Повноваження та адміністративна відповідальність державних службовців та працівників апарату Держгеонадр.

Держгеонадра очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра[26].

Голова Держгеонадр:

1) очолює Держгеонадра, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держгеонадра у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями в Україні та за її межами;

2) вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, зокрема, розроблені Держгеонадрами проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказів Мінприроди, а також позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства;

3) у межах повноважень організовує та контролює виконання в апараті Держгеонадр Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінприроди та доручень Міністра;

4) подає на затвердження Міністру плани роботи Держгеонадр, заходи щодо реалізації основних напрямів та пріоритетних цілей її діяльності відповідно до визначених завдань;

5) звітує перед Міністром про виконання планів роботи Держгеонадр та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок Держгеонадр, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях;

6) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держгеонадр;

7) розподіляє обов'язки між своїми заступниками;

8) забезпечує взаємодію Держгеонадр зі структурним підрозділом Мінприроди, визначеним Міністром відповідальним за взаємодію з Держгеонадрами;

9) забезпечує дотримання встановленого Міністром порядку обміну інформацією між Мінприроди та Держгеонадрами і вчасність її подання;

10) призначає на посади та звільняє з посад у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, за погодженням із Міністром керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держгеонадр, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців апарату Держгеонадр;

11) приймає на роботу та звільняє з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників Держгеонадр;

12) у межах повноважень дає обов'язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держгеонадр доручення;

13) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи, організації, затверджує їхні положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, здійснює в межах своїх повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління;

14) з метою наукового забезпечення геологічного вивчення надр створює науково-дослідні установи та організації, що діють на підставі статутів або положень, затверджених відповідно до законодавства України;

15) забезпечує реалізацію державної політики щодо державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Держгеонадр;

16) забезпечує формування в установленому порядку кадрового резерву Держгеонадр, організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників Держгеонадр та осіб, включених до кадрового резерву;

17) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держгеонадр, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом);

18) у встановленому порядку вносить подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держгеонадр до відзначення державними нагородами України;

19) залучає за домовленістю з їх керівниками державних службовців та працівників міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій до розгляду питань, що належать до компетенції Держгеонадр;

20) утворює комісії, робочі та експертні групи;

21) скликає та проводить наради з питань, що належать до її компетенції;

22) підписує накази Держгеонадр;

23) приймає в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів, розпорядником яких є Держгеонадра;

24) здійснює відповідно до законів інші повноваження[26].

Голова Держгеонадр має не більше двох заступників, в тому числі одного першого, які призначаються на посади та звільняються з посад Кабінетом Міністрів України за поданням Прем'єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра[22, с.241].

Голова Держгеонадр вносить на розгляд Міністра пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади своїх заступників. Для підготовки рекомендацій щодо виконання завдань Держгеонадрами, погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держгеонадр, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держгеонадрах може утворюватися колегія у складі Голови Держгеонадр (голова колегії), першого заступника та заступника Голови Держгеонадр за посадою, визначених посадових осіб Мінприроди. У разі потреби до складу колегії Держгеонадр можуть входити керівники структурних підрозділів Держгеонадр, а також у встановленому порядку інші особи[12, с.135].

Члени колегії Держгеонадр затверджуються та звільняються Головою Держгеонадр. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття Головою Держгеонадр відповідного наказу. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держгеонадрах можуть утворюватися постійні або тимчасові консультативні, дорадчі органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, постійних або тимчасових консультативних, дорадчих органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Головою Держгеонадр.

Гранична чисельність державних службовців та працівників Держгеонадр затверджується Кабінетом Міністрів України. Структура апарату Держгеонадр затверджується Головою Держгеонадр за погодженням із Міністром. Штатний розпис, кошторис Держгеонадр затверджуються Головою Держгеонадр за погодженням із Мінфіном.

Держгеонадра є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Держказначейства[19, с.142].

Юридична відповідальність державних службовців та працівників апарату Держгеонадр - це врегульовані нормами права відносини між державою, в особі її компетентних органів і посадових осіб, та державними службовцями, що виникають на підставі вчинених ними службових правопорушень і дістають вияв у застосуванні до винних осіб заходів державного примусу, а також характеризуються засудженням правопорушника та протиправного діяння з боку держави та суспільства з метою запобігання та недопущення в майбутньому інших правопорушень.

За порушення правових норм державні службовці та працівники апарату Держгеонадр несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність. Невиконання службових обов'язків, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянину, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян, є підставою для відсторонення державного службовця чи працівника апарату Держгеонадр від виконання повноважень за посадою із збереженням заробітної плати. Рішення про відсторонення державного службовця та працівника апарату Держгеонадр від виконання повноважень за посадою приймається головою Держгеонадр, або його заступником, який тимчасово виконує його обов’язки. Тривалість відсторонення від виконання повноважень за посадою не повинна перевищувати часу службового розслідування. Службове розслідування проводиться терміном до 2 місяців у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Якщо правомірність рішення про відсторонення державного службовця чи працівника апарату Держгеонадр від виконання повноважень не підтверджується результатами службового розслідування, це рішення скасовується.

Адміністративна відповідальність настає при порушенні відповідних правил і норм. Суть адміністративної відповідальності полягає у тому, що вона застосовується органами і посадовими особами, з якими особа, що вчинила правопорушення, не перебуває у службових відносинах. Основним джерелом норм, які встановлюють адміністративну відповідальність державних службовців, є КпАП та антикорупційне законодавство[24, с.142].

Серед численної кількості суб'єктів адміністративної відповідальності є державні службовці та працівники апарату Держгеонад. В адміністративно-правовій науці вони розглядаються як суб'єкти і підлягають адміністративній відповідальності тільки за правопорушення, пов'язані з недотриманням правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків. Зокрема, державні службовці та працівники апарату несуть адміністративну відповідальність за адміністративні порушення: в галузі не ведення державного облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин; в галузі не ведення державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин; в галузі не ведення державного облік підземних вод та водного кадастру; в галузі не формування державного резерву родовищ дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; в галузі не формування державного фонду родовищ корисних копалин та резерв цього фонду; у разі не здійснення державної реєстрації та не ведення обліку робіт і досліджень, пов'язаних з геологічним вивченням надр; у разі не здійснення державного контролю за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням; у разі не виконання роботи із стандартизації, метрології, сертифікації у сфері геологічного вивчення, охорони та використання надр; у разі не організування проведення державної експертизи; у галузі охорони природи, використання природних ресурсів; за вчинення корупційних діянь та інших правопорушень. Відповідне законодавство містить основні положення, які визначають підстави притягнення винних до відповідальності за вчинення корупційних діянь, із акцентом на те, що є корупційним діянням. Також подано систему суб'єктів протидії корупції та процесуальні аспекти притягнення винних до відповідальності, заходи адміністративно-правового реагування на вчинення такого роду протиправних діянь.

Згідно із КпАП до державних службовців чи працівників апарату Держгеонадр, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються 2 види стягнення - попередження і штраф[27].

Проблема юридичної відповідальності державних службовців Держгеонадр тісно пов'язана з проблемою протидії корупції. Основні засади запобігання та протидії корупції визначені у Законі України від 7 квітня 2011 р. " Про засади запобігання і протидії корупції", який набув чинності з 1 липня 2011 р. Саме цим документом визначено, що корупція - це використання особою, визначеною у цьому акті, наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки (пропозиції) такої вигоди для себе чи інших осіб або, відповідно, обіцянка (пропозиція) чи надання неправомірної вигоди особі, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень та пов'язаних із цим можливостей (ст. 1). Відповідно, корупційним правопорушенням вважається умисне діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою - суб'єктом відповідальності, за яке законодавством установлено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність.

Основні принципи запобігання та протидії корупції: верховенства права; законності; комплексного здійснення правових, політичних, соціально-економічних, інформаційних та інших заходів; пріоритетності запобіжних заходів; невідворотності відповідальності за вчинення корупційних правопорушень; відкритості та прозорості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування; участі громадськості у заходах щодо запобігання і протидії корупції, державного захисту осіб, які надають допомогу у провадженні таких заходів; забезпечення відновлення порушених прав і законних інтересів, відшкодування збитків, шкоди, завданої корупційним правопорушенням.

Саме Законом " Про засади запобігання і протидії корупції" визначено певні заходи, спрямовані на запобігання і протидію корупції, й до числа таких віднесено: обмеження щодо використання службового становища, обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, обмеження щодо одержання подарунків (пожертв), обмеження щодо роботи близьких осіб, обмеження щодо осіб, які звільнилися з посади або припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, спеціальні перевірки щодо осіб, які претендують на зайняття посад, пов'язаних із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, фінансовий контроль щодо потенційних суб'єктів відповідальності за корупційні діяння, антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів, вимоги щодо прозорості інформації тощо.

За вчинення корупційних діянь державних службовців та працівників апарату Держгеонадр передбачена кримінальна, адміністративна, цивільно-правова та дисциплінарна відповідальність, а також передбачено усунення наслідків корупційних правопорушень. Окрім того, положеннями Закону передбачені контроль і нагляд за виконанням законів у сфері запобігання та протидії корупції.

Притягнення до адміністративної відповідальності державних службовців чи працівників апарату Держгеонадр здійснюється на підставі Кодексу про Адміністративні Правопорушення (КпАП) [27].