Космополітичне, біполярне, амфібореальне поширення організмів

Види, роди та інші таксономічні категорії живих організмів, що водяться в двох бореальних царствах, яких немає в Арктичному, називають амфібореальними. З рослин таке поширення мають деякі види роду фікус і порядку ламінарієвих, значна кількість палтусів і тріскових риб, з безхребетних асцидій роду стієла, краби роду канцер та багато інших. Види та інші таксони, які трапляються у помірно-холодних водах Північної і Південної півкуль, але яких немає у приполярних тропічних і екваторіальних водах, – називають біполярними. Такими є чимало видів бурих водоростей, з риб – кілька видів сардин та морських ссавців. Біполярність характерна і для деяких суходільних організмів, про що зазначали вище. Для океанічних мешканців, як зазначив Л. Берг, такі розриви ареалів могли виникнути внаслідок материкового зледеніння, коли температура тропічних вод суттєво знизилися і бореальні види змогли подолати тропічні та екваторіальні широти і розселитися в Південній півкулі вздовж західного побережжя Америки. Ареали видів рослин чи тварин, які розселені на ¼ частині суші наз., космополітами. У тих випадках, коли таксономічна категорія рослин чи тварин поширена не менше, як на трьох континентах, ареал

Наз. космополітичним

2. морфологічні частини рослин – наука, що вивчає будову та закономірності формоутворення рослин у процесі індивідуального та історичного розвитку, один із розділів ботаніки. Уміння визначити за морф., ознаками до якої родини, роду і виду належ., рослина, має важливе наукове і практичне знач. Іс- нує 10 основних морфологічних частин рослин: корінь, стебло, листя, квітка, насіння і плід. Корінь, стебло, листя – вегетативне розмноження, квітка, насіння, плід – репродуктивні органи. Квітка – видозмінений пагін(лійкоподібна, двогуба, трубчаста).Суцвіття – утворення з декількох квіток, розміщених на прості й нерозгалуженій осі, наз простим. Суцвіття, скл з декількох простих суцвіть, наз складним. Плід – зарослі, видозмінені після цвітіння частини квітки з розміщеними в середині насінинами. Листок – частина пагона, його бічний виріст.У будові виділяють – черешок, піхву, пластинку.

3.Бореально-атлантичне царство Світового океану У Бореально-Атлантичному царстві рясно представлені бурі (ламінарія, малярія, фукуси) і червоні (апфельція) водорості. Ракоподібні поширені в літоральній і пелагіальній областях: веслоногі рачки, креветки, лангусти, омари. Риба-тріска, пікма, сайда, кефаль, камбала, зубатка також характерні для цих областей. Серед птахів тут багато видів чайок, чистикових, кайр, гагарок, а серед ластоногих – губатий, сірий і гренландський тюлені, з дельфінів – гринда, або нарвал, самці якого мають величезний бивень. Деякі представники бореальної морської фауни (сірий дельфін і звичайна морська свиня, звичайний тюлень, морський оселедець, тріска та інші) мають амфібореальне поширення біля берегів Євразії та Північної Америки, але їх немає в окраїнних морях Північно-Льодовитого океану. Акад. Л. Берг пояснював таку розірваність ареалів тим, що температура води в пліоцені у полярних морях була значно вищою і багато видів морських тварин могли через ці моря проникнути з Північної Атлантики в північну частину Тихого океану і навпаки. Наступне похолодання, що було в антропогені, спричинило вимирання в полярних морях багатьох видів, але вижили вони в тепліших бореальних водах