Загальні відомості. Національний університет харчових технологій

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ

ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Національний університет харчових технологій

Економіка праці

та

соціально-трудові відносини

Методичні РЕКОМЕНДАЦІЇ

до вивчення дисципліни, виконання розрахункової та

контрольної роботи

для студентів напрямів підготовки

6.030507 «Маркетинг»,

6.030508 «Фінанси і кредит»,

6.030509 «Облік і аудит»,

6.030510 «Товарознавство та торговельне підприємництво»

всіх форм навчання

Всі цитати, цифровий та

фактичний матеріал, бібліографічні

відомості перевірені. Написання

одиниць відповідає стандартам.

Схвалено

на засіданні кафедри

маркетингу

протокол № 4

від 01.11.2011р.

Підписи авторів____________________

«01» листопада 2011року

Підпис завідувача кафедри___________

«01» листопада 2011року

Підпис рецензента__________________

«01» листопада 2011року

Київ НУХТ 2012

Економіка праці та соціально-трудові відносини: Метод. рекомендації до вивч. дисц. та викон. розрахунк. та контр. роботи для студ. напрям. підготовки 6.030507 «Маркетинг», 6.030508 «Фінанси і кредит», 6.030509 «Облік і аудит», 6.030510 «Товарознавство та торговельне підприємництво» всіх форм навчання / Уклад. О.В. Безпалько, О.Ф. Крайнюченко, Д.Г. Грищенко – К.: НУХТ, 2012. – 61 с.

Рецензент: Н.П. Скригун, доцент, канд. екон. наук

Укладачі: О.В. Безпалько,

О.Ф. Крайнючено, доц., канд.-ти. екон. наук

Д.Г. Грищенко

Відповідальний за випуск О.П. Сологуб, проф., д-р екон. наук

Загальні відомості

Дисципліна «Економіка праці та соціально-трудові відносини» є однією з основних базових дисциплін підготовки фахівців економічного профілю, яка дозволяє оволодіти теоретичними основами економіки праці та практичними навиками ефективного використання на ринку прці та у виробничій сфері найдорожчого капіталу – людини, її праці, здібностей, енергії, кваліфікації, досвіду та вмінням надавати їм об’єктивну оцінку.

Як навчальна дисципліна «Економіка праці та соціально трудові відносини» досліджує фактори, що визначають попит та пропозицію на ринку праці, ціну робочої сили, інвестиції в людський капітал, співвідношення безробіття та змін в національних доходах, ефективні методи організації, оцінки й оплати праці, тощо.

Предметом дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» є праця як доцільна діяльність людей, яка завжди й одночасно є взаємодією між людиною та природою, а також відношенням між людьми в процесі виробництва.

Природа соціально-трудових відносин така, що при їхньому вивченні й аналізі ми змушені рахуватися з їхньою постійною видозміною, тому предмет дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» залишається завжди актуальним.

Мета дисципліни: формування у студентів системи теоретичних і практичних знань про категорії, поняття, механізми забезпечення ефективного використання людських ресурсів, організації праці та прогресивного розвитку соціально-трудових відносин в Україні.

Завданням дисципліни є вивчення визначальних положень економіки праці, формування уявлення про процеси, що відбуваються в сфері зайнятості, розвитку системи нових соціально-трудових відносин, становленні і функціонуванні ринку праці, про сучасні підходи до управління людським ресурсами, про зміст і елементи організації праці, оцінку її ефективності й оплати, місце і роль Міжнародної організації праці, набуття навичок наукового аналізу соціально-трудових процесів на всіх рівнях, формування інтересу до наукових досліджень у цій сфері.

Місце і роль дисципліни у навчальному процесі. Праця відіграє в житті суспільства і кожної окремої людини дуже важливу роль і є невід’ємною складовою людського життя. Складність і багатоаспектність процесу праці, з одного боку, і ні з чим не зрівняне соціально-економічне значення праці, з другого боку, зумовлюють активний інтерес до неї різних наук. Особливості праці як об’єкта дослідження полягають в тому, що по-перше, праця – це доцільна діяльність людей зі створення благ, яка має бути ефективною, раціонально організованою; по-друге, праця є однією з головних умов життєдіяльності не лише окремої особи, а будь-якого підприємства, а також суспільства в цілому; по-третє, в процесі праці формується система соціально-трудових відносин на рівні економіки, галузі і підприємства.

Особливого значення в наш час набуває фахове дослідження всіх, а надто соціально-економічних аспектів процесу праці, у зв’язку з докорінними змінами в системі суспільних відносин, зачіпаючи тим самим інтереси мільйонів людей і викликаючи закономірне протистояння суб’єктів цих відносин (передусім роботодавців та найманих працівників). Без комплексного теоретичного підходу до праці як до соціально-економічного явища й предмета наукового дослідження на новій концептуальній основі, що враховує соціальну орієнтацію економіки, практично неможливо забезпечити ні економічну ефективність, ні соціальний розвиток. Вивчати й досліджувати проблеми економіки праці поза соціально-трудовими відносинами вже не просто недоцільно, але й неможливо. Саме тому провідна роль в цьому відводиться дисципліні «Економіка праці та соціально-трудові відносини».

Зміст цієї дисципліни має надати майбутнім фахівцям економічного профілю достатніх знань із визначальних положень економіки праці, сформувати на цій основі адаптованість їх до ринку праці, розумне ставлення до власного трудового потенціалу, вміння нарощувати й ефективно використовувати свій людський капітал, забезпечувати власну конкурентоспроможність на ринку праці, усвідомлено досягати своїх інтересів у соціально-трудових відносинах.

Навчальну дисципліну «Економіка праці та соціально-трудові відносини» треба вивчати у безпосередньому зв’язку з основними методологічними та організаційно-економічними положеннями, макро- і мікроекономіки, менеджменту, економічного аналізу, соціології і психології.

У результаті вивчення та засвоєння основних положень дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» студент повинен:

знати: поняття, визначення, терміни дисципліни; особливості праці як об’єкта дослідження і вивчення; специфіку людських ресурсів порівняно з іншими факторами економічного розвитку; класифікацію населення за традиційною методикою та за методикою Міжнародної організації праці (МОП); основні типи відтворення населення; показники, які характеризують рух населення; складові якості людського капіталу; елементи та функції ринку праці; механізм функціонування сучасного ринку праці; форми і показники зайнятості населення; показники і види безробіття; закон Оукена; показники продуктивності праці; методи вимірювання продуктивності праці; фактори та резерви росту продуктивності праці; основні напрями наукової організації праці; різновиди розподілу і кооперації праці; класифікацію робочих місць за різними ознаками; класифікація витрат робочого часу працівника; сутність та методи нормування праці; сутність методів державного регулювання доходів і споживання; показники рівня життя; функції та принципи організації заробітної плати; елементи організації оплати праці; класифікацію відрядних та погодинних систем оплати праці; особливості безтарифних моделей оплати праці; структуру системи соціально-трудових відносин; основні принципи та фактори формування соціально-трудових відносин у суспільстві; роль держави, профспілок та роботодавців як суб'єктів соціального партнерства; принципи ефективного функціонування системи соціального партнерства; систему трудових показників на підприємстві; методи планування чисельності працюючих; методи планування зростання продуктивності праці; сутність та функції соціологічних досліджень у сфері праці; структуру МОП; основні напрями роботи МОП.

вміти: аналізувати процес відтворення населення застосовуючи систему показників руху населення; оцінювати рівень зайнятості населення; визначати залежність росту ВВП та рівнем безробіття за допомогою закону Оукена; розраховувати продуктивність праці за різними показниками продуктивності праці; застосовувати на практиці методи вимірювання продуктивності праці; розраховувати зміну продуктивності праці за рахунок різних резервів; класифікувати робочі місця; класифікувати витрати робочого часу; використовувати на практиці методи технічного нормування праці; оцінювати зміни рівня життя населення; аналізувати диференціацію населення за рівнем доходів за допомогою кривої Лоренца; розраховувати заробітну плату, застосовуючи тарифні та безтарифні моделі оплати праці; використовувати на практиці принципи на яких повинно будуватися партнерство в процесі здійснення колективних переговорів; обґрунтовувати планову чисельність персоналу; планувати фонд заробітної плати за категоріями працюючих; проводити аналіз чисельності, складу та руху кадрів; аналізувати ефективність використання робочого часу на підприємстві; проводити аналіз заробітної праці; застосовувати на практиці методи збирання інформації в дослідженні соціально-трудової сфери.