Перші літературні спроби

Микола

Гурович

(1892-1937)

М.Куліш (у світлому кашкеті) серед друзів. Олешки, 1911р.

Микола Гурович Куліш

Грудня 1892, Чаплинка- 3 листопада 1937, Карелія)- український письменник, режисер, драматург, громадський діяч, газетяр і редактор, діяч української освіти, педагог. Микола Куліш став драматургом, творчість якого відкрила нові напрямки у розвитку світового драматичного мистецтва ХХ-ХХІ століть.

Жертва сталінського терору.

Таблиця «Навчання» 1901 р.-навчався у церковно-парафіяльній школі, де виявився здібним учнем.Чаплинські інтелегенти вирішили допомогти обдарованому хлопцеві і зібрали кошти- близько 100 карбованців - щоб він міг продовжувати освіту. 1905 р.-навчався в Олешківському (тепер Цюрупинськ Херсонської області) міському восьмикласному училищі. 1908 р.-вступив до Олешкінської прогімназії.

Тут він навчання не закінчив, оскільки заклад закрили у часі, коли до закінчення її Кулішеві залишилося зовсім небагато.

Перші літературні спроби

У літературному розвитку Миколи Куліша містечко Олешки посідає особливе місце, адже тут він починає писати. Перші його твори – це сатиричні вірші, фейлетони, епіграми, що з’являються на сторінках учнівських рукописних журналів «Наша жизнь», «Колючка», «Стрела», «Веселое язычество» ініціатором і редактором яких він сам і був. Інші недруковані твори поширювалися серед підлітків та молоді і згодом мали значний вплив на них.

В Олешках також з’являються перші драматичні спроби Куліша – колоритні малюнки з колишнього життя. 1913 року він пише першу п’єсу «На рыбной ловле» російською мовою, що згодом лягла в основу комедії «Отак загинув гусак».

Таблиця «В часи Першої Світової війни»

1917 р. - Куліша, як найавторитетнішого і найпрогресивнішого офіцера, обрано депутатом на військовий з’їзд Західного фронту, що проходив у Луцьку.

Р.- М.Г.Куліш прибуває до рідних Олешок і відразу з головою поринає в культурно-громадське життя. Того ж року вступає до Комуністичної партії. Він очолює виконком міської Ради робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, у Дніпровському повіті організовує культурно-політичне українське товариство «Просвіта» і стає його головою. Коли на Олешки почали наступати десантники Антанти, Директорія наказала всім відступати без бою. Куліш у Херсоні збирає півтори тисячі олешківських утікачів, сформувавши таким чином «Перший Український Дніпровський Полк». Юрій Яновський у своєму романі «Вершники» описав полк Куліша під назвою «олешківського батальйону Шведа», а сам Микола Гурович став прототипом комісара Данила.

1922 р.- М.Куліш переїжджає до Одеси. Працює у губернському відділі народної освіти в Одесі на посаді інспектора шкіл і остаточно закінчує драму «97» (1924 р.).В якій розповідає про голод 1921-1922 рр. на Херсонщині.

Р.- редагує газету «Червоний шлях» у Зінов’євську (тепер Кіровоград). У цей час переписується з Дніпровськими та іншими відомими культурними діячами. Переїхав до Харкова, де знайомиться із такими визначними діячами української літератури як Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Остап Вишня, Володимир Сосюра, Юрій Яновський, Павло Тичина та інші. У цей період входив у літературну організацію «ВАПЛІТЕ».

Трагічні сторінки життя письменника

З кінця 1929 року член президії нового літературного об’єднання «Пролітфронт», «Патетична соната». На початку 30-х років у житті Миколи Куліша настають трагічні сторінгки життя: більшість його творів, що доти були досить популярними, зазнають великої політичної та естетичної критики. За допомогою пробільшовицьких літературних критиків та літературознавців творчість Миколи Куліша стає однією з негативних тенденцій у тогочасній українській літературі. У грудні 1934 року після похорону свого друга Івана Дніпровського, Миколу Куліша було заарештовано органами НКВС і звинувачено у приналежності до терористичної організації і звязках з ОУН. Під час судового процесу у «Справі боротьбистів» у березні 1935 року Куліша засуджено до 10 років Соловецьких таборів. Із архівних докуменів відомо, що «особлива трійка» УНКВД Ленінградської області постановою ч.83 від 9 жовтня 1937 року засудила видатного драматурга до розстрілу.3 листопада 1937 року Миколу Куліша розстріляли разом із великою групою української інтелегенції у лісі під Сандармохом (Карелія).

Творчість Микола Куліш займався літературною діяльністю майже все своє життя – 30 років із 45. Драматург писав навіть тоді, коли перебував на Соловках, в ув’язненні. За 1923-1934 роки Микола Куліш створив близько 15 п’єс: 1.«97» 2. «Комуна в степах» (1925) 3.«Хулій Хурина» (1926) 4.«Зона» (1926) 5. «Народний Малахій» (1927) 6.«Мина Мазайло» (1929) 7.«Матетична соната» (1929) 8.«Маклена Граса»(1933) 9. «Прощай, село»(1933) 10. «Поворот Марка» (1934) 11. «Вічний бунт» та інші. Твори Куліша гостро критикувала офіційна критика.