Передача вірусів через насіння.

Більш ніж 100 фітовірусів передаються через насіння. Як правило, тільки невелика кількість (1 – 30%) насіння спроможна переносити в собі вірус. Але іноді вірус переноситься насінням у 100% випадків. Велика залежність у варіанті зараженості насіння відіграє процес інфікування рослини на певній стадії онтогенезу. Найбільш враженим являється насіння, коли рослина була заражена в момент формування овули, але відомі випадки, коли це ж проходить на стадії формування безпосередньо насіння та формування квітки чи на стадії цвітіння. Нерідко вірус інфікуючи насіння, при їхньому проростанні проявляє свою активність, негативно вливаючи на проростання та утворення живців рослин.

6.5 Передача пилком.

Вірус інфікує пилок рослин. При цьому, як результат, іде інфікування насіння, і далі проростаючої із неї рослини. Такий шлях передачі, відомий наприклад для вірусу некротичної плямистості сливи у варіанті інфікування черешні.

6.6 Передача комахами.

Цей варіант передачі вірусів, без сумнівів, являється одним із самих розповсюджених для агроценозів. До передачі вірусів спроможні представники деяких груп комах. Група Homoptera включає в себе попелиць (Aphididae), листоїдів (Cicadellidae) та представників (Delphacidae), та інших основних представників переносників вірусів. Також треба відмітити інших представників цієї групи – білокрилки (Aleurodidae), що переносять звично Гемінівіруси та деякі інші, борошнисті жуки (Coccoidae), та представники Membracidae. Певна кількість векторів належать до іншої групи – Hemiptera, Thysanoptera, Coleoptera. Цікавий факт про те, що навіть коники спроможні до переносу деяких вірусів також. Найбільш стратегічними векторами вірусів являються в першу чергу – попелиці, листоїди, білокрилки та тріпси. Слід також розрізняти їх по будові ротових апаратів. Існують комахи-переносники із жувальним та сосальним апаратами. Комахи із сосальним апаратом переносять віруси в стилетах – стилетпереносні віруси – і спроможні передавати вірус протягом короткого їстівного періоду – від декількох секунд до декількох хвилин. Віруси спроможні знаходитися у переносчику протягом декількох годин. Вони також відомі як не персистентні віруси. У випадку інших вірусів, часом комаха повинна накопити в собі певну достатню кількість вірусу для його подальшої передачі (хвилини-години- дні). Такі комахи, що накопили вірус, спроможні його передавати вірус протягом декількох хвилин чи годин. Такі віруси. Що персистують у векторі протягом 1 – 4 днів називають напівперсистентними. Існують віруси, які після того, як комаха його переносить на іншу рослину, рецилькулюється знову ж на ротовий апарат, і спроможений залишатися на довго. Такі віруси називаються циркулятивними чи персистентними. Деякі такі віруси спроможні розмножуватися прямо у переноснику, і такі віруси називаються пропогативними вірусами. Віруси, що переносяться комахами із жувальним ротовим апаратом (жуками) можуть також циркулювати на ротовому апараті. Найбільшу кількість стилетпереносних вірусів (понад 250) переносять попелиці. Іноді одна попелиця може переносити по декілька вірусів одночасно. Все таки ж, треба відмітити про велику спорідненість та специфічність системи вектор – вірус. Для попелиці необхідно передати 26 вірус протягом 30 секунд після живлення на враженій рослині. Але відомі випадки коли вони спроможні вміщувати в собі активний вірус протягом декількох годин. Відомі також варіанти, коли попелиці накопичують вірус і спроможні ніби зберігати його в собі тому, що неспроможні його передати зразу ж після того, як він попав в організм комахи. Також відомі випадки, коли попелиці спроможні переносити віруси персистентно. Близько 50 фітовірусів (1997 рік) переносяться листоїдами та трі та плант- хоперсами, включаючи складні за будовою віруси із груп Рабдовірус та Гемінівірус. Такі комахи в основному проникають своїми ротовими апаратами до судинних систем флоеми передаючи при цьому віруси. Всі ці віруси являються циркуляторними. Деякі із них являються пропогативними, деякі передаються на стадії утворення яєць переносником. Більшість трі та плант- хоперів потребують декількох днів, поки вони набувають вірулентності щодо вмісту вірусу, і при набутті таких властивостей вони спроможні бути вірулентними протягом всього подальшого життя. Нормальний відрізок часу для передачі вірусів цими векторами – 1-2 тижні з моменту попадання вірусу до організму до моменту його подальшої передачі.

6.7 Передача кліщами.

Як показали наукові дослідження, тільки одна родина кліщів – Eriophyidae - переносить не менше як 6 вірусів, включаючи – вірус штриховатої мозаїки пшениці і також деякі інші, що вражують злакові. Такі кліщі мають специфічний ротовий апарат – колюче-сосучий. Кліщова передача фітовірусів дуже специфічна і іноді вони являються єдиним переносником того чи іншого вірусу.

6.8 Передача нематодами.

На даний час відомо по меньшій мірі 20 фітовірусів, що передаються одним чи більше видом трьох генерацій грунтоживучих, ектопаразитичних нематод. Нематоди різних генерацій – Longidorus, Paralongidorus, Xiphinema переносять декілька поліедричних фітовірусів, відомих як група Неповірус. До них відносять вірус скручування листя винограду, вірус кільцевої плямистості тютюну та деякі інші віруси. Генера нематод - Thrihodorus, Paratrihodorus переносять по меньшій мірі два ізометричних тобравіруса – тютюну та гороху. Нематоди переносять віруси від інфікованої рослини до здорової шляхом поїдання коренів. Личинки нематод також спроможні до переносу вірусів. Але вони спроможні його переносити в результаті поїдання хворих коренів рослин, а не через попереднього інфікування яєць нематод.

6.9 Передача грибами.

Відомо, що організми грибної природи - Olpidium, Polymyxa, Spongospora переносять близько 15 фітовірусів. Деякі із вірусів переносяться інтернально (внутрі), а деякі – ектернально (ззовні) через спори чи зооспори грибів. При перенесенні вірусу грибами на здорові рослини спостерігається розвиток симптомів, характерних для вірусу, якого вони переносять.

6.10 Передача омелою.

Деякі фітовіруси передаються від однієї рослини на іншу шляхом утворення містків паразитичною рослиною Cuscuta sp. Багато вірусів було переносять таким шляхом експериментально, при цьому часто навіть для таксономічно віддалених рослин. Вірус по клітинам флоеми інфікованої рослини передається на здорову рослину.