![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Камеральні роботи при обробці результатів вимірювань мережі тріангуляції
При камеральних роботах дотримуються наступної послідовності: Рисунок. 2.1. Як видно з рис. 2.1., в мережі виміряно 2 базиси: a i b та всі 3 кути в кожному трикутнику. Під час складання схеми мережі тріангуляції обов’язково нумерують трикутники і кути. 1-й трикутник починають з того трикутника, в якому заміряний базис, а далі - рахують по-порядку. Кути в трикутнику доцільно нумерувати за загальноприйнятою схемою. Всі сторони трикутника мають свою назву та сторони Сторони Нумерують кути в трикутника за наступним правилом: 1-й кут – проти виміряного базису а; 2-й – проти проміжної сторони; 3-й – проти зв’язуючої сторони Переходять до нумерації кутів у другому трикутнику: 4-й кут – проти 5-й – проти проміжної сторони 6-й – проти зв’язуючої сторони Аналогічно в третьому трикутнику: 7-й кут – проти 8-й – проти проміжної сторони 9-й – проти В четвертому трикутнику: кут 10 проти 11-й – проти проміжної сторони 12-й – проти базису b. Така нумерація кутів дозволяє майже автоматично складати базисне рівняння, яке має наступний вигляд: Складання базисного рівняння: Із першого трикутника згідно теореми синусів:
В мережі тріангуляції виникає стільки умов фігур скільки є трикутників. Оскільки в трикутнику вимірюються всі кути, то нев’язка визначається за формулою: Поправка в виміряні кути вводиться порівну: Гранична похибка нев’язки в трикутнику: де Вільний член базисної умови обчислюється за формулою: Допустимий вільний член базисного рівняння обчислюється за формулою: де Якщо величина вільного члена базисного рівняння менше або рівне допустимої величини, то обчислюють величину вторинної поправки за формулою: Вторинну поправку додають тільки до зв’язуючих кутів, при чому до кутів, які знаходяться в чисельнику базисного рівняння додають вторинну поправку з тим знаком, який отримали за формулою, а кути, які знаходяться в знаменнику базисного рівняння її додають з оберненим знаком. Слід пам’ятати, що поправки заокруглюють до 0, 1́. Вторинна поправка вводиться з метою, щоб знайти теоретичне місце точки в якій перетинаються промені трикутника і не порушується теоретична умова. Після цього за урівняними кутами обчислюють довжини сторін трикутників. Контролем обчислень являються рівності вирахуваного і виміряного значення базиса b. Маючи урівняні кути і довжини ліній, обчислюємо прямокутні координати точок за формулами Юнга (рис.2.2.) або методом теодолітних ходів. Рисунок 2.2. Контроль:
2.3. Виконати урівнювання мережі тріангуляції спрощеним методом Вихідні дані:
Рисунок.2.3.Схема мережі тріангуляції
mβ =1", а відстань базиса виміряна з точністю: Таблиця 2.1 - Рішення трикутників мережі тріангуляції
|