьмома комбайнами.

При складених числівниках іменники вживаються у формі, яка підпорядковується останньому компонентові числівника: вісімдесят три робітники, чотириста двадцять п’ять піонерів.

У сполученні зі збірними числівниками іменники вживаються в формі родового відмінка множини: двоє дітей, п’ятеро хлопців, семеро поросят.

При числівниках обидва, обидві іменник виступає у формі називного відмінка множини: обидва таланти, обидві армії.

Числівник півтора сполучається з іменниками чоловічого і середнього роду в формі родового відмінка однини, півтори – з такою ж формою іменників жіночого роду: півтора року, півтора відра; півтори години.

Числівники в називному відмінку (а при назвах також у знахідному) разом з іменниками утворюють неподільні словосполучення.

Такі кількісно-іменні сполучення в реченні виступають у ролі одного члена: підмета – Земля ятрилась ген на виднокрузі; Ми йшли на смерть за втрачені мости. Два журавлі над нами – двоє друзів – Тепло весни несли через фронти (М. Ткач); додатка: Як великою вже стала, я сім плахт поначіпляла (Л.Глібов); присудка: Перегон до Фастова був кілометрів з дванадцять (Ю. Смолич); обставин: За двадцять кроків від хати росла груша (І. Нечуй-Левицький); Сім год мак не родив і голоду не було (Н. пр.)

В інших відмінках числівник узгоджується з іменником, оскільки його атрибутивність посилюється, і виражає синтаксичну функцію означення: Після відповіді Богдан Петрович трьома-п’ятьма запитанням перевірив Маркові знання.

У сучасній українській літературній мові, особливо у мові періодичної преси, під впливом професійної і частково офіційно-ділової мови закріплюється вживання числівників, синтаксично слабо пов’язаних з іменниками, наприклад: “ГАЗ-69”, “ТУ-154”, Т-150К.

Українською мовою можна сказати ТРИМОТОРНИЙ ЛІТАК і ТРЬОХМОТОРНИЙ ЛІТАК.

Є певні тенденції щодо вживання числівників ТРИ, ЧОТИРИ, які становлять першу частину складних слів, зокрема прикметників. Якщо друга частина починається з приголосної, то перевага надається у формі називного відмінка числівників ТРИ, ЧОТРИРИ. Наприклад: «У мене тритижневе наукове відрядження». «Стоятимуть дирижаблі просто неба, оболонка, виготовлена з тришарового склопластика, негоди не боїться».

Якщо друга частина складного слова починається на голосну, то числівники звичайно мають форму родового відмінка. Наприклад: «Щоб привезти цей вантаж, потрібно більш як тридцять чотирьохосьових платформ вагонів».

Така сама закономірність спостерігається при виборі форми числівника ДВА: ДВО – ­­переважає перед приголосною, ДВОХ – перед голосною.

Порівняйте: «Латинське ім’я Январіус дано в Римі на честь дволикого бога сонця Януса». «Зміна спадковості рослин - процес двохетапний».

Форми ДВОХ-, ТРЬОХ-, ЧОТИРЬОХ- ­ - бажані у тих випадках, коли вони входять до числівникових найменувань (як складених, так і складних), разом з якими, в свою чергу, становлять частину складних прикметників, як-от: «юних лижників не злякав двадцятидвохградусний мороз».

Форми ДВОХ-, ТРЬОХ-, ЧОТИРЬОХ- - характерні також для прикметників, утворених від словосполучень з іменниками тисяча, мільйон, мільярд. Порівняйте: три мільярди і «Винахідники борються за створення трьох мільярдного фонду».

Формам ДВО-, ТРИ-, ЧОТИРИ- - віддається перевага при утворенні складних прикметників, друга частина яких – слова із значенням міри: типу процент, тонна, кілометр, літр тощо.

Наприклад: «Трипроцентна позика».

Названі форми числівників уживаються в прикметниках термінологічного плану: «Простір тримірний».

Форми ДВО-, ТРИ-, ЧОТИРИ- - усталились також у ряді інших прикметників, зокрема тих, що закінчуються на – річний: «Після трирічної перерви».

Півтора мільйона

Часом плутають залежну від слова ПІВТОРА форму іменників. Кажуть: «Обсяг будівництва перевищить півтора мільйона гривень».

Числівник ПІВТОРА звичайно поєднується з родовим відмінком іменників.

Наприклад: «Повернувся додому через півтора року».

Так само: півтора мера, півтора лимона.

Під впливом числівників ДВА, ТРИ, ЧОТИРИ, які сполучаються з називним-знахідним відмінками множини іменників, при числівнику ПІВТОРА також іноді трапляються іменники у цій формі. Наприклад: «Три дні молов, а за півтора з’їв” (прислів’я).

Подібне узгодження іменників має відтінок розмовності. У пресі розмовні елементи доречні в певних жанрах – у фейлетоні, невимушений бесіді, інтерв’ю.

ТРЕТЄ ЛЮТОГО – ТРЕТЬОГО ЛЮТОГО

Обидва словосполучення можливі в мові, відповідають її нормам.

Звороти типу ТРЕТЄ ЛЮТОГО, П’ЯТЕ КВІТНЯ утворилися із словосполучень ТРЕТЄ ЧИСЛО ЛЮТОГО, П’ЯТЕ ЧИСЛО КВІТНЯ, в яких згодом слово ЧИСЛО перестали вживають як само собою зрозуміле. Подібно утворилися словосполучення типу ТРЕТЬОГО ДНЯ ЛЮТОГО, П’ЯТОГО ДНЯ КВІТНЯ, в яких слово ДНЯ згодом утратилося. Дозволяється обидва написання.