Главная страница Случайная страница
КАТЕГОРИИ:
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
Структура пізнавального процесу.
|
|
ЛЕКЦІЇ 3-4
МЕТОДИ ПОШУКУ ІННОВАЦІЙНИХ ІДЕЙ І ОРГАНІЗАЦІЯ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ
Пошук джерел і генерації ідей.
Методи пошуку нових ідей
Основні етапи творчого процесу.
Структура пізнавального процесу.
2. У творчому процесі існує велика кількість різних методів пошуку нової ідеї, а саме: метод проб і помилок, мозковий штурм, метод контрольних питань, морфологічний аналіз, метод фокальних об'єктів, синектика, стратегія семиразового пошуку, теорія вирішення винахідницьких завдань, метод спрямованого мислення, метод використання бібліотеки евристичних прийомів, метод десяткових матриць, метод системної евристики, метод комплексного вирішення проблем, метод творчого інженерного конструювання, метод східчастого підходу до вирішення завдання, метод матриць відкриття, інтегральний метод «Метра» та ін.
Метод проб і помилок -це самий древній і найменш ефективний метод. Сутність його полягає в послідовному висуненні й розгляді всіляких ідей щодо вирішення певної проблеми. При цьому щоразу невдала ідея відкидається і замість неї висувається нова ідея.
Метод контрольних запитань - полягає в психологічній активізації творчого процесу з метою відшукання вирішення фінансової проблеми за допомогою серії навідних запитань. Сутність його полягає в тому, що дослідник відповідає на запитання, які містяться в пропонованому списку, розглядаючи своє завдання дослідження у зв'язку з цими запитаннями.
Метод мозкового штурму - полягає в колективній атаці виниклої проблеми з метою вибору найбільш удалої запропонованої ідеї. Цей метод, відомий також як «мозкова атака», «конференція ідей», був запропонований американським ученим А. Осборном в 1955 р. Метод заснований на наступних принципах: вирішенні поставленого завдання беруть участь дві групи людей: генератори ідеї і експерти; при генеруванні ніяких обмежень немає. Критика заборонена, навіть, навпаки, заохочується будь-яка явно безглузда ідея. При вирішенні проблеми чисельність людей, як генераторів, так й експертів, звичайно не перевищує шести чоловік, тривалість штурму не більше 20 хвилин.
Морфологічний аналіз - був запропонований швейцарським астрономом Ф. Цвікі в 1942 р. Термін морфологічний – позначає в перекладі з грецької – зовнішній вигляд. Метою застосування цього методу є систематичне дослідження всіх мислимих варіантів вирішення проблеми, що дає змогу охопити дослідженнями всі несподівані й незвичайні питання. Сутність методу полягає в сполученні в єдину систему методів виявлення, позначення, підрахунку й класифікації всіх обраних варіантів якоїсь функції даної інновації. Морфологічний аналіз проводиться за схемою, що складається із шести етапів: формулювання проблеми; постановка завдання; складання списку всіх характеристик обстежуваного (передбачуваного) продукту або операції; складання переліку можливих варіантів рішення по кожній характеристиці; аналіз сполучень; вибір найкращого сполучення.
Метод фокальних об'єктів - виник в 1926 р., заснований на перетинанні ознак випадково обраних об'єктів на удосконалюваному об'єкті, що лежить немовби у фокусі перенесення.
Синектика - являє собою метод пошуку ідеї шляхом атаки виниклої проблеми спеціалізованими групами професіоналів з використанням ними різних аналогій і асоціацій. Термін «синектика» у буквальному перекладі з грецької означає «сполучення різнорідних елементів». Був запропонований американським ученим У.Гордоном в 50-х роках 20 ст. Зоснований на принципах мозкового штурму. Гордон на відміну від Осборна наголосив на необхідності попереднього навчання, на використанні спеціальних прийомів, на певній організації процесу вирішення. Можливості синектики обмежені, тому що вона відірвана від вивчення об'єктивних закономірностей розвитку економіки й фінансів.
Стратегія семиразового пошуку - означає, що вибір правильної ідеї проводиться шляхом її пошуку послідовно за сімома етапами. Була розроблена ризьким інженером Г.Я. Бушем в 1964 р. При пошуку ідеї творчий процес ділиться на сім етапів:
Перший етап: - аналіз наявної проблеми
Другий етап: - аналіз характеристик наявних аналогів нових продуктів або операцій.
Третій етап: - формулювання загальної ідеї, а також завдань, які необхідно закласти в розробку інновації.
Четвертий етап: - вибір основних ідей. На цьому етапі генеруються можливі інноваційні ідеї, проводиться їхній аналіз методом евристики, вибираються оптимальні ідеї.
Евристика – (знаходжу) являє собою сукупність логічних прийомів і методичних правил теоретичного дослідження і відшукання істини.
П'ятий етап: - контроль ідей.
Шостий етап: - оцінка вибору однієї оптимальної ідеї.
Сьомий етап: - перетворення обраної ідеї в інновацію.
3. Складеним елементом першого етапу інноваційного процесу – «ініціації» є – пошук основної ідеї інновації. Пошук ідеї є трудомістким процесом і вимагає творчого підходу.
Творчість – являє собою взаємодії людини як суб'єкта даного процесу з об'єктивною реальністю. При цій взаємодії людина, спираючись на об'єктивні закони, створює якісно нові цінності, як матеріальні, так і нематеріальні.
У творчому процесі можна виділити три етапи:
1) перший етап є відправною точкою творчого процесу, і включає два аспекти:
а) ідея – (грец. поняття, подання) інновації означає загальне поняття про використання певних нововведень для перетворення в життя певного задуму, тобто загальне подання про можливий товар;
б) задум – пророблений варіант ідеї, виражений значущими для споживача поняттями (полягає в тому, щоб визначити придатність ідеї для подальшої розробки).
Причиною появи ідеї інновації є, як правило, виникле протиріччя між існуючими продуктами і операціями й новими умовами господарювання, новою технічною, технологічною й фінансово-економічною ситуацією, коли виникає проблема усунення невідповідності старого об'єкта новому;
2) другий етап – перетворення ідеї в план роботи.
Метою другого етапу творчого процесу є необхідність вирішення даної проблеми, тобто перетворення ідеї, що з'явилася, в план роботи з усунення виявленого протиріччя;
3) третій етап – реалізація плану роботи (створення образу).
Образ – конкретне уявлення, що склалося у споживача про реально існуючий або потенційний товар.
Пов'язаний з втіленням виниклої ідеї в новий продукт або операцію.
4. У пізнавальному процесі інновації важлива роль належить: спостереженню, аналізу й синтезу явищ, науковій абстракції, побудові гіпотез, прогнозуванню технічних й економічних показників й явищ.
При спостереженні людина обмежується тільки почуттєвим пізнанням й інструментальним вивченням певного явища.
Аналіз і синтез являють собою двоєдиний прийом пізнання і один з елементів абстрактного мислення:
· Аналіз (від грецьк. – розкладання, розчленовування) являє собою метод наукового дослідження, що полягає в уявному або фактичному розкладанні цілого на складові частини. Аналіз іде від конкретного до абстрактного, розкладаючи досліджуване явище на складові частини, кожна з яких розглядається окремо.
· Синтез – (з'єднання, сполучення, складання) – це метод наукового дослідження якого-небудь предмета або явища, що полягає в пізнанні його як єдиного цілого, в єдності й взаємозв'язку його частин. Синтез іде від абстрактного до конкретного, з'єднує родинні елементи в єдине ціле.
Важливим методом дослідження техніко-економічних відносин є наукова абстракція.
Абстракція (лат. - відволікання) - це уявне відволікання ряду властивостей предметів і відносин між ними.
Наукові абстракції являють собою вироблені людьми у мисленні узагальнені поняття, відвернені від безпосередньої конкретності досліджуваного явища, але відображуючі його головний зміст. За допомогою прийому наукової абстракції можна повніше розкрити сутність явищ і глибше зрозуміти їхні особливості.
Формування нової ідеї починається з побудови гіпотези.
Гіпотеза (грецьк. - припущення) – означає наукове припущення, висунуте для пояснення якого-небудь явища й потребуюче її перевірки на досліді й технічному обґрунтуванні, тобто гіпотеза – це припущення, що вимагає підтвердження.
З гіпотезою тісно пов'язане передбачення нового, тобто його прогнозування.
Прогноз – (грец. - передбачення, пророкування) ґрунтується на результатах пізнання людиною об'єктивних законів і має імовірнісний характер.
При прогнозах велику роль відіграє також уява.
Уява – це здатність побудови суб'єктом наочних образів і моделей на основі перетворення знання про предмети, що раніше не сприймалися. Уява тісно пов'язана з інтуїцією й інсайтом.
Інтуїція – (лат. - пильно, уважно дивитися) являє собою здатність безпосередньо, немовби раптово, без логічного обміркування знаходити правильне вирішення проблеми.
Інсайт – це усвідомлене вирішення деякої проблеми. Суб'єктивно інсайт переживається як несподіване осяяння, збагнення. У момент самого інсайту рішення усвідомлюється дуже ясно. Але ця ясність має короткочасний характер і має потребу в свідомій фіксації рішення.